6. Проект виробничої програми дорівнює виробничій потужності за
кожним виробом-представником. Якщо проект виробничої програми не забезпечує повного завантаження виробничих потужностей, необхідно шукати додаткові можливості збільшення обсягу продажу і довантаження виробничих потужностей.
Якщо план продажу перевищує виробничу потужність, то з метою збереження покупців і клієнтів необхідно провести комплекс заходів щодо розшивки вузьких місць і збільшенню виробничої потужності або по розміщенню частини замовлень на інших підприємствах.
З метою більш повного зв'язування проекту виробничої програми й виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. У ньому відображають вхідну, вихідну й середньорічну потужність, а також введення й вибуття потужностей.
Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець планованого року розраховують шляхом підсумку потужності на початок року і її приросту (за винятком вибуття).
7. Економічна оцінка проекту плану виробництва . Відомо, що із зміною обсягу виробництва й реалізації продукції змінюються сукупні витрати підприємства, доход і прибуток. При невеликих обсягах випуску витрати перевищують величину доходу й підприємство, як правило, зазнає збитків. У міру збільшення обсягів виробництва ріст сукупних витрат починає відставати від росту сукупного доходу й різниця між доходом і витратами (прибуток), стає позитивною величиною. Потім тенденція змінюється.
Нульове значення прибутку досягається при обсягу виробництва, у якому сукупні витрати й сукупний дохід від реалізації продукції рівні. Такий обсяг виробництва називаються критичним . Обсяг випуску продукції, що перевищує критичний обсяг, дозволяє підприємству діставати прибуток від реалізації продукції, а випуск продукції, який не досягає критичного обсягу – приносить збиток. У практиці планування ці обсяги виробництва одержали назву «точок беззбитковості».
Ефективність прийнятого плану оцінюють також шляхом визначення фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондоємності (зворотний показник фондовіддачі), рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних коштів), питомих вкладень на одну гривну приросту продукції.
-
Планування валової, товарної та реалізованої продукції.
Вартісне вираження плану виробництва може визначатися показниками
товарної, реалізованої і валової продукції.
Товарна продукція — це продукція, яка пройшла технічний контроль і здана на
склад готової продукції.
Реалізована продукція — це продукція, яка відвантажена споживачеві, незалежно
від того, чи було отримано за неї гроші в касу чи на розрахунковий рахунок
постачальника, що пов’язано із чинним законодавством в галузі оподаткування.
Товарна і реалізована продукція за своїм складом однорідні, однак кількісно вони
відрізняються на величину зміни залишків нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду.
Валова продукція — це вартість усієї промислової продукції підприємства,
незалежно від ступеня її готовності. Валова продукція включає товарну продукцію і зміну залишків незавершеного виробництва. Незавершене виробництво — це незакінчена у виготовленні продукція, що перебуває на різних стадіях технологічного процесу, в обробці, на зборці.
Формально планування виробництва може здійснюватися так:
