384. Перелічіть ВІЛ-асоційовані інфекції (не менше 4-х). Бактерії (бакт. ТБ); грибкові(кандіда); найпростіші(токсоплазма); віруси(HSV, VZV, EBV, папілома вірус.

385. Перелічіть не менше 2-х інфекцій, які спричинюють ураження мозку або мозкових оболонок при ВІЛ-інфекції. Токсоплазма, герпес вірус.

386. Перелічіть не менше 2-х інфекцій, які спричинюють тривалу діарею у ВІЛ-інфікованих осіб. Кандидоз, криптоспоридіоз.

387. Перелічіть не менше 4-х збудників, які спричинюють менінгоенцефаліт при ВІЛ-інфекції. Токсоплазма, ТБ, герпес вірус, криптокок.

388. Охарактеризувати клінічну стадію І ВІЛ-інфекції, відповідно до класифікації ВООЗ, і її головні клініко-лабораторні критерії. Безсимптомна стадія; генералізована лімфаденопатія;(гепатоспленомегалия; ЗАК: анемія, лейкопенія, тромбоцитопения; Серологія: АТ до вірусу - ?)

389. Які головні клінічні симптоми гострого ретровірусного синдрому. Вірусна інтоксикація, гарячка, гепатоспленомегалія, артралгіі, міалгіі, кашель, тонзиліт, катаральні с-ми, серозний менінгіт.

390. ВІЛ-асоційовані протозойні інвазії (не менше 2-х). Токсоплазмоз, амеба.

391. Перелічіть не менше 2-х ВІЛ-індикаторних бактеріальних інфекцій. Туберкульоз, сальмонельоз, гемофільна паличка.

392. Перелічіть не менше 2-х ВІЛ-індикаторних грибкових інфекцій. Кандидоз стравоходу; кандидоз легень.

393. Перелічіть не менше 2-х збудників, що найчастіше спричинюють ураження легень у хворих на ВІЛ-інфекцію. Туберкульоз, пневмоцистна пневмонія.

394. Які пухлини (не менше 2-х) є ВІЛ-індикаторними? Саркома Капоші, Ходжкінська лімфома, неходжкінські лімфоми.

395. Перелічіть клінічні прояви токсоплазмозу у імунокомпетентних дорослих. Безсимптомний перебіг (латентний), можливий гострий початок, t субфебрильна, висока інтоксикація, зб.лімф.в.(потиличні, шийні, пахвові).

396. Головні клінічні симптоми цитомегаловірусної інфекції у імунокомпетентних, не інфікованих ВІЛ дорослих. Безсимптомний перебіг, інколи мононуклеозний перебіг.

397. Особливості перебігу туберкульозу у ВІЛ-інфікованих. Тяжких прогресуючий перебіг, швидка поява ДН, позалегеневі локальні ураження, ураження ЦНС, виражена інтоксикація, швидке схуднення.

398. Зміни в загальному аналізі крові на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції. Панцитопенія (лімфо-, лейко-, тромбоцитопенія, анемія)

399. Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції: етапи, методи на кожному етапі. 1. Експрес-діагностика: імунохроматографія, 2. ІФА, 3. Підтвердження імуноблотингом або ПЛР.

400. Кількість яких клітин крові необхідно визначати для контролю за ефективністю лікування ВІЛ-інфекції? CD4+-клітини

401. Які основні дослідження слід провести хворому, у якого вперше підтвердили наявність ВІЛ-інфекції? Імунограма, ЗАК, б/х крові, ЕКГ, рентген ОГП, обстеження на ВГС, УЗД, бак посів крові, калу, сечі.

402. Постконтактна профілактика віл-інфекції у медичних працівників.

• Промити уражене місце, дають крові вільно стікати з рани;

• Очі промивають водою або р-ном KMnO4 (1:10тис.), не знімають контактні лінзи;

• Ротову порожнину промивають 0,9% NaCl;

• Шкіру під забрудненим одягом промивають водою або р-ном KMnO4;

• Профілактика: АРТ поч.протягом перших 2х годин після експоциції (3 препарати протягом 2 міс.);

• Проф. HBV протягом найблищих 72 годин після експоциції.

403. Перелічіть основні групи антиретровірусних препаратів (не менше 4-х). 1- нуклеозидні інгібітори зворотноі транскриптази; 2- ненуклеозидні інгібітори зворотноі транскриптази; 3- інгібітори протеаз; 4- інгібітори проникнення=інтегрази; 5- інгібітори гену ССR5, інгіб.злиття, рецепторів.

404. Перелічіть показання до призначення антиретровірусної терапії (не менше 4-х). Наявність ВІЛ- асоційованих хвороб, вагітність, похилий вік, дуже молодий вік, високе вірусне навантаження, CD4 менше 350 мкл.

405. Як довго потрібно проводити антиретровірусну терапію у хворих на ВІЛ-інфекцію? Можливий по життєвий прийом.

406. Перелічіть головні етіотропні препарати для лікування токсоплазмозу у дорослих при ВІЛ-інфекції. Кліндоміцин, спіроміцин, доксициклін, піремітамін, делагіл.

407. Лікування пневмоцистної пневмонії у ВІЛ-інфікованих. Бісептол.

408. Етіотропне лікування оперізувального герпесу при ВІЛ-інфекції? Ацикловір, валоцикловір.

409. Назвати джерело інфекції при малярії. Людина, в крові якої циркулюють гамонти.

410. Які 4 види малярії спричиняють захворювання тільки у людей? P.vivax, P.malariae-4денна, P.falciparum-тропічна, P.ovale.

411. Які цикли розвитку малярійного плазмодія вирізняють і де вони проходять? Спорогонія – у комара; шизогонія – у людини

412. Хто є стійким до вівакс-малярії? Жителі Зх. Африки, хворі на таласемію, залізодефіцитну анемію

413. Які виділяють фази нестатевого циклу розвитку плазмодіїв та де вони відбуваються у людини? Тканинна шизогонія (в клітинах печінки), еритроцитарна шизогонія (в еритроцитах) – трофозоїд, шизоид.

414. Які форми спорозоїтів за тривалістю їх розвитку в гепатоцитах виділяють? Брадизоїди, тахізоїди

415. Які патогенетичні особливості є при тропічній малярії?

• в еритроцитах капілярів вн.органів

• ураж.всіх еритроцитів незалежно від ступеня зрілості

• наявність високотоксичних речовин, що виділяються збудником.

416. Які 3 стадії розладів вищої нервової діяльності виділяють при церебральній формі тропічної малярії? Сомноленція, сопор, кома.

417. Які препарати застосовують для лікування тропічної неускладненої малярії? Мефлохін, фанцидар, лоріам

418. Які принципи профілактики малярії? Вживання протималярійних препаратів за 7 днів до від’їзду, весь час протягом поїздки і 4 тижня після приїзду.

419. Назвати контингенти хворих, у яких малярія перебігає найбільш небезпечно. Діти, вагітні, імунодефіцитні хворі, особи з важкою супутньою патологією.

420. Стадії типового малярійного пароксизму. Озноб, гарячка, профузне потовиділення.

421. Назвати ускладнення чотириденної малярії. Гемоглобінурійна гарячка, ГНН, анемія, розрив селезінки

422. При яких видах людської малярії є пізні рецидиви? P.vivax, P.ovale.

423. Які види малярії мають ранні та пізні рецидиви? Ранні мають всі, пізні - P.vivax, P.ovale.

424. Які етіотропні препарати використовують для лікування малярійної коми? Хімін + Доксициклін, (Хініну гідрохлорид)

425. Загальний аналіз крові в розпал малярії. Анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, підвищене ШОЕ, лімфоцитоз, моноцитоз.

426. Який вид малярії найчастіше передається під час переливання крові? 4-денна.

427. Назвати причини смерті при тропічній малярії. ГНН, ГССН, гостра печінкова недостатність, геморагічний шок-вклинення стовбура мозку.

428. Назвати методи специфічної діагностики малярії. Паразитоскопія + товста крапля, ПЛР, імунохроматографія.

429. Що є характерним для чотириденної малярії в клінічному перебігу. Перебігає без клінічно вираженої анемії. Часто розвивається автоімунний гломерулонефрит. Напади кожні 72 години, дуже рідкі ускладнення, доброякісний перебіг, ураження нирок, не х-на анемія.

430. Перелічіть групи протималярійних препаратів. Гематошизотропні, гістошизотропні, гамонтотропні.

431. Назвати ускладнення тропічної малярії (не менше 4-х). Гемоглобінурійна гарячка, малярійна кома, малярійний алгід, ГНН, малярійний гепатит, розрив селезінки.

432. Етіотропне лікування типової вівакс-малярії. Хлорохін + примахін, мефлохін.

433. Який збудник і чому спричинює найтяжчий перебіг малярії? Тропічна малярія, розмноження відбувається в капілярах судин.

434. Назвати шляхи передачі збудника при малярії. Трансмісивний, гемотрансфузійний.

435. Описати особливості гарячки при тропічній малярії. Дуже тривала ініціальна (початкова) гарячка, постійний х-р гарячки, не х-ний продромальний період.

436. Яка тривалість еритроцитарної шизогонії при різних видах малярії? Тропічна, P.vivax, P.ovale – 48 годин. 4 денна – 72 години.

437. Перелічіть протозойні трансмісивні інфекції (не менше 2-х). Малярія, хвороба Лайма.

438. Які вірусні інфекції (не менше 4-х) є трансмісивними? Геморагічні гарячки західного Нілу,жовта, Крим-Конго, кліщовий енцефаліт .

439. Головні клінічні ознаки гострого сепсису. Має ациклічний перебіг, супроводжується синдромом тривалої гарячки, ознаки поліорганної недостатності.

440. На які групи поділяються трансмісивні інфекції? Арбовіруси, рикетсіози, спірохетози, хвороби спричинені гельмінтами, захворювання спричинені найпростішими.

441. На яких ознаках ґрунтується діагноз сепсису? Клінічні прояви інфекції чи виділення збудника з крові. Порушення тканинної перфузії. Лабараторні маркери (рівень прокальцитоніну, с-реакт. білка, ІЛ – 1,6,8,10 та ФНП).

442. Клінічні форми сепсису: Сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок, септичний рефрактерний шок.

443. Клінічні прояви гострого варіанту перебігу бруцельозу. Підвищення температури, озноб, незначна інтоксикація незважаючи на збільшення печінки, селезінки, л/в збільшені.

444. Специфічна діагностика бруцельозу. РНГА, ІФА,ПЛР, алергійна проба Бюрне.

445. Етіотропне лікування бруцельозу. Доксициклін 0,1 г/д + рифампіцин 0,6 г/д – 6 тижнів.

446. Типові клінічні синдроми підгострого варіанту перебігу бруцельозу. Вогнищеве ураження артритів, плекситів, ураження статевих залоз, ураження опорно – рухового апарату.

447. Найчастіші джерела інфекції при бруцельозі. Мала і велика рогата худоба, свині.

448. Гарячка при бруцельозі має наступні особливості: Розвивається після інкубаційного періоду (1 тиждень – 2 місяці), температурна крива різних типів, озноб пітливість, але загальний стан задовільний, інтоксикація незначна.

449. Якими шляхами відбувається потрапляння збудника бруцельозу в організм людини? Контактний, аліментарний, через найменші ушкодження шкіри, через слизові оболонки ротової порожнини.

450. Який алгоритм обстеження хворих з гарячкою невідомого походження? Встановити характер і тип гарячки, виявити всі клінічні симптоми що супроводжуються гарячкою. Провести лабораторні дослідження , виключити ТБ, паразит. хв., ВІЛ, виявити можливу вогнищеву інфекцію.

451. Що таке синдром гарячки невідомого генезу? Патологічний стан основним проявом якого є гарячка вище 38,3 (багаторазове підвищення температури), протягом 3 тижнів і більше, без вірогідної причини.

452. Джерела інфекції при хворобі Лайма. Іксодові кліщі, дикі та домашні тварини.

453. Які шляхи передачі збудника при хворобі Лайма. Трансмісивно.

454. Які місцеві зміни характерні для стадії локальної інфекції при хворобі Лайма? Кільцеподібна еритема «бичаче око» на місці укусу кліща, регіональний лімфаденіт.

455. Перелічіть не менше 4-х трансмісивних інфекцій не вірусної етіології. Малярія, хв.Лайма, висипний тиф, волинська і марсельська гарячка.

456. Опишіть мігрувальну еритему при хворобі Лайма. Яскраво червона велика пляма, периферичний ріст, не свербить, у формі кільця, просвітлення в центрі.

457. Для підтвердження діагнозу хвороби Лайма викорисовують: ПЛР, ІФА, РЗК, імунохроматографія.

458. Які ураження характерні для стадії дисемінації при хворобі Лайма? Виражена інтоксикація, ↑Т, ураж.нерв.с-ми, ур. ССС (ССН), ур.шкіри (лімфоцитоми), слабкість, адинамія.

459. Назвати препарати для етіотропного лікування хвороби Лайма. Доксициклін або амоксицилін або цефуроксим, цефтриаксон.

460. Яка профілактика хвороби Лайма? Неспецифічна профілактика: засоби захисту, знищення кліща. Екстренна проф-ка: дача доксицикліну.

461. Назвати специфічні методи діагностики кліщового енцефаліту. РЗК, РГГА, ІФА, ПЛР.

462. Етіотропна терапія кліщового енцефаліту включає: Специфічний Іg, рибонуклеаза, інтерферон.

463. Охарактеризувати специфічну профілактику кліщового енцефаліту. Вакцинація груп ризику в ендемічних зонах (лісники, лісоруби, мисливці).

464. Якими шляхами відбувається інфікування висипним епідемічним тифом? Трансмісивний.

465. Препаратами для етіотропного лікування висипного епідемічного тифу є: Доксициклін, левоміцитин.

466. Що таке хвороба Брілла-Цінссера? (спорадичний, або рецидивний висипний
тиф) — пізній рецидив епідемічного висипного тифу, який розвивається внаслідок ендогенної реактивації інфекції в тих осіб, що перехворіли раніше на епідемічний висипний тиф, і характеризується відносно легким перебігом.

467. Які інфекційні хвороби нині відносять до рикетсіозів (не менше 4-х)?

Епідемічний, або вошивий, висипний тиф (рецидивна форма — хвороба
Брілла—Цінссера)

Ендемічний, або щурячий, висипний тиф

Віспоподібний, або везикульозний, рикетсіоз

Марсельська, або середземноморська, гарячка

Австралійська висипна гарячка

468. Який характер гарячки при епідемічному висипному тифі? гостро до 39—40 °С і више, що супроводжується
головним болем, ломотою в тілі. Надалі гарячка набуває постійного характеру.
 Має температурні врізи,з появою висипу!

469. Екзантема при епідемічному висипному тифі характеризується (локалізація, елементи висипу, терміни появи). Висип виникає на 4—6-й день, рясний по всьому тілу,розеольозно-петехіальний не зливається.

470. Хто є збудником хвороби Брілла-Цінссера? рикетсії Провасека (Rickettsia prowazekii).

471. Препаратами для етіотропного лікування хвороби Брілла-Цінссера є: Доксициклін, левоміцитин.

472. Яка різниця у поведінці хворих на черевний і висипний епідемічний тифи? Висипний тиф: збудження, марення,галюцинації, агресія.

Черевний тиф:загальмованість, адинамія, порушеня сну , виражена загальна слабкість.

473. Які особливості ураження нервової системи у хворих на епідемічний висипний тиф? Хворий стає дезорієнтованим у часі й просторі, виникає марення — розвивається “тифозний
статус”,з’являються галюцинації, часто агресивного характеру 
розвивається маніакальний
синдром (ейфорія без делірію й аменції) або синдром Корсакова (розлади пам’яті
за відсугності делірію); можуть виникати мснінгеальні симптоми. Розлади свідомості.

474. Де в інкубаційному періоді первинно розмножується Рикетсія Провачека? кровоносні суини, та ендотеліальних клітин, де відбувається
їх розмноження. При цьому уражуються переважно дрібні судини — капіляри,
прекапіляри, дрібні артеріоли, венули.

475. Які 2 клінічні форми кліщового енцефаліту вирізняють згідно МКХ-10? Далекосхідний кліщовий енцефаііт. Центральноєвропейський кліщовий енцефаліт.

476. До яких клітин нервового апарату тропний вірус кліщового енцефаліту? рухові
нейрони передніх рогів шийної частини спишюго мозку, клітини мозочка і м’якої
мозкової оболони.

477. Якої локалізації парези відбуваються при тяжкому перебігу кліщового енцефаліту? Центральні парези м’язів обличчя, периферичні парези шийно-грудних м’язів та кінцівок.

478. Які стадії патогенезу виділяють при хворобі Лайма? 1-стадія локальної інфекції, 2- дисемінації, 3-пізніх органних уражень.

479. Опишіть епідеміологічний ланцюг волинської гарячки. Хвора людина-плотяна воша-трансмісивний, аерогенний шлях=чутлива особа.

480. Опишіть типову температурну картину при волинській гарячці. Гостро,нападоподібний перебіг,між нападами період ! Субфебрильна в період реконвалесценції.

481. Які клінічні прояви характеризують типовий перебіг волинської гарячки? Гострий початок, гарячка з нападами,↑інтоксикацій у нічний час, головний біль, біль у кістках і м’язах; загальна слабість, сонливість, млявість,
зменшення маси тіла. Іктеричність склер, гепатоспленомегалія, шлунково-кишкові розлади, тахікардія, зниження AT й задишка. Уже під час першого нападу гарячки з’являється висип — розеольозний, локалізується на спині й животі, зникає через З дні після закінчення першого нападу гарячки, не залишає
пігментації.

482. Які клінічні прояви з боку очей та шкіри відбуваються при типовому перебігу гарячки паппатачі? Очі: різкий біль при підніманні пальцями верхньої повіки (перший симптом Тауссіга); болючість при натисненні на очні яблута (другий симптом Тауссіта); обмежену ін’єкція судин зовнішнього або внутрішнього кута
склер у вигляді трикутника, поверненого вершиною до райдужної оболонки (симптом
Піка).

Шкіра: одутлість і гіперемія обличчя, шиї, верхньої частини грудної клітки, шо нагадує “сонячну еритему”, у місці укусу іноді з’являється папула з гіперемованим
віночком, шо свербить; при забрудненні може загноїтися. На 2—3-й день хвороби можлива поява екзантеми (кореподібної, дрібно-
папульозної, уртикарної, еритематозної), що зникає після зниження температури.

483. Етіотропна терапія волинської гарячки. Доксициклін, тетрациклін, азитроміцин.

484. Опишіть епідеміологічний ланцюг гарячки паппатачі. Хвора людина-москіти-трансмісивний-чутлива людина.

485. Опишіть очні симптоми при гарячці паппатачі. різкий біль при підніманні пальцями верхньої повіки (перший симптом Тауссіга); болючість при натисненні на очні яблута (другий симптом Тауссіта); обмежену ін’єкція судин зовнішнього або внутрішнього кута
склер у вигляді трикутника, поверненого вершиною до райдужної оболонки (симптом
Піка).

486. Опишіть епідеміологічний ланцюг при ендемічному висипному тифі. Гризуни(щурі, миші)-щурачі блохи-трансмісивний, контактний, аліментарний =чутлива людина.

487. Чому при ендемічному висипному тифі перебіг легший за епідемічний висипний тиф (патогенетично обґрунтувати).

*патологічний процес у капілярах, прекапілярах і артеріолах виражений
значно менше, ніж при епідемічному тифі, хоча має такий само характер (десква-
маційно-проліфсративний тромбофлебіт, судинний гранульоматоз);

*деструктивні зміни і гранульоми в судинах мозку практично відсутні.

Вплив на організм людини і, зокрема, на судини при ендемічному висипному тифі

*здійснюють самі рикетсії, що розмножуються в ендотелії кровоносних судин;

*токсичні субстанції, які циркулюють у крові після руйнування рикетсій;

*алергійний компонент, більше виражений, ніж при епідемічному тифі, що
проявляється папульозни.м характером висипу і відсутністю чіткого зв’язку між
кшькістю висипних елементів і тяжкістю захворювання.

488. Особливості висипу у розпал ендемічного висипного тифу (елементи висипу, термін появи, локалізація). На З—9-й день хвороби в рясний висип, по всьому тілі, розеольозно-папульозний, не характерна поява нових елементів на тих діянках, де висип уже є; висип виникає на тлі гарячки, зникає без сліду.

489. Опишіть епідеміологічний ланцюг при епідемічному висипному тифі. Хвора людина-плотяна воша-трансмісивний шлях-чутнива людина.

490. Які судини уражаються при епідемічному висипному тифі? Капіляри, прекапіляри, дрібні артеріоли, венули.(дрібні кровоносні судини

491. Як назвати патологічний процес в судинах при епідемічному висипному тифі? Бородавчастий ендотромбоваскуліт.

492. Як назвати ураження ЦНС при епідемічному висипному тифі? Висипно-тифозний менінгоенцефаліт.

493. Опишіть симптом з боку очей, що спостерігається в розпал епідемічного висипного тифу. Очі червоні, блискучі «кролячі очі», На З—4-й день хвороби з’являється симптом Кіарі дрібні (діаметром 0,5—1,5 мм) петехії та розеоли на перехідних складках кон’юнктиви.

494. Що таке симптом Годельє – Ремлінже? Тремтячі поштовхоподібні рухи язика при спробі висунути його. Далі зубів або нижньої губи хворий язик висунути не
може.

495. Опишіть тифозний статус у розпал епідемічного висипного тифу. марення, з’являються галюцинації, часто аїресивного характеру. маніакальний
синдром (ейфорія без делірію й аменції) або синдром Корсакова; можуть виникати мснінгеальні симптоми.

496. Специфічна діагностика епідемічного висипного тифу. РАР, ІФА, ПЛР, РНІФ, РНГА.

497. Специфічна діагностика хвороби Брілла – Цінссера. ІФА, ПЛР, РНІФ, РНГА, РАР

498. Клінічні критерії діагностики епідемічного висипного тифу (назвіть не менше 6).

499. Зміни в загальному аналізі крові у хворих на тяжкий епідемічний висипний тиф. На ранньому етапі: нормодитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, появу плазматичних клітин, невелике збільшення
ШОЕ. У період розпалу може з’являтися незначний лейкоцитоз.

500. Опишіть епідеміологічний ланцюг при марсельській гарячці. Собака-собачий кліщ-трансмісмісивний шлях-чутлива особа

501. Яка клінічна тріада спостерігається при марсельській гарячці? 1) первинний афект (“чорна пляма”), 2) регіонарний лімфаденіт; 3) поліморфний рясний, поширений по всьому тілу
плямисто-папульозний висип.

502. Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типової марсельської гарячки. Висип рясний на 2-4 добу плямисто-папульозний, не зливається не свербить,зникає безслідно.

503. Опишіть епідеміологічний ланцюг при везикульозному рикетсіозі. Гризуни-кліщі-трансмісивний шлях-чутлива людина.

504. Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типового везикульозного рикетсіозу. Висип з 2-4 дня рясний поліморфний несправжній поліморфізм без підсипань зникає безслідно не свербить.

505. Охарактеризуйте епідеміологічний ланцюг кліщового енцефаліту. Інфікована тварина(ВРХ, птахи, гризуни)-трансмісивний (кліщі),-аліментарний(харчові продукти), - аерогенний(інфікований пил) =чутлива особа

506. При укусі кліщем людина може захворіти на такі інфекційні хвороби (не менше 2-х). Кліщвий енцефаліт, хв. Лайма, Крим-конго геморагічна гарячка, везикульозний рикетсіоз.

507. Який механізм передачі при Крим-Конго геморагічній гарячці і який фактор передачі?

Трансмісивний, повітряно-пиловий, трансоваріальна, фактори: кліщ, фекалії кліща, кров.

508. Джерела інфекції при геморагічній гарячці Крим-Конго:

Хвора людина в період гарячки. Іксодові кліщі роду Hialomma, мокреці роду Culicoides

509. Опишіть епідеміологічний ланцюг при Ку-гарячці.

1.Осередок: природній гол дх і резервуар: дрібні гризуни, птахи, кліщі: трасноваріальні,транфазово, аерогенно 2.антропуричний осередок-дом тв.

Шляхи зараження: трансмісивний, аліментарний, аерогенний, контактний

510. Специфічна діагностика Ку-гарячки.

РНІФ, ІФА, ПЛР в 2 тижні

511. Етіотропне лікування Ку-гарячки.

Гострий: Доксициклін 0,1 на добу 10 днів

Хронічний: доксициклін+ гідроксохлорін 18 міс.

512. До геморагічних гарячок можна віднести (не менше 4-х):

Крим-Конго, Геморагічна гаряка з нирковим симптомом, Гарячка Ласса, Марбурга

513. Перелічіть інфекційні хвороби, для яких типове безпосереднє ураження нирок (не менше 2-х).

Геморагічна гарячка з нирковим симптомом, Лептоспіроз

514. Опришіть епідеміологічний ланцюг при геморагічній гарячці з нирковим синдромом.

Дж: дикі мишоподібні гизуни(щури)=(випорожнення сечі)=

повітряно-пиловий=людина

аліментарний

515. Характерними змінами в урограмі при геморагічній гарячці з нирковим синдромом є:

Підвищення білка(60/л) за добу, Підвищення питомої ваги, Мікрогематурія

В осаді-гіалінові, зернисті, еритроцитарні циліндри, Клітини дунаєвського

516. Характерні зміни в гемограмі у розпалі геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

Тромбоцитопенія Тільки ЗАК

Помірний лейкоцитоз Зб.Залишкового азоту

Підвищення плазмат. Кл. Зб. Сечовини, креатиніну

Підвищення ШОЕ Зм.Б, Зм.N, Зб.К

Зб. АЛТ ,АСТ

517. Специфічна діагностика лептоспірозу:

Мікроскопія крові в темному полі

Мікроскопія осаду сечі

РМАЛ з певними культурами лептоспірозу

ІФА, ПЛР

518. Найбільш тяжкі типові ускладнення лептоспірозу.

ГНН, ДВЗ, ГННЗ, тяжкі кровотечі, ГСН, ГННМ, ендокардит, міокардит, миготлива аритмія, блокади серця, психоз, неспецифічна пневмонія

519. Фактори патогенності лептоспір.

Екзотоксин

Ф патогенності

При загибелі-ендотоксин

Гемолітичний АГ(родоспецифічний)

Аглютиногени(типоспецифічний)

520. Категорії ризику по зараженню лептоспірозом (не менше 4-х).

Тваринники, Ветеринари, Фермери, Мисливці, Рибалки, Шахтарі

521. Джерела інфекції при лептоспірозі.

Гризуни(Щури, миші, полівки)

Свійські( вел. Рогата худоба, свині, собаки)

Промислові( лисиці, песці)

522. Епідеміологічний ланцюг при лептоспірозі.

Дикі домашні тв.(сеча)=вода, їжа=зараж. Людини

Купання в заборонених водоймах

Мех.:контактний Сеча на ушкоджених ділянках шкір.

Шлях:водний,рановий,аліментарний

523. Основні клінічні прояви лептоспірозу, спричиненого L.icterohaemorrhagiae.

Г. раптовий початок, трясучий озноб, гарячка 39-40

С-ми інтоксикації

Міалгії

Гіперемія, одутість обличчя, «кролячі очі»

Герпетичний висип на губах і крилах носа

+Симптом Пастернацького, біль у попереку

Геморагічний симптом

При жовтяниці свербіж шкіри

Серце-розширення меж, аритмія, Зн. АТ, колаптоїдний стан

524. Для етіотропної терапії лептоспірозу використовують:

Бензилпеніцилін 2млн. ОД 6р/д в/м або

Пеніцилін

Цефотаксим 1г 4р/д в/в

Цефтриаксон 1г 2р/добу

525. Причиною появи жовтяниці при лептоспірозі є:

Дегенеративні зміни гепатоцитів

Гемоліз

Вн. Печінковий холестаз

526. Для середньотяжкого перебігу лептоспірозу характерні такі симптоми у розпалі хвороби:

Більш виражена інтоксикація

Тем. 39, Заг. Слабкість. Зн. Апетиту, нудота, зрідка блювання

Олігоурія

Гемораг. С-м- петехіальний висип на шкірі

527. Характерними змінами у гемограмі при лептоспірозі є:

Тромбоцитопенія Б/Х

Помірна анемія Зб. Сечовини ,креатиніну

Гіперлейкоцитоз Зб. АЛТ, АСТ. ЛФ

Нейтрофільоз, зсув вліво Зн. Протромбінового індексу

ЗБ. ШОЕ

528. Чому людина хвора на лептоспіроз не є значущим джерелом інфекції?

Не передається між людьми

529. Характерними змінами в урограмі при лептоспірозі є:

Зб. Вмісту Білка

Еритроцити

Незначна лейкоцитурія

Гіалінові, зернисті, воскоподібні циліндри

Кл. Ниркового Епітелію

Уробілін

Непрм Білірубін

530. Для типового лептоспірозу характерне зростання таких лабораторних показників:

Гемогр: Зб.: Лейкоцитів, нейтрофіли ,ШОЕ, сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ, ЛФ, БІЛІРУБІНУ

Урогр:ЗБ.: білку, еритроцитів, уробілін, непрм білірубін, лейкоцити, циліндри.

531. Наслідками лептоспірозу можуть бути:

Одужання Форм ускладнення(Зб. Ниркової недостатність, ДВЗ+втори інфекція)

Смерть

532. До якого класу мікроорганізмів належить збудник хвороби котячих подряпин?

Родина Bartonellacea: B. henselae

B.clarridgeiae

Гр(-) паличкоподібна бактерія

Факульт. Вн. Кл. рухливі паразити

533. Які головні прояви типової хвороби котячих подряпин?

Ураж шкіри, регіональних лімфатичних вузлів

На місці інокуляції=Черв. Коричн, безболісна папула 3-10 мм

Через 1-3 тижні однобічна реґіонарна лімфаденопатія( Щільноеластична, чутливі при пальпації)

Стан задовільний, субфебриліт

534. До інфекцій з контактним механізмом передачі належать (не менше 4-х):

Бешиха

Лептоспіроз

Бруцельоз

ГГНС

Кошач. Подразн(феліноз)

535. Навести класифікацію бешихи за характером переважного місцевого ураження.

Еритематозна, Бульозна, Геморагічна, Їх поєднання

536. Наслідки хронічної бешихи нижніх кінцівок.

Шкіра атрофується/ стовщується, венозна недостатність

537. Фактори, що сприяють виникненню бешихи.(?)

Фактори передачі: забрудн стрептококами руки, одяг, взуття

Особи віком>50, похилого віку

Часто рецидивують сцпцтні хвороби

Праця з частим травмуванням

Ендокринні порушення

Забруднення шкірних покривів

Літньо-осіння сезонність

На тлі вираженої сенсибілізації з В-гемолітичним стрептококом

Генетично схильні особи

538. Яка класифікація бешихи за кратністю уражень?

Первинна, Повторна, Хронічна

539. Як співвідноситься гарячка і поява місцевих змін при первинній бешисі.

Спочатку гарячка через 6-24 годин-міс ураження(нетривале стягування шкіри, розпирання, печіння, незначний біль

540. Етіотропна терапія при бешисі.

Пеніцилін 1млн ОД 6р/д в/м 7-10 днів

Застосовуюсть(амінопеніцилін 0,5 4р/д; цефалоспор 0,5 2р/д;)

541. Особливості лікування бульозної бешихи.

Пеніцилін 1 млн ОД 6р/д в/м 7-10 днів+ місцеве лікув-обмеження рухів.

На ерозії повязки з гіпертон розчином NACL, зміна протягом дня кілька разів, розчин фурациліну.

Грануляції змащують 10% метилурациловою маззю, спреєм хлорофіліпту

542. Профілактика часто рецидивуючої бешихи.

Систематична біцилінопрофілактика біцилін-5 1,5млн ОД 1р/місяц

Сонація хр.вогнищ інфекції

Стабілізація хр. Захворювання

Корекція ім. статусу

543. Назвати механізм передачі сказу.

Контактний, Шлях-рановий

544. Патогномонічні прояви сказу у людей.

Типова форма:

1.провісників-безпричинний страх, Зб.чутливості, похмурі, грубі, невмотивоване, Зб. Депресії

2.ст.збудження-центр дихання, ковтання, обличчя ціанотичне, екзофтальм, судоми мязів горла при нагадуванні про воду, гідрофобія, акрофобія, фотофобія, акустикофобія, гіперсалівація, значна слинотеча.

3. паралітична стадія, висхідні паралічі типу Ландрі, Зб.Потовиділе, нетримання сечі.

Отипова(Бульбарна , паралітична, тихий сказ, менінгоенцефалітна ,мозочкові)

545. Профілактика сказу при укусі в обличчя.

Промивання рани повідон-йодом ,стер повязка

1 мл рабічної вакцини у 0й, 3,7, 14, 30,90, день в/м у дельтоподібний мяз плеча

+ л. антирабічний Ig 20 МО на 1кг маси

546. Джерела інфекції при сказі.

Дикі та свійські хижі тварини ( до класу ссавців)

547. При укусі в кисті рук профілактика сказу проводиться:

Негайне ретельне промивання рани водою з милом, стерильна повязка повідон-йодом.

548. Ураження нервової системи при сказі пов’язане з:

У місці первинного розм=дегенеративні зміни нерв рецепторів

Нейротропність=периневральна порожн аф.нервів=по аксонах=у спинний ганглій=у ЦНС=вогн запалення( енцефаліт)

Зв. З АХ рецепторами доцентровий нейрогенний шлях

Вібріони=у структурі Г.М., ураження ядра 10, 9, 11( гідрофобія відцентрово по еф волокнам в органи і тканини: слинні залози, рогівки

549. Постконтактна профілактика сказу

Негайне ретельне промивання рани водою з милом ,стерильна повязка повідон-йодом

550. Розповсюдження вірусу сказу від рани до ЦНС йде через:

Через доцентровий нейрогенний шлях

У місці первинного розм=дегенеративні зміни нерв рецепторів

Нейротропність=периневральна порожн аф.нервів=по аксонах=у спинний ганглій=у ЦНС=вогн запалення( енцефаліт)

Зв. З АХ рецепторами доцентровий нейрогенний шлях

Вібріони=у структурі Г.М., ураження ядра 10, 9, 11

551. Назвіть типові ускладнення правця.

Бронхіти, пневмонії, сепсис, інфаркт міокарда, ННТМ.

552. Патогномонічна тріада ранніх симптомів генералізованого правця.

Сардонічна посмішка, дисфагія, тризм.

553. Для етіотропної терапії правця використовують:

Ретельна хірургічна обробка рани,ревізія, протиправцева сироватка в дозі 1тис- 3 тис МО з метою нейтралізації токсину , вводять гетерогенну кінську ППС (100 тис-200 тис) вввм.

554. Клінічна класифікація правця:

Генералізований правець, місцевий, головний, правець новонарожденних.

555. Чи може бути людина джерелом інфекції при правцеві?

Так

556. Причиною появи судом при правці є:

Руйнування токсином холін естерази зо зумовлює підвищення ацетилхоліну в нервових волокон-параліч вставних нейронів.

557. Характер судом при правцеві.

Загальні клонічні (тетанічні) судоми що тривають від декількох секунд до 1 хвилини і повторюються декілька разів на добу.

558. Ураження нервової системи при правцеві обумовлене:

Дією токсинів і блокування вставних нейронів, токсин поширюється за ходом вставних нейронів. Підвищується вміст АХ в нервових волокнах.

559. Для середньотяжкого перебігу правця характерні такі прояви у розпалі хвороби:

Наявність тріади тризм, сардонічна посмішка,дисфагія. Постійна тонічна напруженість м’язів, що не зникає під час наркозу, тетанічні судоми що виникають на фоні тонічного напруження. Збереження свідомості під час судом, гарячка, рясне потовиділення.

560. Чи притаманна втрата свідомості для правця?

Ні

561. Чи притаманні правцю порушення шкірної чутливості?

Ні

562. Первинне розповсюдження правцевого екзотоксину в організмі йде:

Гематогенно, лімфогенно.

563. Невідкладна допомога при правцеві на догоспітальному етапі.

Введення проти судомних перед транспортуванням до стаціонару.

564. Критерії тяжкості генералізованого правця.

Тривалість інкубаційного періоду, невидимість проявів від початку зникнень генералізованих клонічних судом та їх частотою , висотою гарячки та ускладнень.

565. Перелічіть не менше 4 інфекцій, що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року.

чума.жовта гарячка, гарячкаЕбола, гарячка Марбург.

566. Клінічні форми сибірки.

Шкірна, легенева, гастроінтенстинальна.

567. Специфічна діагностика туляремії.

Бак посів крові, біологічна проба, РПГА, ІФА, ПЛР.

568. Відмінності чумного і туляремійного бубонів.

При бубонній чумі сильний локальний біль в місці утворення бубонів, шкірна гарячка, натягнутість червоного кольору, потім багряно червоного кольору. При туляремії зм. Інтоксикації часті лімфангіти.

569. Специфічна діагностика сибірки.

Бак посів бубону, біологічний метод, РНГА, ІФА, РЗК.

570. Які геморагійні гарячки можуть викликати спалахи внутрішньогоспітальних інфекцій (не менше 2-х)?

Марбург, Єбола,Ласса

571. Перелічіть геморагійні гарячки (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року.

Жовта гарячка, гарячкаМарбург, Ласса, Ебола.

572. Клінічні форми чуми згідно МКХ-10 (не менше 4-х).

Бубона чума, целюлярно-шкірна чума, легенева чума, чумний менінгіт, первинно-септична чума, не уточнена чума.

573. Причини смерті при чумі.

Кровотеча ГДН, ІТШ,ГСН.

574. Ускладнення сибірки.

Гіповолемічний шок, ГДН, ІТШ.

575. Етіотропне лікування сибірки.

Пеніцилін

576. Специфічна профілактика чуми.

Ципрофлоксацин 0,4 г 2 рази на добу протягом 6 днів.

577. Специфічна діагностика чуми.

Бактеріоскопія пункт ату бубону, бак посів,РПГА, РГПГА, ІФА,РІФ.

578. Зміни у загальному аналізі крові при чумі.

Лейкоцитоз, зсув вліво, зб ШОЕ.

579. Специфічна діагностика жовтої гарячки.

ІФА, РН, РНРБ, РЗК, ПЛР.

580. Етіотропне лікування туляремії.

Стрептоміцин 0,5 г 2 рази на добу вм.

581. Специфічна профілактика жовтої гарячки.

Необхідно проводити щеплення мандрівникам що подорожують до країн Африки, Америки живою атенуйованною вакциною (178) підшкірно.

582. Опишіть еритему при бешисі нижніх кінцівок.

Патологічний процес розвивається на шкірі гомілки. Лімфаденіт на пахвинній ділянці з боку ураження,спочатку виникає червона пляма, яка швидко поширюючись утворює велику еритему яскраво червоного кольору з нерівними краями і чіткими контурами ділянки ураження, підвищена над поверхнею шкіри. Гаряча, при пальпації болюча.

583. Особливості лікування хронічної бешихи.

В умовах стаціонару. Провести спеціальну терапію супутніх захворювань що спричиняють хронізацію. Виявлення та знешкодження хронічних вогнищ стрептококової інфекції та ГКК.

584. Які інфекційні хвороби (не менше 4-х) найчастіше ускладнюються інфекційно-токсичним шоком?

Дифтерія. Єрсініоз, шигельоз, сальмонельоз.

585. Які клінічні форми чуми є найбільш епідеміологічно небезпечними?

Легенева форма.

586. Етапи розвитку карбункула при сибірці.

Пляма-папула-везикула-пустула- виразка.

587. Клінічні особливості легеневої форми чуми.

Інкубаційниц період від кількох годин до 2 днів. Початок раптовий, зі швидким наростанням температури 39- 40., озноб, сильний головний біль, блювання, різкий біль в грудях, кашель, спочатку сухий, задишка, потім вологий кашель зі слизистим харкотинням, згодом харкотиння піниста з кров’ю, до 500 мл на добу. Ціаноз, петехіальний висип, крововиливи під шкіру, у легенях ознаки пневмонії. На обличчя вираз жаху.

588. Етіотропне лікування чуми на сучасному етапі.

Стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин вмвв 7-14 днів

589. Найчастіші ускладнення при легеневій чумі.

Геморагічний набряк легень, ГДН, ІТШ.

590. Основні клінічні симптоми періоду розпалу бубонної форми чуми.

Початок гострий. ТЕМПЕРАТУРА 39-40, сильний локалізований біль в мусці утворення бубону, уражається пахвові, стегнові пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик болюча, натягнута, блискуча,набрякла червоного кольору. чітких контурів немає,нерухома різко болюча ділянка ураження, У центрі хрящоподібне утворення, по перефирії-мякий набряк. Можливе нагноєння.

591. Екстрена специфічна профілактика чуми.

ципрофлоксацин 0.4 г 2 рази на добу протягом 6 днів

592. Які інфекційні хвороби (не менше 2-х) можуть перебігати з бубонами?

Чума, туляремія.

593. При яких інфекційних хворобах (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року, можливий розвиток геморагічного синдрому?

Гарячка Марбург, жовта гарячка, гарячка Ласса, Ебола.

594. Опишіть типовий бубон при чумі.

? Початок гострий. ТЕМПЕРАТУРА 39-40, сильний локалізований біль в мусці утворення бубону, уражається пахвові, стегнові пахвинні лімфатичні вузли, болючі. Шкіра над ними на дотик болюча, натягнута, блискуча,набрякла червоного кольору. чітких контурів немає,нерухома різко болюча ділянка ураження, У центрі хрящоподібне утворення, по перефирії-мякий набряк. Можливе нагноєння.

595. Наведіть клініко-епідеміологічні критерії діагностики чуми (не менше 6).

Перебування хвороби в природньому осередку чуми, раптовий початок і виражений токсикоз, фаціес пестіка, крейденний язик, болючість і нерухомість кінцівок на якій не щільний але різко болючий нерухомий із червоно- синюшною шкірою над ним., геморагічний синдром.

596. Опишіть типовий туляремійний бубон.

Збільшені лімфатичні вузли, болючі, рухомі, не спаяні між собою і прилеглими тканинами, мають чіткі контури, шкіра над ними не змінюється.

597. Епідеміологічний ланцюг при чумі.

Щури-блоха- людина.

598. Епідеміологічний ланцюг при туляремії.

Контакт з гризунами- кровососні комахи-людина.

599. Епідеміологічний ланцюг при сибірці.

Велика і мала рогата худоба-ушкоджена шкіра-слизові оболонки.

600. Особливості інтоксикації при чумі.

Початок гостро зб температури до 40 сильний головний біль, млявість, запаморочення, біль у м’язах, крейдовий язик.

601. Опишіть характерні клінічні прояви геморагічної гарячки Крим-Конго у розпал хвороби.

Загальні інтоксикаційні прояви, підвищення температури до 41, озноб, сильний головний біль. Біль в суглобах, попереку,, діарея. Блювання. Гарячка (ДВЗ-синдром), брадикардія змінюється тахікардією., знижується АТ, менінгіальни симптоми,, змінюється поведінка хворого.

602. Які 2 показання до застосування гемодіалізу при лептоспірозі?

Анурія і при високому рівні калію в крові.

603. Які 2 нозологічні форми входять до хвороби від укусу щурів?

Спірильоз, стрептобацильоз.

604. Що виникає у хворого на місці укусу при содоку?

Первинний афект – щільний болючий інфільтрат, переважає нагноювання. На інфільтраті утворюється пухир потім виразка, що супроводжується лімфангітом і реґіонарним лімфаденітом.

605. Які головні клінічні прояви стрептобацильозу?

Початок гострий, озноб, головний біль. Міальгія, поява поліморфних( плямистих петехій) елемент на тулубі і кінцівках, моно-поліартритом.

606. Чи є необхідність антибактерійної терапії при типовому перебігу хвороби котячих подряпин?

Ні

607. Які антибактерійні препарати застосовують при ускладненому перебігу хвороби котячих подряпин або при її перебігу в імуноскомпрометованих осіб?

Азитроміцин 0.5 1 раз на день і доксициклін.

608. Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики фелінозу?

Анамнез, наявність подряпин, садин, укусів, шкірних змін, реґіонарний лімфаденіт.

609. Особливості клінічного перебігу хронічної бешихи.

Проявлення рецидивів з ураженням тієї ж самої ділянки, запальний процес виникає в найближчих 2 роках після первинної бешихи. Характерне ураження нижніх кінцівок,загальна інтоксикація, слабо відмежоване від неуражених ділянок шкіри.

610. Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики генералізованого правця (не менше 6)?

Наявність в анамнезі поранень чи травм,опіків. Відморожень, хірургічних ран. Симптоми- класична тріада тризм, дисфагія, сардонічна посмішка,постійна тонічна напруга м’язів, що не зникає навіть під час наркозу. Тетонічні судоми, збереження свідомості під час судом, гарячка, рясне потовиділення, опістотонус.

611. Опишіть тонічне напруження м’язів при типовому генералізованому правці.

Шия, Спина, живіт, кінцівки. Тонічна напруга розгиначів-вигнуте положення тіла з закинутою назад головою. Хворий лежить на спині торкаючись потилицею і п’ятами. Опістотонус. Напруга мязів живота супроводжується сильним болем. Напруга одночасно поширюється на міжреберні м’язи і діафрагму, що призводить до утруднення дихання і зб частоти дихальних рухів.

612. Які клінічні стадії виділяють в перебігу типової геморагічної гарячки з нирковим синдромом?

Початкова, гіпотензивна, олігурична, поліурична, реконвалесценція.

613. Які зміни зору відбуваються на початковій стадії геморагічної гарячки з нирковим синдромом?

Миготіння мушок перед очима, розмитість зображень, світлобоязнь.

614. Які зміни з боку шкіри при геморагічній гарячці з нирковим синдромом?

Гіперемія обличчя, шиї, верхніх відділів грудної клітки, симптом капюшона.

615. Опишіть патоморфологічні зміни в нирках при геморагічній гарячці з нирковим синдромом.

Позитивні симптоми Пастернацького, біль в попереку, пастозність обличчя, олігурія. З 9-13 дня біль в попереку зменшується.

616. Опишіть головні клінічні прояви в олігурічну стадію геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

38-40 зб біль в попереку пастозність набряк обличчя. Прояви ДВЗ-синдрому.

617. Охарактеризуйте напрямки лікування хворого на геморагічну гарячку з нирковим синдромом.

Ліжковий режим, корекція водно-електролітного балансу, при анурії-екстракорпоральний гемодіаліз, ДВЗ- синдром гепарин.

618. Які зміни в нирках відбуваються в розпал лептоспірозу?

Ураження мікросудин цитокінами>ішемія нирок>некроз канальців>ГНН. Аутоімунні реакції внаслідок імунокомплексного ураження.

619. З чим пов'язаний міозит у розпал лептоспірозу, спричиненого L.icterohaemorrhagiae?

Інвазія збудника в скелетні м’язи>накопичення лактату внаслідок порушення мікроциркуляції>вакуолізація міофібрил, некробіотичні зміни.

620. Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики лептоспірозу (не менше 4-х)?

Раптовий початок, озноб, підвищення температури, міалгія (особливо литкові м.), нефропатія, ураження печінки, геморагічний синдром.

621. Опишіть міалгії та прояви геморагічного синдрому в розпал типового лептоспірозу?

Геморагії: при легкому перебігу виникає петехіальний висип на грудях, при тяжкому – крововиливи у кон’юнктиву, місця ін’єкції,кровоточивість.

Міалгії: особливо у литковихм., стегнах, попереку, турбують і при навантаженні, і в спокої.

622. Опишіть прояви уражень нирок та печінки при типовому лептоспірозі.

Нирки: позитивний с-м Пастернацького, помірний біль в попереку, зменшення добової кількості сечі (олігурія).

623. Які лабораторні показники слід контролювати при типовому лептоспірозі?

Біохімія крові: АСТ, АЛТ, загальний білірубін (прямий і непрямий), сечовина, кретинін, глюкоза, тимолова проба. Коагулограмма.

624. Опишіть особливості двох епідеміологічних типів жовтої гарячки.

Сільська(ендемічна, зоонозна, первинний резервуар – мавпи, переносник- комарі Aedes simpsoni, Aedes africanus) і міська(викликає епідемії, вторинна, антропонозна, джерело – хвора людина, укуси Aedes aeggipti, москіт)

625. Які стадії розрізняють в клінічному перебігу жовтої гарячки?

Стадія гіперемії, ремісії, реактивна.

626. Які ведучі клінічні прояви початкової стадії клінічного перебігу жовтої гарячки?

Гострий початок, підвищення температури, геморагічний синдром, блідість обличчя, жовтушність склер і шкіри, гепато-спленомегалія, олігурія, токсичний енцефаліт (розлади свідомості, психічне збудження).

627. Які ведучі клінічні прояви реактивної стадії (венозного стазу) клінічного перебігу жовтої гарячки?

Гострий початок, сильний озноб, сильний головний біль переважно в потиличній ділянці, біль в попереку, спині, кінцівках, підвищення температури, зниження апетиту, гіперемія і одутлуватість обличчя, набряк повік, припухлість повік.

628. Які клініко-епідеміологічні критерії діагностики жовтої гарячки (не менше 6)?

1. Перебування хворого в епідемічній зоні жовтої гарячки; Гострий раптовий початок; Нудота, блювання, головний біль, біль в м’язах; Двохвильова гарячка з короткочасним без гарячковим періодом; Гіперемія шкіри і склер з геморагіями; Запах з рота (с-м Феррарі); Гепатоспленомегалія; Олігурія.

629. Ведучі клінічні прояви гарячки Марбург.

Гострий початок, інтоксикація, ураження ШКТ, печінки, зневоднення,можливий макуло-папульозний висип, везикуло-ерозивний стоматит, тяжкі ураження ЦНС.

630. Ведучі клінічні прояви гарячки Ласса.

Підвищення температури, загальна інтоксикація, біль і сухість в горлі, геморагічні розлади з тяжким розвитком ДВС-синдрому, некротично-виразкові ураження ротової частини глотки, екзантеми.

631. Ведучі клінічні прояви гарячки Ебола.

Гострий початок, підйом температури до 39-40 з ознобом, перші дні – загальна інтоксикація, далі ураження ШКТ (діарея, блювання), зневоднення, пізніше геморагічний синдром, ДВЗ-синдром, 1 тиждень короподібний висип на обличчі, долонях, підошвах>лущення шкіри.

632. На які хвороби треба обстежити хворого, що приїхав з Африки з гарячкою та геморагічним синдромом (не менше 4-х)?

Г. Ебола, Г. Ласса, Г. Марбург, хв. Західного Нілу.

633. Які за характером ураження в ротоглотці у хворих на гарячку Ласса?

Некротично-виразкові.

634. Опишіть епідеміологічний ланцюг при гарячці Західного Нілу.

Джерела і резервуар – перелітні птахи, переносники комарі Culex, Aedes, Anopheles, трансмісивний механізм.

635. Які клінічні форми виділяють в перебігу гарячки Західного Нілу?

Безсимптомна форма, гарячкова, нейроінвазивна.

636. Специфічна діагностика гарячки Західного Нілу.

Вірусологічний метод, ПЛР, ІФА Ig M в парних сироватках.

637. Клінічні форми туляремії згідно МКХ-10 (не менше 4-х).

Ульцерогландулярна, окулогландулярна, легенева, шлунково-кишкова, генералізована.

638. Які ведучі клінічні прояви найпоширенішої клінічної форми туляремії?

Ульцерогландулярна (виразково-бубонна): у місці еноколяції збудника червона пляма з чіткими контурами> папулу>виразка діаметром 2 см>загоєння темним струпом, навколо гіеперемований шкірний набряк. Регіонарний лімфаденіт на 2-3 день.

639. Особливості набряку при шкірній формі антраксу.

Виражений у місцях з пухкою ПЖК, поширеність чітко корелює зі ступенем тяжкості, при ударі перкусійним молоточком драглисте тремтіння (с-м Стефанського).

640. Характерні риси сибіркового карбункулу.

Пухирець діаметром 2-3 мм з серозним вмістом, що потім стає темним, кров’яним, інколи багряно-фіолетовим (pustule maligna). При розриві утворюються виразки і струпи, які швидко чорніють і збільшуються в розмірі.

641. Назвіть клінічні форми сибірки згідно МКХ-10 (не менше 4-х).

Шкірна форма антраксу, Легеневий антракс, Гастро-інтестинальний антракс, Антракс-септицемія, інші форми антраксу, антракс-неуточнений.

642. Який вид шоку найчастіше виникає в перебігу шкірної форми сибірки?

Дегідратаційний шок.

643. Специфічна діагностика шкірної форми сибірки.

Бак посів, біологічний метод, РНГА, ІФА, РЗК., реакція Асколі.

644. Що таке повільні інфекції?

Групи захворювань людини і тварини, що характеризуються тривалим інкубаційним періодом, своєрідністю уражень органів і тканин з обов’язковим ушкодженням ЦНС, повільним перебігом і смертельним наслідком.

645. Які хвороби можна віднести до повільних інфекцій (не менше 4-х)?

СНІД-енцефалопатія, сказ, пріонові інфекції, сибірка.

646. До пріонових людських інфекцій відносять нині (назвати не менше 2-х):

Ку-Ру, хв. Кройтцфельда, фатальна сімейна інсомнія синдром Гсрстманна—Штройсслера—Шейнкера.


647. Які риси притаманні патогенним пріонам?

Смертельно-дегенеративні ураження ЦНС, м’язів, лімфатичної тканини, відсутність нуклеїнових кислот, дуже стійкі в навколишньому середовищі.

648. Опишіть епідеміологічний ланцюг хвороби Кройтцфельда – Якоба.

у більшості хворих патологічний пріон РгР'" з’являється спонтанно — шляхом мутації власного РгР*". В інших випадках можливе екзогенне
зараження від тварин, які є основним джерелом збудника (вівці, кози, корови,
олені та інші копитні тварини, норки, коти, а, можливо, й інші види).

649. Яка характерні патоморфологічні зміни відбуваються в ЦНС в разі пріонової хвороби?

Спонгіоз із вакоулізацією нейронів, проліферація астроцитів і глії без ознак запалення та демієліннізації, амілоїд пріон-протеїнові бляшки.

650. Яку стійкість до кип’ятіння та деззасобів мають пріонові білки?

Кип’ятіння 30-60хв.

651. Охарактеризуйте бокси біологічної безпеки ІІІ класу.

Забезпечують абсолютний рівень безпеки,мають суцільний каркас і герметичних рукавичок, герметичну конструкцію, робота в боксі за допомогою, вбудованих в передню панель боксу, підтримання в боксі зниженого тиску.

652. Що таке за визначенням ВООЗ внутрішньолікарняна інфекція?

Будь-яке клінічно розпізнане інфекційне захворювання, яке розвивається в пацієнта в результаті його звернення до лікарні по медичну допомогу або перебуванні в ній, а токож будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що виникло внаслідок його роботи в цьому закладі, незалежно від часу появи симптомів(після або під час перебування в лікарні). Це інфекції: після 48 годин лікування у стаціонарі, за умови відсутності ознак хвороби на момент госпіталізації чи знаходження в інкубаційному періоді.