Питання 13. Порядок формування структур військової організації.

Відповідь.

Вибір структури військової організації в цілому майже завжди приймається командуванням вищого рівня управління. Командири низової й середньої ланок лише допомагають йому, подаючи необхідну інформацію, а в більш великих військових організаціях і пропонуючи структуру підпорядкованих їм підрозділів відповідній структурі військової організації, вибраної вищим командуванням.

Таким чином, послідовність дій під час формування структур наступна:

1. Здійснюється розподіл організації по горизонталі на широкі блоки, які відповідають важливим напрямам діяльності з реалізації стратегій і планів. Вирішується, які види діяльності мають виконуватися лінійними підрозділами, а які ― штабними.

2. Установлюються співвідношення повноважень різних посад. При цьому командування встановлює ланцюг команд, якщо необхідно, проводить подальший розподіл на більш дрібні організаційні підрозділи, щоб ефективніше використати спеціалізацію й норму керованості (уникнути перевантаження командирів).

3. Визначаються посадові обов’язки як сукупність певних завдань і функцій та доручається їх виконання конкретним людям. У військових організаціях, діяльність яких пов’язана з технологією, командування розробляє конкретні завдання й закріплює їх за безпосередніми виконавцями, які й несуть відповідальність за їх задовільне виконання.

2.4.Системи та модели військової організації

Питання 14. Системний підхід до управління військової організації.

Відповідь.

В управлінні всі організації розглядаються як системи.

Система ― це деяка цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристики цілого.

Будь-яка організація, у тому числі і військова, є системою, що складається з взаємозалежних елементів (людей і техніки) і виконує певну функцію. Оскільки люди є соціальними компонентами організацій, то ці організації називають соціотехнічними системами, що представляють собою формально чи неформально створене ціле, яке складається з взаємозалежних частин.

Системи поділяються на два види - відкриті і закриті. Закриті системи відносно незалежні від навколишнього середовища, у той час як на відкриту систему завдають вплив фактори зовнішнього середовища. Теорія соціальних систем розглядає організацію як відкриту систему, як багатофакторне і багатоцільове утворення. Важливе значення в управлінні має поняття підсистеми. Військова організація складається з кількох взаємозалежних підсистем. Підсистеми, у свою чергу, можуть складатися з більш дрібних підсистем. Тому що всі вони взаємопов’язані; неправильне функціонування навіть самої маленької підсистеми (окремого військовослужбовця чи підрозділу) може вплинути на систему в цілому. Одним з важливих положень теорії соціальних систем є визнання того, що потреби людини й потреби організації не співпадають Основними елементами організації (системи) є: цілі, задачі, структура, техніка і технологія, люди й організаційна культура. Людина в соціальній системі розглядається як соціально-орієнтована істота, що має численні потреби, які впливають на виробниче середовище, і, у свою чергу, відчувають зворотний вплив з її боку. Між всіма елементами системи існують двосторонні і багатобічні зв'язки, які викликають зміну поведінки людей в організації. Усе це разом визначається як організаційна система, спрямована на досягнення поставлених цілей. Зв'язки в системі здійснюються через головні сполучні процеси, такі як комунікації, рівновага і прийняття управлінських рішень. Комунікації забезпечують обмін інформацією в організації. Рівновага забезпечує пристосування організації до умовам, які постійно змінюються, і досягнення відповідності між потребами й установками людини з вимогами організації. Процес прийняття рішень регулює і управляє системою.

Питання 15. Системна модель внутрішніх змінних військової організації.

Відповідь.

Тому військова організація може бути уявлена як соціотехнічна система, яка складається із шести підсистем (рис.2.6)

Між усіма елементами системи існують двосторонні й багатосторонні зв’язки, які викликають зміну поведінки людей у військовій організації. Усе це разом визначається як організаційна система, спрямована на досягнення поставленої мети. Зв’язки в системі здійснюються через головні сполучні процеси, такі як комунікації та прийняття управлінських рішень. Комунікації забезпечують обмін інформацією у військовій організації. Процес прийняття рішень реалізує й управляє системою.

Таким чином, будь-яка організація, у тому числі і військова, складається з взаємозалежних соціальної і технічної підсистем. Підсистеми, у свою чергу, можуть складатися з більш дрібних підсистем. Тому що усі вони взаємозалежні, неправильне функціонування навіть самої маленької підсистеми (окремого відділу або працівника) може вплинути на систему в цілому. Одним з найбільш важливих положень теорії соціальних систем є визнання того, що потреби людини і потреби організації не збігаються.

Рис. 2.6. Системна модель внутрішніх змінних військової організації

Питання 16. Системна модель військової організації.

Відповідь.

Життєдіяльність військової організації складається з трьох основоположних процесів:

одержання ресурсів із зовнішнього оточення;

виконання завдання (бойового завдання) для досягнення заданих результатів діяльності (бойової діяльності);

видача результатів діяльності (бойової діяльності) у зовнішнє середовище.

Усі ці три процеси є життєво важливими для організації. Якщо хоча б один із процесів припиняється, військова організація далі вже не може існувати.

Ключова роль у підтримці балансу між цими процесами, а також у мобілізації ресурсів військової організації та їхнє здійснення належить управлінню. Саме для рішення цих завдань існує управління у військовій організації, і саме це є основною роллю, що відіграє управління у військовій організації

Спрощена модель військової організації у вигляді відкритої соціотехнічної системи показана на рис.2.7.

На вході військова організація одержує від зовнішнього середовища ресурси: людські, фінансові, матеріально-технічні (військова техніка, зброя, предмети харчування й одягу і т.д.), енергетичні й інформаційні. Ці компоненти називаються входами.

Внутрішнє середовище військової організації як структура виконання бойового завдання обробляє ці входи для того, щоб досягти заданих результатів бойової діяльності. Ці результати є параметрами виходу (виходи) військової організації, які вона виносить у зовнішнє середовище. До таких параметрів виходу можуть належати:

Рис.2.7. Військова організація ― відкрита соціотехнічна система.

а) у мирний час ― результати дій військової організації з підготовки до відбиття противників (показники бойової підготовки);

б) у воєнний час ― результати бойових дій (бойового застосування) з кількості знищених сил і засобів противника чи з його повного знищення.

Питання 17. Системи управління військовою організацією без засобів автоматизації

Відповідь.

Система управління уявляється у вигляді трьох підсистем (рис. 2.8): керуючої підсистеми, керованої підсистеми та підсистеми передачі інформації, що складається з каналів прямого й зворотного зв’язку. По каналах зворотного зв’язку передається інформація про стан керованої підсистеми, а по каналах прямого зв’язку ― управлінська інформація від керуючої підсистеми.

На всі елементи системи управління впливає зовнішнє середовище. Найбільш агресивним фактором зовнішнього середовища є противник, що навмисно впливає на елементи системи управління завадами й вогнем.

Вихід однієї з підсистем з ладу (через утрату надійності або через вплив зовнішнього середовища) порушує процес управління. Отже, для здійснення процесу управління необхідний замкнутий контур.

Процес управління полягає в наступному: керуюча підсистема (орган управління) збирає, аналізує, оцінює інформацію про стан керованої підсистеми (об’єкта управління) та інформацію про параметри зовнішнього середовища. На основі цього орган управління приймає рішення, планує бажаний стан і дії об’єкта управління й передає командну інформацію про це на об’єкт управління по каналах прямого зв’язку. Керована підсистема, одержавши команду, переводить свої елементи в необхідний стан, і виконує відповідні дії. Після чого об’єкт управління доповідає про це по каналах зворотного зв’язку на керуючу підсистему. Цикл управління закінчився. Процес управління носить циклічний характер.