- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •1. Порівняльна характеристика узагальненої традиційної та інноваційних моделей навчання
- •2. Принципи інноваційного навчання
- •3. Інноваційні методи навчання з використанням ікт
- •4. Базові ідеї інноваційного навчання полягають у наступному:
- •Висновки:
1. Порівняльна характеристика узагальненої традиційної та інноваційних моделей навчання
Зразкова узагальнена модель інноваційного навчання була змальована в одній з перших робіт на цю тему (Kozma and Johnson, 1991). Вона передбачала:
1) активну участь студента в процесі навчання (а не пасивне засвоєння інформації);
2) можливості прикладного використання знань у реальних умовах;
3) наведення концепцій і знань у найрізноманітніших формах, а не тільки у текстовій;
4) підхід до навчання як до колективної, а не індивідуальної діяльності;
5) акцент на процес навчання, а не на запам'ятовування інформації.
Таким чином, можна порівняти узагальнені традиційну і інноваційну моделі навчання. Див табл.1
Табл.1 Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної педагогічних систем
|
Назва компонента |
Традиційна методична система |
Інноваційна методична система |
|
Мета навчання |
Опанування та засвоєння навчального матеріалу. Озброєння студентів системою знань, умінь і навичок. |
Створення сучасного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Цілеспрямований розвиток творчої самодостатньої особистості. Формування професійних компетентностей, лідерських якостей, уміння працювати в групі. |
|
Роль студента |
Переважно пасивна |
Переважно активна |
|
Роль викладача |
Провідна ( джерело знань) |
Консультативна (менеджер, режисер) |
|
Зміст навчання |
Класичне навчання, технократичне. |
Інтегрований, орієнтований на фундаментальний і прикладний аспект діяльності майбутнього фахівця. |
|
Методи навчання |
Репродуктивні, пояснювально-ілюстративні. Слідування еталонам (тобто репродуктивна діяльність, засвоєння та відтворення учнями фіксованих знань і способів діяльності), що відповідає традиційним дидактичним цілям навчання як засвоєння пред’явлених зразків. |
Проблемно-пошукові, дослідницькі. Продуктивна, пошукова діяльність, спрямована на створення студентами нового продукту (насамперед, інтелектуального, пізнавального). Веб-системи навчання (on- і off-line), мультимедійні методи представлення навчальної інформації. |
|
Засоби навчання |
Наочні засоби. Слово викладача – для передачі знань, підручники, кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої, картини, карти, таблиці, машини, прилади, препарати, моделі, колекції, інструменти, історичні і географічні карти, графіки, діаграми та ін. Технічні засоби. Відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі, діафільми, діапозитиви, транспаранти, кінопроектори, телевізори. |
Технічні засоби. Інформаційно-комунікаційні технології (мультимедійне інтерактивне обладнання, електронні тренажери, електронні підручники, мультимедійні бібліотеки, віртуальні музеї та лабораторії, системи моделювання явищ і процесів). Коментоване викладання мультимедійних навчальних матеріалів. Ефективний доступ до баз даних навчального призначення. Мережеві засоби проведення відеоконференцій і відеолекцій. Ефективна система моніторингу навчальної діяльності. Дистанційні засоби організації самостійної роботи. Комп’ютерне тестування в режимах on- і off-line. |
|
Форми навчання |
Лекційне, семінарське та практичне заняття. |
Диспут, семінар, конференція, «круглий стіл», симпозіум, дебати, колоквіум, дистанційне навчання, дидактичні, ділові ігри, рольові ігри. |
|
Принципи навчання |
Принцип науковості (спирається на закономірний зв’язок між змістом науки і навчального предмету). Принцип систематичності і послідовності (вимагає, щоб знання, вміння і навички формувалися в системі, в певному порядку, коли кожний новий елемент навчального матеріалу логічно пов’язується з іншими, наступне спирається на попереднє, готує до засвоєння нового). Принцип наочності (ефективність навчання залежить від ступеня концентрації сприйняття всіх органів почуттів людини). Принцип спрямування навчання на вирішення проблеми взаємозв’язку завдань освіти, виховання і розвитку (цей принцип через основні завдання навчання виявляє після цього опосередкований вплив на всі наступні компоненти навчання, включаючи і аналіз його результатів). |
Принцип активності навчального середовища (середовище виступає третім рівноправним активним суб’єктом навчального процесу). Принцип забезпечення органічної єдності між мінливими вимогами ринку праці та консервативними можливостями системи освіти (передбачає механізми швидкого реагування системи освіти на змінювані потреби ринку праці, максимальну співпрацю між суспільством як замовником підготовки певних фахів і освітніми установами, як виконавцями). Принцип необхідності неперервної самоосвіти (зміщення акцентів з формування фіксованого набору знань, умінь, навичок у студента на формування мотивації і навичок постійного самовдосконалення). |
|
Форми контролю |
Переважає зовнішній поопераційній контроль у межах жорстко заданих правил. Домінує оцінка результату викладача (поточний, підсумковий контроль). Відсутність балансу між контролем і самоконтролем. Відсутність ефективної системи контролю індивідуальної траєкторії навчання кожного студента. |
Жорстка система поточного контролю індивідуальної траєкторії навчання кожного студента засобами системи тестування в on- і off-лайнових режимах. Уся інформація в зручному форматі отримується викладачем (зовнішній контроль). Створення ефективного середовища за ідеями Ж. Піаже для організації зручного самоконтролю, що активно формує мотивацію студента до навчальної діяльності. Забезпечення ефективного балансу між зовнішнім і внутрішнім контролем. |
З-поміж помилок теоретичного (або дидактичного) характеру передусім впадає в око підміна класно- урочної системи навчання модульною з огляду на її позитивні напрацювання за кордоном. Отож модульне навчання почало трактуватися окремими авторами в рясних публікаціях не як різновид чи модифікація класно-урочних засад навчання, а як самостійна система, здатна витіснити класно-урочну в школі та лекційно-групову у вузі.
Якщо звернутися до соціологічного моніторингу «Українське суспільство 1992-2006», то на питання «Чи задоволені Ви рівнем освіти?» респонденти дали наступні відповіді: у 2006 році «повністю незадоволений» залишається 11,7% громадян, а в 2004 році відсоток респондентів, маючих таку думку був найнижчим – 8,1%. Що стосується протилежної відповіді «повністю задоволений», то за даними на квітень 2006 року обрали її тільки 10,4%. У 2006 році 28,2% опитаних відзначили, що вони «скоріше незадоволені» своїм рівнем освіти.
Можна помітити, що ця відповідь, з моменту включення вищезазначеного питання до опитувального листка, нижче 27% не знижувалася. (2002р. – 27,1%; 2003р. – 29,0%; 2004р. – 32,3%; 2005р. – 29,1%; 2006р. – 28,2%)
Зробимо спробу аналізу причин, через які традиційна модель навчання перетворюється на інноваційну. Можливо виділити наступні:
1) суспільство вимагає перегляду самої концепції освіти, яка повинна стати вільною від часових і просторових обмежень. Це можливо тільки за допомогою інтенсивного впровадження інноваційних технологій;
2) визначальним чинником розвитку цивілізації і культури будь-якого суспільства, найважливішим показником його прогресивного розвитку, безумовно, стає рівень освіти;
3) традиційна освіта не позбавлена недоліків, і тим самим дозволила втручання нових підходів до освітньої системи;
4) глобалізоване суспільство робить акцент у системі освіти на навчання вмінню самостійно здобувати потрібну інформацію, виділяти проблеми і шукати
шляхи їх раціонального рішення, уміти критично аналізувати отримані знання та застосовувати їх для вирішення все нових задач.
Ключові принципи цієї нової освітньої парадигми, освітлені в роботі В. Шукшинової. Головна мета інноваційної освіти – збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування у навчанні. Освіта повинна бути пронизана загальнолюдськими цінностями, а для цього, в першу чергу, необхідно зробити так, щоб вона розвивало гармонійне мислення, засноване на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також терпимості до інакомислення.
Отже, головним принципом інноваційної освіти є те, що вона спрямована на формування світогляду, заснованого на багатокритеріальних рішеннях, толерантності та відповідальності за свої дії.