- •Криворізький технічний університет
- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1.1. Логіка як наука
- •1.2. Поняття мислення
- •1.3. Мислення і мова
- •1.4. Форми мислення і закони мислення
- •1.5. Мова логіки
- •1.6. Формальна логіка
- •1.7. Значення логіки для економічного пізнання
- •Лекція 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст та обсяг поняття
- •2.4. Види понять
- •2.5. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення координації
- •5. Відношення суперечності
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.6. Операції над поняттями
- •Лекція 3. Судження
- •3.1. Загальна характеристика суджень
- •3.2. Структура судження
- •3.3. Прості судження їх види
- •3.4. Категоричні судження
- •3.5. Розподіленість термінів і види суджень
- •Поділ суджень за модальністю
- •3.6. Відношення між судженнями
- •3.7. Складні судження
- •Лекція 4. Основні закони логіки
- •4.1. Загальна характеристика законів логіки
- •4.2. Закон тотожності
- •4.3. Закон суперечності (несуперечності)
- •4.4. Закон виключного третього
- •4.5. Закон достатньої підстави
- •Лекція 5. Умовивід
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •5.2. Дедуктивний умовивід та його правила
- •5.3. Категоричний силогізм
- •5.4. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •5.5. Види гіпотез. Доведення гіпотез
- •5.6. Аналогія як умовивід
- •Лекція 6. Логічні основи теорії аргументації. Доведення
- •6.1. Поняття доведення
- •6.2. Структура доведення. Види доведення
- •Види доведення
- •6.3. Способи спростування
- •7. Тести і завдання. Питання для самостійної роботи Лекція 1. Предмет та значення логіки.
- •Лекція 2. Поняття.
- •Лекція 3. Судження Питання для самостійної роботи
- •Лекція 4. Основні закони логіки Питання для самостійної роботи
- •Лекція 5. Умовивід Питання для самостійної роботи
- •Лекція 6. Логічні основи теорії аргументації. Доведення Питання для самостійної роботи
- •Основна література
- •Додаткова література
2.5. Відношення між поняттями
У процесі пізнання і практики досить часто доводиться з'ясовувати відношення між тим чи іншим поняттями. Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне, так і відмінне, правильно користуватися поняттями у практиці мислення.
У логіці всі поняття поділяють на порівнянні й непорівнянні.
Непорівнянними називаються такі поняття, котрі відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті й обсязі немає нічого спільного. Наприклад, поняття "метал" „внески", "атом", "держава", "економіка", "рослина", "баланс”, „невагомість” не порівнянні.
Порівнянними називаються поняття, у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянними є такі поняття: "право" і "мораль", "закон" і "указ", "договір" і "угода" тощо.
Розділяючи поняття на порівнянні й непорівнянні, треба мати на увазі, що абсолютно непорівнянних понять взагалі немає. Будь-які два поняття, наприклад "право" і "місяць", мають не тільки відмінне, а й спільне. Таким спільним для них є логічна форма, яка дає змогу відносити їх до однієї й тієї ж форми мислення — поняття. Але якщо в логіці говорять про поняття порівнянні й непорівнянні, то мають на увазі зміст і обсяг понять, а не логічну форму.
Порівнянні поняття бувають сумісні й несумісні.
Сумісними називаються поняття, обсяг яких повністю або частково збігається. Зміст сумісних понять різний, але деякі ознаки їх можуть бути спільними.
Несумісними називаються поняття, обсяг яких не збігається в жодній своїй частині. Зміст несумісних понять не тільки різний. Тут видові ознаки одного поняття виключають видові ознаки другого. Але родова ознака несумісних понять є спільною.
1. Відношення тотожності
Тотожними називаються поняття, що відображають один і той же предмет. Обсяг тотожних понять збігається повністю, але зміст різний. Різними є не всі ознаки, а тільки специфічні, видові. Родова ж ознака тотожних понять є спільною. Наприклад, тотожними є такі поняття, як "Олесь Гончар" і "автор роману «Собор»", поняття "арістотелева логіка" і "традиційна логіка" Обсяг цих понять є одним і тим же, він повністю збігається, зміст же цих понять дещо різний.
Відношення між обсягами тотожних понять графічно зображають так (див. рис. 1). Обсяг поняття А і обсяг поняття В повністю збігаються.
Зі сказаного випливає, що логіка не знає понять, у яких, окрім обсягу, повністю збігався б зміст. Є поняття, які відображають один і той же предмет, але немає понять, зміст яких був би одним і тим же. Але в практиці мислення бувають випадки, коли під тотожними мислять поняття, що мають нібито однаковий зміст. Таке тлумачення тотожності понять є неправильним.
2. Відношення підпорядкування
Відношення підпорядкування існує між такими поняттями, одне з яких входить як частина в обсяг другого. У відношенні підпорядкування перебувають, наприклад, поняття "європейська держава" і "Україна". Обсяг поняття " Україна" входить до обсягу поняття "європейська держава" як частина його обсягу. Обсяг поняття "європейська держава" ширше, ніж обсяг поняття "Україна".

Рис. 1 Рис. 2
Поняття з більшим обсягом називається підпорядковуючим, а поняття з меншим обсягом — підпорядкованим. У нашому прикладі поняття "європейська держава" є підпорядковуючим, а поняття „Україна" — підпорядкованим. Графічно відношення підпорядкування зображають так, як на рис. 2. Коло В означає поняття підпорядковуюче, а коло А — підпорядковане, обсяг якого становить частину обсягу підпорядковуючого поняття В. Із цього випливає досить важливий висновок для пізнання: все, що утверджується про підпорядковуюче поняття, ми можемо стверджувати про підпорядковане поняття, тобто не можна мислити предмет, відображений у підпорядкованому понятті, без ознак, властивих підпорядковуючому поняттю. Так, говорячи про державне право, не можна забувати, що воно є право і, отже, має ознаки, властиві праву взагалі. У той же час не можна поширювати сказане про підпорядковане поняття на підпорядковуюче, оскільки специфічні ознаки підпорядкованого поняття не входить до змісту підпорядковуючого поняття.
Відношення підпорядкування може бути як між двома загальними, так і між загальним та одиничним поняттями. Якщо відношення підпорядкування існують між загальними поняттями, то підпорядковуюче поняття називається родом або родовим поняттям, а підпорядковане — видом або видовим поняттям. Так, поняття "європейська держава" — це родове, а поняття "Україна" — видове; "угода" — це рід, а "договір" — вид.
Якщо відношення підпорядкування існує між підпорядковуючим загальним і підпорядкованим одиничним поняттями, то підпорядковуюче поняття називається видом або видовим поняттям, підпорядковане — індивідом (елементом сукупності). Так, відношення між поняттями "купівля" і "ця купівля" є відношення виду ("купівля") і індивіду ("ця купівля").
Відношення підпорядкування — це найпоширеніший і найважливіший тип логічних відношень між поняттями; він перебуває в основі багатьох логічних операцій, наприклад, у визначенні понять, узагальненні й обмеженні понять, розподілу термінів у судженнях, у категоричному силогізмі, індукції тощо.
