- •Електричні машини
- •Електричні машини
- •Методичні вказівки
- •До виконання лабораторних робіт
- •Розділи «Трансформатори» , «Асинхронні машини» для студентів напряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та електротехнології», 6.050702 «Електромеханіка», 6.050504 «Зварювання».
- •1 Підготовка до проведення лабораторної роботи
- •2 Техніка безпеки при виконанні робіт
- •3 Вказівки до проведення роботи
- •5 Дослідження трифазного двохобмоткового трансформатора (Лабораторна робота №1)
- •5.1 Програма проведення і опрацювання результатів досліджень
- •5.2 Методичні вказівки до проведення роботи
- •4 Оформлення протоколу та захист змісту лабораторної роботи
- •5.3 Методичні вказівки до опрацювання результатів дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •6. Дослідження паралельної роботи двохобмоткових трифазних трансформаторів (Лабораторна робота №2)
- •6.1 Програма проведення і опрацювання результатів досліджень
- •6.2 Методичні вказівки до проведення роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Дослідження однофазного трьохобмоткового трансформатора (Лабораторна робота №3)
- •7.1 Програма проведення і опрацювання результатів дослідження
- •7.2 Методичні вказівки до проведення роботи
- •7.3 Методичні вказівки до опрацювання та аналізу дослідних даних
- •Питання для самоконтролю
- •Дослідження асинхронного двигуна з фазним ротором (Лабораторна робота №4)
- •8.2 Програма опрацювання результатів досліджень
- •9. Дослідження асинхронної машини з короткозамкненим ротором у режимах двигуна та генератора (Лабораторна робота №5)
- •9.1 Програма проведення досліджень
- •9.2. Програма опрацювання результатів досліджень
- •9.3 Методичні вказівки до проведення досліджень
- •9.4 Методичні вказівки до опрацювання та аналізу дослідних даних
- •Питання для самоконтролю
- •10 Досдідження асинхронного двигуна у трифазному та однофазному режимах (Лабораторна робота №6)
- •10.1 Програма проведення досліджень
- •10.3 Методичні вказівки до проведення досліджень
- •10.4 Методичні вказівки до опрацювання та аналізу дослідних даних
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
9.4 Методичні вказівки до опрацювання та аналізу дослідних даних
До п.9.2.2 Методика опрацювання даних досліду НХ така ж, як і для двигуна з фазним ротором ( підрозділ 8.4, до п.8.2.3).
До п. 9.2.3 Дослідні дані, потрібні для побудови робочих характеристик,опрацьовуються так само, як і для асинхронного двигуна з фазним ротором (підрозділ 8.4, до п. 8.2.5).
Результати
опрацювання дослідних даних заносять
до таблиці 9.2. У генераторному режимі
підведеною потужністю
є потужність,одержувана генератором з
вала, а корисною потужністю
- потужність, виміряна ватметрами на
затискачах статора. Отже,для підведеної
до асинхронного генератора потужності
з боку вала маємо:
,де
-
потужність, виміряна ватметрами на
затискачах статора (корисна потужність
генератора).
Таблиця 9.2 – Робочі характеристики АД
|
№ п/п |
Асинхронна машина |
Машина пост. струму | ||||||||||||||||
|
U1 |
I1 |
P1 |
Cos |
S |
n |
P2 |
|
М2 |
UA |
IA |
if | |||||||
|
В |
в.о. |
А |
в.о. |
вт |
в.о. |
в.о. |
% |
об/хв |
в.о. |
вт |
в.о. |
% |
Нм |
в.о. |
В |
А |
А | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для
генераторного режиму робочі характеристики
будують залежно від потужності
на затискачах. ККД визначається за
формулою:

Сумарні
втрати визначаються, як і для режиму
двигуна. Але при цьому потрібно
враховувати,що електромагнітна потужність
асинхронного генератора більша за
потужність, виміряної на затискачах
статора (корисної) на розмір втрат у
статорі і визначається так:
![]()
Це варто враховувати при занесенні вимірювань до таблиці 9.2, в якій величини, що відносяться до асинхронної машини, позначені для режиму двигуна.
Гістерезисний стрибок визначається як різниця потужностей, споживаних асинхронною машиною в режимі ідеального НХ при переході з режиму двигуна в генераторний і з генераторного в режим двигуна.
Характеристики асинхронної машини потрібно побудувати на одному графіку, справа від осі ординат – для режиму двигуна, зліва – для генераторного.
Питання для самоконтролю
1. Які переваги і недоліки має асинхронний двигун із КЗ ротором у порівнянні з двигуном з фазним ротором?
2. За яким методом визначається ковзання двигуна в цій роботі?
3. Як здійснити пуск двигуна з КЗ ротором?
4. Як змінити напрямок обертання двигуна?
5 .У чому різниця між режимами реального та ідеального НХ асинхронного двигуна?
6. Як синхронний двигун, увімкнений до мережі, може бути переведений у генераторний режим?
7. При яких ковзаннях асинхронна машина працює в режимі генератора?
8. Переваги і недоліки асинхронного генератора.
9. Звідкіля надходить і як витрачається енергія асинхронної машини в режимі генератора?
10.
У який спосіб визначається потужність
,
що підводиться, у генераторному режимі?
Див. Також питання для самоконтролю 1, 2, 7, 8, 10, 11, 13 до роботи «Дослідження асинхронного двигуна з фазним ротором».
