- •Введення
- •Результати дослідження
- •Данні для виконання схеми
- •Двох обмотувальні трансформатори
- •Двох обмотувальні трансформатори з розщепленою обмоткою
- •Трьох обмотувальні трансформатори
- •Порядок виконання роботи
- •Дані елементів схеми
- •Параметри леп
- •Визначається фактична напруга і величина відхилення напруги від його номінального рівня на шинах підстанції
- •Моделювання
- •Вузол електричної мережі.
- •Зміни типології мережі
- •Параметри джерел живлення
- •5. Визначається дійсна напруга і величина відхилення напруги від його номінального рівня на шинах підстанції:
- •Розрахунок величин, які визначають характер регулювання напруги
- •Методичні вказівки.
- •Верхня межа
Порядок виконання роботи
-
Розрахувати параметри схеми заміщення для заданої ЛЕП.
-
Ввести параметри моделі в ЕОМ
-
а) встановити режим (значення U1 P2, Q2) і провести розрахунок напруги струмів і потужностей на початку і кінці ЛЕП; б) виключити місткості ЛЕП, встановити режим (значення U1 P2, Q2) і провести ті ж розрахунки. Результати звести в таблицю 1.
-
Дії аналогічні п.3, але при установці режиму необхідно використовувати змінні від досвіду до досвіду значення становлячої потужності навантаження. Результати звести в таблицю 2.
-
Побудувати залежність U2 =f(Q2) і
= f(Q2)
при Р2
= const
з обрахунком і без урахування зарядної
потужності ЛЕП і зробити висновки по
впливу на енергетичні показники лінії
навантаження і зарядної потужності. -
Побудувати залежність U2 -f(Q2) і
=
f(P2)
при Q2
= const
з обрахунком і без урахування зарядної
потужності ЛЕП і зробити висновки про
вплив складових навантаження (Р2,
Q2)
на параметри модельованої мережі (U2,
). -
По розрахованих параметрах побудувати векторну діаграму модельованої мережі.
Таблиця 2
|
№ |
МВАр |
МВт |
|
кВ |
кВ |
кВ |
кВ |
МВт |
|
град |
А |
А |
А |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця З
|
№ |
МВт |
|
кВ |
кВ |
кВ |
кВ |
кВ |
МВт |
|
град |
А |
А |
А |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вказівки по виконанню роботи
Різницю
алгебри між |
|
и
|
|,
яка
дорівнює
,
називають
втратою
напруги.
Геометричну
різницю між векторами
і
,
яка дорівнює
називають
падінням
напруги
в лінії.
Падіння
напруги
обчислюється за формулою:
![]()
Зміщує
вектор
з дійсною віссю (
)
маємо:
![]()
![]()
Представимо
вектор
у вигляді двох складових:
,
де
![]()
- є подовжня складова падіння напруги
![]()
-
є поперечна складова падіння напруги;
-
Напруга U1 на початку ділянки і його модуль визначаються виразами:
![]()
![]()

де
-
модуль напруги;
- фазовий
зсув між векторами
,
причому
>0, якщо вектор
випереджає
.
Оскільки
в мережах напругою 110 кВ і нижче вплив
поперечної складової на модуль напруги
невеликий, то в розрахунках прийнято
оцінювати падіння і втрату напруги по
подовжній складовій:
![]()
Втрати потужності на ділянці мережі:
![]()

Звідси маємо:


Вище
показаний висновок співвідношень для
розрахунку найпростішої ділянки мережі
(
)
заданими «кінця» тобто по Р2,
U2,
Q2-
Аналогічно можна отримати наступні
співвідношення для розрахунку «заданими
початку», тобто,![]()
![]()


Зарядна потужність лінії:
![]()
де UH0M - номінальна напруга лінії.
Потужність в кінці гілки 1-2
![]()
Втрати потужності в лінії:

Потужність видавана з джерела живлення
![]()
ККД лінії
![]()
де
втрати активної потужності ЛЕП.
Напруга в кінці лінії визначається з рівняння

Повна складова падіння напруги:
або

Поперечна складова падіння напруги:
або
.
Порядок побудови векторної діаграми без урахування зарядної потужності див. мал. 2.
1. Визначити струм навантаження:
![]()
2. Вибрати масштаб по напрузі і струму.
3.
Відкласти вектор
по осі дійсних величин.
4. Під
кутом
відкласти вектор струму І2.
5.
Обчислити падіння напруги І2R
та
відкласти з кінця вектора
.
Як відомо, вектор I2R
співпадає
по направленню з вектором струму І2.
6. Обчислити і відкласти вектор падіння на індуктивному опорі І2Х випереджаючий вектор струму на 900.
7. З'єднати початок координат Про з крапкою Б. Вектор Про є напрям на початку лінії.
При
побудові векторної діаграми з урахуванням
зарядної потужності необхідно врахувати,
що через активний і реактивний опори
схеми заміщення лінії протікає струм
І, рівний сумі струмів І2
і
.
Трикутники
падіння напруги в лінії від струму І2
та І3/2
слід
будувати
окремо. Як будувати від струму
ми вже розглянули. При побудові трикутника
падіння напруги від струму
потрібно
врахувати, що місткості струм
і він
направлений
по нижній осі.

Мал. 2 Векторна діаграма
Зміст звіту
-
Назва і ціль роботи.
-
Завдання.
-
Схеми заміщення ЛЕП і навантаження.
-
Таблиці результатів розрахунків.
-
Векторні діаграми.
-
Залежності U2 = f(Q2),
при Р2=
const,
,
при
Q2
–
const
при
обліку і без урахування зарядної
потужності. -
Висновки
Контрольні питання
-
В чому полягає відмінність втрати від падіння напруги?
-
Як виражається математично і відображається векторний подовжнє і поперечне становлячі падіння напруги?
-
Чим є обумовлений місткості струм лінії?
-
Як впливає зарядна потужність на параметри режиму ліні?
Лабораторна робота №4
ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ В МЕРЕЖІ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ
Мета роботи - провести дослідження регулювання напруги мережі за допомогою компенсуючих пристроїв.
Завдання.
Для мережі досліджувати наступні режими роботи:
-
Нормальний (включено 2 лінії і 2 тр-ра)
-
Післяаварійний (включена 1 лінія, 1 тр-р)
-
Післяаварійний режим за наявності подовжньої компенсації (ППК) див. мал. 3.
-
Післяаварійний за наявності пристроїв поперечної компенсації – батареї статичних конденсаторів (БСК).
Порядок виконання роботи
-
Розрахувати нормальний і після аварійні режими роботи мережі.
-
Визначити необхідну потужність компенсуючих пристроїв для забезпечення необхідної напруги. Пункти 1,2 виконати при підготовці до роботи (див. Методичні вказівки).
-
Досліджувати нормальний режим роботи, порівняти результати моделювання з розрахунками в п. 1.
-
Досліджувати післяаварійний режим роботи без компенсуючих пристроїв, порівняти результати моделювання з розрахунком в п. 1.
-
Досліджувати післяаварійний режим роботи за наявності:
– пристроїв подовжньої компенсації – пристроїв поперечної компенсації.
-
Побудувати векторні діаграми для досліджуваних режимів.
-
Виконати аналіз результатів розрахунку і моделювання і зробити висновки.
Вказівки до виконання роботи
до п. 1:
1. Скласти схему заміщення нормального режиму (див. мал. 1.) замінивши дві лінії одній еквівалентній.

Мал. 1 Схема електричної мережі в нормальному режимі
2. Задатися U'2 = UH0M і післяаварійного (відключена одна лінія в режиму максимальних навантажень) і розрахувати напругу в кінці, а потім на початку лінії (тобто «за даними кінця») по приведених нижче формулах з урахуванням втрат потужності спочатку в трансформаторі, а потім в лініях:
втрати потужності в трансформаторі:
;![]()
Потужність яка передається по ЛЕП:
;
напруга на кінці лінії:
;
втрати в ЛЕП:
;
потужність, споживана на початку ЛЕП з урахуванням втрат в лінії і трансформаторі:
![]()
![]()
напруга
на початку лінії:![]()
![]()
![]()
![]()

Скласти схему заміщення післяаварійнаго режиму, тобто виключити одну лінію (див. мал. 2)
Мал. 2. Схема електричної мережі в післяаварійному режимі

Мал. 3. Схема електричної мережі з використанням КП
-
Прийняти, що напруга джерела живлення рівно знайденому в п.2
-
Прийняти, що
. -
Розрахувати потокорозподілення з урахуванням втрат «за даними кінця»
-
Розрахувати потокорозподілення в кінці ЛЕП, на шинах навантаження, прийнявши напругу на початку ЛЕП рівним знайденому в п.2 (тобто «за даними початку»).
Відома напруга джерела (див. п. 4) і потужності на початку ділянок (див. п. 6).
1. Початковими даними є: параметри лінії і трансформаторів (табл. 4.1. 4.3) напруга на початку ЛЕП, знайдена при розрахунках (див. п. 2 вказівок до виконання розрахунків нормального і післяаварійного режимів).
Таблиця 1
