- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •Контрольні питання
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
Атмосфера кар'єрів забруднюється пилом і шкідливими газами, які є наслідком процесу виробничої діяльності. Ці речовини можуть також потрапляти ззовні. Інтенсивність забруднення залежить від технології і техніки розробки, комплексу гірничотехнічних факторів і фізико-хімічних властивостей порід, кліматичних і погодних умов, ефективності застосування засобів і заходів щодо оздоровлення атмосфери. Так, концентрація пилу та шкідливих газів на робочих місцях у кар'єрах може коливатися у великих межах. У гірничовидобувній практиці існують кар'єри, де не ведуться підривні роботи, не використовується автомобільний транспорт. Завдяки цьому концентрація пилу дуже низька, а отруйні гази практично відсутні.
У табл. 2.2 наведено концентрацію пилу та оксиду вуглецю в залізорудних кар'єрах (у дужках наведені середні значення цих величин).
Таблиця 2.2
Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
|
Технологічний процес |
Пил, мг/м3 при температурі |
СО, мг/м3 | |
|
мінусовій |
плюсовій | ||
|
Буріння свердловин |
1,4-9,0 (3,2) |
1,6-12 (2,4) |
1,0-27,5 (15,4) |
|
Підривні роботи (концентрація у пилогазовій хмарі) |
400-3100 (1950) |
|
1100-1740 (1360) |
|
Завантаження екскаваторами циклічної дії |
0,7-12,0 (2,9) |
1,0-21,2 (2,5) |
2,2-35,0 (15,0) |
|
Завантаження екскаваторами безперервної дії |
1,8-5,0 (2,4) |
1,0-5,1 (1,0) |
– |
|
Перевезення гірської маси: – автотранспортом – залізницею |
0,8-18,0 (2,0) 0,7-10,0 (1,9) |
1,4-6,3 (2,2) 0,7-4,0 (2,3) |
0,1-40,0 (20) 2,2-21,3 (17,0) |
|
Грохочення, подрібнення гірської маси |
1,3-60,0 (3,9) |
0,9-81,6 (5,8) |
2,1-23,0 (18,6) |
|
Перевантаження гірської маси |
0,8-32,0 (2,8) |
1,0-11,7 (2,4) |
2,0-20,7 (19,3) |
|
Планування поверхні |
0,7-39,0 (2,2) |
0,71-2,6 (2,65) |
2,1-22,3 (21,0) |
З табл. 2.2 видно, що концентрація пилу при всіх технологічних процесах, зазвичай, перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК), концентрація оксиду вуглецю лише за умов ведення підривних робіт і робіт за допомогою технологічного автомобільного транспорту перевищує ГДК.
Концентрація оксидів азоту знаходиться у межах 3,1-5,8 мг/м3.
У вугільних кар'єрах концентрація пилу значно вища, ніж у рудних через низькоефективне використання води.
Значний вплив на концентрацію шкідливих домішок має повітрообмін у кар’єрах. Зі збільшенням швидкості вітру загазованість повітря зменшується. Концентрація ж пилу спочатку знижується до критичної швидкості вітру, а далі осілий пил починає здуватися вітром, і концентрація його в повітрі починає зростати.
Найбільше забруднення атмосфери має місце під час штилю або інверсії. У цих випадках концентрація шкідливих факторів може в десятки разів перевищувати ГДК.
Потужними, хоч відносно короткочасними, джерелами утворення шкідливих факторів є масові вибухи. При цьому на 1 м3 підірваної гірської маси припадає 0,03-0,1 кг пилу, а на 1 кг вибухових речовин – 0,1-0,2 м3 отруйних газів у перерахунку на СО. Приблизно дві третини газів і пилу викидається в атмосферу (створюється газопилова хмара), а одна третина залишається у відбитій гірській масі.
Газопилова хмара забруднює не лише атмосферу кар'єру, але й прилеглі території на десятки кілометрів у напрямку вітру.
Виділення шкідливих домішок у кар'єрі протягом зміни чи доби непостійне і залежить від роботи устаткування, тобто його завантаження та метеорологічних умов. Зі збільшенням глибини кар'єру концентрація шкідливих домішок у повітрі збільшується через погіршення повітрообміну.