Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
джур2.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
367 Кб
Скачать
☆

6.3 Розрахунок витрат базового об’єкту

Розрахунок витрат на вирішення завдання вручну включає заробітну плату 50 робітників за 40 днів, тобто

50 (40 / 20) · 4000 = 400000 грн. (6.1)

6.4 Розрахунок витрат розробленого об’єкту

6.4.1 Розрахунок часу на виготовлення програмного продукту

Загальний час на виготовлення програми складається з різних компонентів. Структура загального часу на виготовлення програмного продукту наведена в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1– Структура загального часу на виготовлення програмного

продукту

№ етапу

Позначення часу

даного етапу

Зміст етапу

1

Підготовка опису завдання

2

Опис завдання

3

Розробка алгоритмів

4

Розробка блок-схеми алгоритму

5

Написання програми

6

Набір програми

7

Тестування програми

8

Оформлення документації, інструкції користувача, пояснювальної записки.

Час розраховується в людино-годинах, причому береться пофактично відпрацьованому часу, а час інших етапів перебуває розрахунком по умовному числу команд . Умовне число команд Q перебуває по формулі

, (6.2)

де коефіцієнт, що враховує умовне число команд залежно відтипу завдання.

Вибрати значення коефіцієнта q можна з таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Залежність коефіцієнта q від типу завдання

Тип завдання

Границі коливання коефіцієнта q

Завдання обліку

від 1400 до 1500

Завдання оперативного керування

від 1500 до 1700

Завдання планування

від 3000 до 3500

Різноманітні завдання

від 4500 до 5000

Комплексні завдання

від 5000 до 5500

Для даного завдання коефіцієнт буде рівний 3000.

с - коефіцієнт, що враховує новизну й складність програми.

Програмні продукти по ступеню новизни можуть бути віднесені до однієї з чотирьох груп:

- група А - розробка принципово нових завдань;

- група Б - розробка оригінальних програм;

- група В - розробка програм з використанням типових, рішень;

- група Г - разове завдання.

Для даного завдання ступінь новизни В.

По ступеню складності програмні продукти можуть бути віднесені до однієї з трьох груп:

- алгоритми оптимізації й моделювання систем;

- завдання обліку й статистики;

- стандартні завдання.

Дане завдання можна віднести до першої групи складності.

Коефіцієнт c знайдемо з таблиці 6.3. на перетинанні груп складності й новизни.

Таблиця 6.3 – Значення коефіцієнта c

Мова програмування

Група

складності

Ступінь новизни

А

Б

В

Г

Високого рівня

1

1,38

1.26

1.15

0.69

2

1,3

1.19

1.08

0.65

3

1.2

1,1

1.0

0.6

Низького рівня

1

1.58

1,45

1.32

0.79

2

1.49

1.37

1,24

0.74

3

1.38

1.26

1,15

0.69

Для даного завдання коефіцієнт c = 1,15

Тепер, виходячи з формули (6.1) можна знайти умовне число команд Q

.

Знаходимо час, витрачене на кожний етап створення програмного продукту.

(час на підготовку опису завдання), береться по факту й становить:

=20 чол/год.

(час на опис завдання) знаходимо по формулі

,

де В - коефіцієнт, що враховує зміни завдання. Коефіцієнт В залежно від складності й числа змін вибирається в інтервалі від 1,2 до 1,5. Для даного завдання .

К - коефіцієнт, що враховує кваліфікацію програміста. Вибрати значення коефіцієнта К можна з таблиці 6.4.

Таблиця 6.4. Значення коефіцієнта К

Стаж програміста

Значення коефіцієнта К

до 2-х років

0,8

від 2 до 3 років

1,0

від 3 до 5 років

1,1-1,2

від 5 до 10 років

1,2-1,3

більш 10 років

1,3-1,5

У цьому випадку коефіцієнт К=0.8.

Використовуючи формулу (6.2) розрахуємо час на опис завдання

год. (6.3)

Та (час розробки алгоритму) розрахуємо по формулі

год. (6.4)

Тбс (час на розробку блок-схеми) знаходимо аналогічно Та по формулі

год. (6.5)

Тн (час написання завдання мовою програмування) розрахуємо по формулі

год. (6.6)

Тп (час набору програми) знаходимо по формулі

год. (6.7)

ТТ (час тестування програми) розрахуємо по формулі

год. (6.8)

Тд (час на документацію) береться по факту витраченого часу, ухвалюємо Тд=10 чол/год.

Тепер, розрахувавши час, витрачене на кожному етапі, можна розрахувати загальний час, витрачений на створення програмного продукту

год.

6.4.2 Розрахунок заробітної плати виконавця роботи зі створення програмного продукту.

Основна заробітна плата (ЗП) обчислюється по формулі

грн. (6.9)

де 31 - місячна ЗП першого розряду;

- тарифний коефіцієнт відповідний до розряду тарифної сітки, по якій працює виконавець;

Т- загальний час на створення програмного продукту;

Кр- число робочих днів на місяць;

tpд - 8 годин; Кр-22 дня; 31= 1378 грн.

Розряд виконавця перший, його тарифний коефіцієнт – 1.

Додаткова ЗП береться в розмірі 15% від основної

грн.

Загальна ЗП дорівнює сумі основної і додаткової ЗП

грн.

6.4.3 Розрахунок нарахувань на заробітну плату (єдиного соціального податку)

Підрахуємо соціальні відрахування, які складають 37,45% грн.

6.4.4 Розрахунок витрат на експлуатацію ПЕОМ

Розрахунок собівартості однієї машино-години роботи ПЕОМ

Основою для розрахунку витрат на створення й використання ПЕОМ, відносних до даного програмного продукту, є собівартість однієї машино-години роботи ПЕОМ.

Спочатку необхідні річні витрати кожного компонента собівартості, у які входять:

1) Основна ЗП працівників, які забезпечують функціонування ПЕОМ. До них відносяться: інженер-електронщик, системний програміст, оператор.

Основна ЗП кожного із цих категорій працівників розраховується по формулі

. (6.10)

де 31 - місячна ЗП (тарифна ставка) першого розряду;

- тарифний коефіцієнт відповідний до розряду робітника;

- кількість ПЕОМ, що обслуговується одним робітником;

П - відсоток премії, якщо вона існує.

Для інженера-електронщика

од.

Для системного програміста

од.

Для оператора

од.

Підставляючи значення у формулу (6.10) знаходимо

грн.,

грн.,

грн.

Тепер можна визначити основну річну ЗП працівників, які забезпечують функціонування ПЕОМ.

грн..

2) Додаткова ЗП обслуговуючого персоналу береться в розмірі 15% від основної

грн..

Загальна ЗП буде рівнятися сумі додаткової й основної

грн..

3) Нарахування на ЗП обслуговуючого персоналу. Соціальне відрахування, становить 37,45%. Тоді

грн..

4) Основна ЗП адміністративного й допоміжного персоналу.

До адміністративного персоналу, частина ЗП якого також повинна входити в собівартість машино-години, віднесемо начальника. Його основна ЗП визначається по формулі (6.9), тільки Нобсл буде дорівнює загальній кількості ПЕОМ у відділі (в обчислювальному центрі).

Нобс=10, Кт=4.51, П=15.

Підставляючи значення у формулу (6.10). Одержимо

грн..

З допоміжного персоналу врахуємо прибиральницю, яка буде прибирати адміністративні приміщення. ЗП прибиральниці, яка розраховується на одну кімнату, визначимо по формулі

грн..

де З1=358 грн.

Тепер визначимо загальну основну ЗП адміністрації й допоміжного персоналу

грн..

5) Додаткова ЗП адміністрації й допоміжного персоналу беремо в розмірі 15% від основної

грн..

Загальна ЗП буде дорівнює сумі основної і додаткової ЗП

грн..

6) Соціальні відрахування на ЗП адміністрації й допоміжного персоналу становить 37,45% від загальної ЗП

грн,

7) Амортизаційні відрахування визначаються в розмірі 60% від балансової вартості ПЕОМ

Кб - балансова вартість одного ПЕОМ. Балансову вартість беремо з табл. 6.5

Таблиця 6.5 – Балансова вартість ПЕОМ.

Найменування

Ціна, у.о.,

1 у.о. = 24.5 грн.

Ціна, грн..

Монітор

160

3920

Материнська плата

150

3675

Процесор

72

1764

Відео карта

внутрішня

HDD

50

1225

FDD

6

147

DVD-RW

53

1298,5

CPU Cooler

35

857,5

Клавіатура

6

147

Принтер

128

3136

Миша

2

49

Корпус

55

1347,5

Усього

717

17566,5

Тоді:

грн.

8) Витрати на електричну енергію складаються з витрат на силову електроенергію й електроенергію, яка йде на освітлення.

Витрати на силову електроенергію визначимо по формулі

, (6.11)

де - ефективний річний фонд часу роботи ПЕОМ у годинах;

Це - вартість одного в грн.;

Р - сумарна потужність ПЕОМ, .

При роботі обчислювального центру в одну зміну, беремо

Феф = 1860 год. Для бюджетних організацій Це = 0,78 грн. , Р=0,71,2залежновід перефириї. Вибираємо Р=1. Підставляємо значення у формулу (6.11) отримаємо

грн..

Витрати на електричну енергію, яка йде на освітлення визначається по формулі

. (6.12)

де - ефективний річний фонд часу роботи ПЕОМ у годинах;

Це - вартість одного в грн.;

Росв = 200 Вт/год.

Підставляючи значення у формулу (6.12) одержимо

грн..

Тепер визначимо, загальні витрати на електричну енергію

грн..

9) Витрати на видаткові матеріали визначимо в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 – Витрати на видаткові матеріали

Найменування

Кількість

Ціна, у.о.

Ціна, грн..

Картридж

2

21

1029

CD-R диски

1

0.25

6

FDD диски

5

0.45

55

Папір

1 пачка

3.5

86

Усього

25.2

1176

10) Витрати на профілактику становлять 2% від балансової вартості ПЕОМ із периферією

грн..

11) Витрати на опалення приміщення визначимо по формулі

(6.13)

де - витрати на опалення 1м2, і становить 15,8 грн. на місяць;

S - площа обчислювального центру на один ПЕОМ рівний 6м2.

Підставляємо значення у формулу (6.13) отримаємо

грн..

12) Витрати на обслуговування виробничих приміщень визначимо по формулі

(6.14)

Цкв.м.= 50 грн на місяць. Підставляючи значення у формулу (6.14) отримаємо:

грн..

13) Інші виробничі витрати беруться в розмірі 30% від основної ЗП працівників, які забезпечують функціонування ПЕОМ.

грн..

Склавши всі 13 компонентів, визначимо річні витрати на вміст і експлуатацію одного ПЕОМ.

грн..

Далі визначимо собівартість однієї машино-години роботи ПЕОМ.

Яка обчислюється по формулі

, (6.15)

де Феф - ефективний фонд роботи ПЕОМ за рік.

Підставляючи значення у формулу (6.15) отримаємо

грн..

Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію ПЕОМ, які відносяться до даного програмного продукту.

Тепер, коли ми знаємо собівартість однієї машино-години роботи ПЕОМ і час на створення програмного продукту, яке зажадало використання ПЕОМ, можна визначити витрати на створення й експлуатацію ПЕОМ, які відносяться до даного програмного продукту

, (6.16)

де См.г. - собівартість однієї машино-години роботи ПЕОМ;

Тсум - сумарний час етапів, які зажадали використання ПЕОМ.

чол/год,

грн.