Висновки
Геральдика - дисципліна, що вивчає герби як історичні джерела . Винахід і використання всякого роду знаків і символів властиво людині. Прообрази гербів - різні символічні зображення, що поміщаються на військові обладунки, прапори, персні та особисті речі - застосовувалися ще в давнину.
Історія гербів почалася багато тисяч років тому. У Стародавньому Єгипті символи супроводжували все життя людини та мали дуже важливе значення в житті держави. Подібна традиція існувала і в Стародавній Греції. Всі давні цивілізації мали в традиції священні зображення, які супроводжували всі важливі історичні події. Вважається, що герби з'явилися в X столітті. Ключовою точкою в історії гербів стали знамениті хрестові походи XI-XIII століть. Важливе місце у вивченні гербів займали герольди. Герольд повинен був добре знати генеалогію шляхетних родин, чиї представники брали участь у боях, і вміти розпізнавати герби лицарів, які з'їхалися на турнір.
Французька назва геральдики - "blason" - походить від німецького "blasen" - "сурмити в ріг" і пояснюється тим, що коли лицар під'їжджав до бар'єра, що огороджує місце проведення турніру, він сурмив у ріг, щоб сповістити про своє прибуття.
На теренах України гербоподiбнi символи зустрiчаються уже в останнi столiття до нашої ери. Українська геральдика пройшла безліч етапів. Зі зміною влади на українських землях змінювалась і символіка міст. В 1991р., пiсля вiдновлення незалежностi України, українська геральдика вийшла на якiсно новий рiвень. Звичайно, описати i врахувати всi обставини, котрi мали вплив на розвиток української геральдики, неможливо. Частi територiальнi передiли значно ускладнюють, а почасти просто унеможливлюють чiтку класифiкацiю належностi того чи iншого мiста до конкретного iсторичного регiону.
Оскільки герби досягли найбільшого розквіту в середньовіччі, в період хрестових походів та лицарських турнірів, класичний герб є тісно пов'язаний з обладунком лицаря і більшість його елементів мають назви, запозичені з лицарського побуту. До них належать щит, шолом, нашоломник або клейнод, намет і девіз. Іншими елементами, не так пов'язаними з лицарським побутом, є корона, щитотримачі та мантія. Геральдичні кольори (тинктури) розділяються на метали, хутра і фініфті (емалі). У класичній геральдиці використовуються сім кольорів: два метали і п'ять емалей, та два хутра.
Тож треба пам’ятати про традиції, що склалися в найкращу добу геральдики та керуватися її правилами без посилань на сучасний смак та актуальність, бо можливості її і так дозволяють у символічній формі передати будь яку ідею. Для того щоб розробити герб, до уваги було прийнята українська символіка, символіка Дніпропетровська та різних навчальних закладів.