- •Загальна хімічна технологія
- •Охорона праці та техніка безпеки в хімічних лабораторіях
- •Основні вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •Отримання гідроксиду натрію
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки
- •Аналіз технічної соди на вміст Na2co3 таNaHco3
- •Розрахунок кількості вапна
- •Каустифікація содового розчину
- •Аналіз лужного розчину на вміст NaОНтаNa2co3
- •Приготування робочого розчину соди
- •Матеріальний баланс процесу каустифікації за натрієм
- •Розрахунок ступеня каустифікації та використання натрію
- •Експериментальна частина
- •Опис лабораторної установки і порядок виконання роботи
- •Методика хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Пом’якшення води
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Визначення загальної твердості заданої проби води
- •Визначення карбонатної твердості води
- •Пом’якшення води іонообмінним способом
- •Пом’якшення води реагентним способом
- •Визначення залишкової твердості
- •Обробка і представлення результатів
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Аналіз проби технічного хлориду натрію (метод Мора)
- •Аналіз аміачної води (водного розчину аміаку)
- •Приготування амонізованого розсолу заданої концентрації
- •Визначення NаClв амонізованому розсолі
- •Карбонізація амонізованого розсолу
- •Фільтрування суспензії гідрокарбонату натрію
- •Визначення вмісту NaHco3в отриманому осаді
- •Результати хімічного аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення оксиду сульфуру (IV)
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення концентрації so2 у вихідній газовій суміші
- •Визначення концентрації so2 у газовій суміші після реактору
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Каталітичне окиснення аміаку
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу газових сумішей
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Коксування кам’яного вугілля
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методика аналізу
- •Обробка і представлення результатів
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Одержання вапна
- •Стислі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Опис схеми установки
- •Випалювання вапняку (крейди), визначення об’єму со2 та його вмісту
- •Визначення активного СаО у вапні
- •Визначення температури та часу гасіння вапна
- •Техніка безпеки
- •8.4 Контрольні запитання
- •3 3
Приготування робочого розчину соди
Для
приготування робочого розчину соди
об’ємом 100 (250) см3і концентрацією
до 10 % (мас.) (за завданням викладача)
необхідно розрахувати наважку заданої
проби соди з урахуванням вмісту
та домішок.
Приклад розрахунку наважки заданої проби соди.
Приготувати
250 см3розчину з масовою часткою
соди 10%, густина якого ρ = 1,075 г/см3.
Вміст
в технічній соді становить 92% (визначається
згідно п.1.2.2).
Визначаємо масу соди, необхідну для приготування розчину, г:
.
Враховуючи
в даному зразку, отримуємо остаточну
масу наважки технічної соди, г:
.
Отже, для приготування заданого розчину необхідно взяти 29,2 г соди.
Розрахунок кількості вапна
Процес каустифікації відбувається за реакціями:
; (1.21)
. (1.22)
Розрахунок необхідної кількості вапна з заданим надлишком проводять на основі даних аналізу заданого зразка соди (п. 1.2.2) та маси наважки соди, розрахованої в п. 1.2.3.
Наприклад, необхідно розрахувати кількість вапна для проведення процесу каустифікації, якщо для процесу використовується 250 см3розчину соди (див. розрахунок у п.1.2.3) і вапно з масовою часткоюСаО70%; надлишок вапна 10%; масова часткаNaHCO3у пробі соди становить 6%.
Для реакції (1.13) необхідно СаО, г:
,
де 26,9 масаNa2CO3необхідна для приготування розчину, г; 56 та 106молярні масиСаОтаNa2CO3, г/моль.
За реакцією (1.16) витрата СаОстановить, г:
,
де 29,2 – маса наважки
соди (з урахуванням вмісту
),
г; 6 – масова часткаNaHCO3у
пробі соди, %; 56 та 84 – молярні масиСаОтаNaHCO3, г/моль.
Загальна маса 100%-го вапна становить, г:
;
.
Враховуючи масову частку СаОу пробі (70%) і заданий надлишок (10%), отримаємо кінцеву масуСаО, необхідну для проведення процесу каустифікації, г:
.
Каустифікація содового розчину
Розраховані
наважки соди (
)
та вапна (
)
зважують на технічних терезах. Розчин
соди готують безпосередньо у каустифікаторі
(поз. 1): відміряють необхідну кількість
дистильованої води для приготування
розчину за допомогою циліндра, переносять
її до каустифікатора і туди ж додають
наважку соди. Вмикають мішалку (поз. 5)
та нагрівач
(поз. 2).
Увага! Після досягнення температури розчину соди ~ 353 К (80°С) під час занурення у каустифікатор термометра та внесення вапна мішалку вимкнути! Захистити очі окулярами!
В три прийоми (інтервал ~1 хв) завантажують зважену кількість проби вапна. Каустифікацію проводять при перемішуванні протягом 30 хвилин, відлік часу починають з моменту внесення до каустифікатора останньої порції вапна. Потім зупиняють мішалку, вимикають нагрівання і
дають суспензії відстоятися та охолонути.
Після охолодження реакційної суміші відділяють осад CaCO3на воронці Бюхнера; фільтрат збирають у мірну колбу на 250 (500) см3 Vкі доводять об’єм до позначки дистильованою водою.
Аналіз лужного розчину на вміст NaОНтаNa2co3
Для аналізу отриманого в результаті каустифікації фільтрату з мірної колби відбирають дві аліквоти розчинупо 25 см3кожна і переносять їх до конічних колб. Титрування проводять розчиномHClз молярною концентрацією еквівалентаС(HCl)= 1 моль/дм3.
Першу аліквотутитрують в присутності фенолфталеїну, попередньо до колби з аліквотою додають 50 см3дистильованої води і 20 ÷ 30 см3розчинуBaCl2з масовою часткою 10% (додавання розчину хлориду барію здійснюють для виведення з розчину іонівСО32-, зв’язуючи їх у важкорозчинну сполукуВаСО3) до знебарвлення, при цьому відбувається наступна реакція:
.(1.23)
Титрування повторюють 2 ÷ 3 рази, розраховують середні значення об’ємів (см3).
Згідно з законом еквівалентів:
,
(1.24)
де
,
молярна концентрація
еквіваленту,
моль-еквдм3,
об’єм соляної кислоти, який пішов на
титрування,см3;
об’єм аліквоти,
25 см3.
Тоді:
.
(1.25)
Кількість моль-екв
,
що міститься в аліквоті 25 см3:
.
(1.26)
Маса
,
що міститьсяуфільтраті
250 (500)см3:
,
(1.27)
де
молярна маса
еквіваленту – 40 гмоль,
об’єм мірної колби
з фільтратом.
Другу аліквотутитрують також в присутності фенолфталеїну, але без додаванняBaCl2 до знебарвлення, при титруванні відбуваються наступні реакції:
;(1.28)
.(1.29)
Титрування повторюють 2 ÷ 3 рази, розраховують середні значення об’ємів (см3).
Згідно з законом еквівалентів:
,
(1.30)
де
кількість моль-екв
,
що міститься в аліквоті;
кількість моль-екв
,
що міститься в аліквоті, тоді:
.
(1.31)
Маса
у фільтраті становить:
. (1.32)
