1. Типи взятків на україні

Для визначення типу взятку обліковують строки цвітіння нектароносних і пилконосних рослин та визначають силу взятку зважуванням сильної бджолиної сім'ї на десяткових вагах.

Взятки поділяють на підтримуючий, продуктивний і головний. На Україні при підтримуючому взятку маса контрольного вулика за день збільшується до 2 кг, продуктивному — на 2—4, а головному не менш як 4 кг.

Дані контрольних вуликівна декількох пасічних точках або пасіках узагальнюють. Якщо в місцевості поширені насадження. білої акації, а біля пасіки їх немає або є порівняно мало, то тип взятку на цій пасіці не відповідає типу взятку в даній місцевості. Взяток з білої акації треба використовувати і шляхом кочівель. Такі доповнення до типу взятку доцільно роботи з метою повнішого використання кормової бази, наявної в даній місцевості.

За матеріалами обліку сили взятку за три роки на 5—6 пасічних точках або на 3—4 пасіках можна точніше визначити тип взятку в даній місцевості. Для району тип взятку встановлюють за матеріалами обліку не менше в трьох господарствах, а для області — в трьох районах, якщо область знаходиться в одній при­родній зоні, а при наявності двох зон визначають тип взятку в кожній окремо.

Встановлений тил взятку не постійний як в окремих господарствах, так і в районі та області.

Зокрема, тип взятку може змінюватись при введенні в сівозміни високонектарної культури, переході в пору плодоношення плодових дерев, вирубуванні лісу і з'явленні на цьому місці у великій кількості лісової малини і зніту (як це буває в Карпатах),насадженні нектароносних порід дерев і кущів в лісосмугах, парках та проведенні інших заходів для поліпшення кормової бази.

На Україніпереважають такі типи взятків: гречано-вересовий — на Поліссі, акацієво-гречаний та гречано-липовий в районах Лісостепу, акацієво-соняшниковий — в Степу,малиново-знітовий— в Карпатах.

2. Нектаропродуктивність та строки цвітіння рослин.

Нектаропродуктивність одних і тих же видів рослин в різних зонах республіки неоднакова (табл. 6 і 7)

6. Нектаронродуктивність рослин та угідь по зонах республіки за визначенням Української дослідної станції бджільництва, кг з 1 га

Культури	Степ	Лісостеп	Полісся	Гірські райони Карпат
Гречка	—	40—60	50—60	—
Гречка післяжнивна	—	20—30	25—30	—
Соняшник	30	20—30	—	20
Еспарцет	80—100	100—120	100—120	—
Еспарцет закавказький	240—300	300—360	300-360	—
Люцерна	5	13—15	—	—
Конюшина біла	—	440	40—50	40
Буркун білий:
Однорічний	200—250	150—200	150	—
Дворічний	300—370	220—300	220	—
Фацелія	300—500	200—250	200	—
Фацелія післяжнивна	100—170	70—80	70	—
Озимий ріпак	—	150—180		—
Гірчиця біла	40	50	50	—
Коріандр	200—300	—	—	—
Баштанні	20	15	12	—
Сади (яблуня, груша, сли­ва)	20	20	20	10-20
Ягідники	30	30	30	15—30
Ліси	—	6	7	8—10
Лісосіки	—	60	80	20—60
Лісосмуги	80	50	—	—
Луки:
Суходільні	3—4	4	4—5	5-6
Заплавні	4—5	5-6	6—7	—
Малина лісова	—	—	30—40	60-70
Зніт	—	—	40—50	80—90