Доколоніальний період

Згідно з перщою теорією заселення Америки, перші жителі прибули в Америку ймовірно з Азії близько 30000 років тому, перетнувши перешийок на місці сучасної Берингової протоки , що розділяє Євразію та Північну Америку.

Археологічні пам'ятки на півдні провінції Квебек показують, що групи мисливців Paleoindian ступили вперше на землі долини Святого близько 10 000 років тому. Вони ведуть кочовий спосіб життя у досить суворому, через близькість льодовиків, кліматі. Зазвичай перші мезоамериканці переміщувалися з допомогою човнів. Їх улюбленою здобиччю були великі олені карібу, зі шкіри яких вони також шили намети, а також інші ссавці, риба та ягоди

Кілька тисячоліть потому, корінні американці пристосували свій споживацький характер життя до змін пір року.

Зростає розмаїття знарядь праці з каменю, а також із міді з родовищ неподалік Верхнього озера. Знахідки на території Квебеку мінералів із Лабрадору та Пенсільванії свідчить про торгово-культурні зв'язки, які не припинили свог розвитку аж до приходу європейців.

3000 роком до нашої ери датується перший керамічний посуд. Збирання посідає все більш і більш важливе місце в їх діяльності.

Саме в цей час деякі індіанські поселення регіону Великих озер поширюють свою мережу обмінів по всьому «Лаврентіївському регіоні».

Близько тисячі років тому, починають прибувати перші невеликі групи інуїтів приблизно по 30 осіб, що невдовзі витіснять тунітів, нині вимерлий народ

У восьмому столітті з'являється перше експериментальне сільске господарство, але лише у 14 столітті воно набуває постійного та розвиненого характеру в долині Святого Лаврентія, де Ірокези вирощують переважно кукурудзу, квасолю, соняшник і гарбуз.

Вікінги оселилися в Америці близько 1000 року, а сліди їхньої присутності простежуються аж до 1340 року, переважно в Ньюфаундленді . Самі вікінги називали цю землю “Vinland” (земля вина).

На початку шістнадцятого століття, коли починається дослідження французькими експедиціями Північної Америки, на території, що згодом буде називатися провінцією Квебек, налічується близько 30 000 американських індіанців.

Нова Франція (1508-1763) Французькі експедиції доколоніального періоду(1508-1607)

У XVI столітті перші рибалки досягають берегів Ньюфаундленду. Перша французька експедиція датована 1508 роком, тобто аж через 16 років після експедиції Колумба. Це підтверджує факт приезення Томасо Обером до Франції декількох американських ініданців. Отже, французькі мореплавці вже на той час наважувалися запливати в затоку Святого Лаврентія.

І лише в 1524 році відбувається перша офіційна експедиція до Канади, організована Джованні Верацано, який шукав заповітний шлях до Китаю через Захід. Хоча його пошуки не увінчюються успіхом, тим не менш, матеріали, зібрані ним під час подорожі, будуть невдовзі використані Жаком Картьє.

Походи Жака Картьє (1534-1542)

Жак Картьє́ (фр. Jacques Cartier; 31 грудня 1491 — †1 вересня 1557) — французький мореплавець (за походженням бретонець), перший європеєць, що піднявся рікою Св. Лаврентія в 1534 році.

Карт'є відкрив острови Мадлен і Сен-Жан (нині — острів Принца Едварда) і проплив рікою Св. Лаврентія до майбутніх Квебека і Монреаля, проте не зумів відкрити Північно-Західний прохід (у Тихий океан), якого шукав як багато інших мореплавців.

Саме Жаку Картьє світ зобов'язаний появою назви Канада. Під час висадки на острів Монреаль, Картьє відвідав ірокезьке село Ошлага (фр. Hochelaga). Ірокезькою мовою слово «каната» означає «село». Картьє помилково вирішив, що так індіанці називають свою країну.