7.Конденсовані верстви

Малопотужні утворення,у яких знаходиться фауна значно більшого порівняльно з потужн.інтервалу. Походження таких верств у рухливому водн.середовищі,териг.матеріал,який випадає в осадок,весь або частково,виноситься придонними чи підв.течіями,а крупні черепашки і інші організми падають на дно.Якщо цей процес більш-менш постійний,то на дні водойми спостеріг. накопич. Різновікових організмів,які перемішані у дуже незначному за потужн.пласті осадків.

8. Методи історичної геології, відносний та абсолютний вік гірських порід.

Методи досліджень мають велике значення в історичній геології, бо вони дають можливість не тільки збагнути суть геологічних подій,а і простежити ці події у часі і просторі. Одним із головних завдань є визначення віку гірських порід, без чого неможливо розробити легенду до геологічної карти та не можливо правильно побудувати геологічну карту і на її основі правильно вести пошуки і розвідку корисних копалині т.д. А тому визначення віку порід надають особливого значення. Вік гірських порід може бути визначений як:

1. Відносний вік гірських порід.

2. Абсолютний вік гірських порід.

Відносний вік – це вік одних гірських порід по відношенню до інших, тобто одні гірські породи утворилися раніше і вони є давнішими ніж ті породи, які утворилися після них. Залягають на них і які є молодшими. У нормальному випадку залягання пласт породи, який залягає вище іншого пласта буде молодшим (утворився пізніше) за всі інші залягаючі пласти.

Абсолютний вік – це вік (час) утворення гірської породи в одиницях літочислення (млн.,млрд., років). Всі методи історичної геології дозволяють визначити тільки відносний вік, а абсолютний вік визначається радіохронологічними методами.

Методи визначення відносного віку гірських порід:

1) Стратиграфічний;

2)Петрографічний;

3) Палеонтологічний;

4) Споро-пилковий аналіз;

5)Мікропалеонтолічний аналіз;

6) Екостратиграфічний метод;

7)Геохімічний метод;

8) Палеомагнітний метод;

9)Геофізичні методи.

Методи визначення абсолютного віку гірських порід. Ці методи базуються на основі спонтанного початкового ізотопу через ряд проміжних ізотопів у кінцевий стабільний ізотоп.

1)Уран-Торій-Рубідієвий метод;

2)Калій-аргоновий метод;

3)Рубідій-Стронцієвий;

4)Самарій-Неодимовий;

5)Лютецій-Гафнієвий;

6)Реній-Осмієвий;

7)Радіовуглецевий;

8)Колагеновий.

9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід

Суть полягає в тому, що в кожному конкретному розрізі при норм. (горизонт) нашаруванні осад.порід кожна верства,що залягає вище за розрізом,є молодшою (утв.пізніше) за верству,що залягає нижче. Це положення наз. принципом суперпозиції.Принцип Головкінського-Вальтера: у безперервному верт.розрізі осад.товщ один над одним відклад.осадки, які форм.поруч або на поверхні суші, або на дні басейну седиментації., оскільки при трансгр. або регресії моря формування осадків у верт.розрізі відповідає їх горизонт. зональності. Принцип В. Сміта: одновікові осадки вміщують однакові або близькі рештки викопних організмів, і ще:викопні фауни і флори змінюють одна одну в певному порядку в часі і відповідно у верт.розрізі осад.порід. Виділяють «закон пересічень» - магм. інтрузія або жила завжди молодша за породу,яку вона прориває або пересікає; «закон ксенолітів» - уламки сторонніх порід завжди давніші за породи,що їх вміщують.