- •1 Призначення та область використання випарника
- •1.2 Вибір типу випарника та його місце в технологічній схемі
- •2 Технічні вимоги до випарника
- •3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції випарника
- •3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
- •3.2 Вибір матеріалів
- •4.1.1. Розрахунок теплопритоків
- •4.1.2 Теплопритоки від вантажу при холодильній обробці
- •4.2. Розрахунок двоступінчастої холодильної машини
- •4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
- •4.3.1 Параметри повітря
- •4.3.2 Степінь ореберення
- •4.3.3 Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря
- •4.3.4 Коефіцієнт волого випадання
- •4.3.5 Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря
- •4.3.6 Степінь ефективності ребра
- •4.3.7 Умовний коефіцієнт тепловіддачі
- •4.3.9 Об’ємні витрати повітря
- •4.3.14 Тепловий потік з боку холодильного
- •4.3.15 Середня логарифмічна різниця температур
- •4.3.16 Питомий тепловий потік
- •5.3 Визначення діаметрів штуцерів
4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
4.3.1 Параметри повітря
Метою конструктивного розрахунку випарника (повітроохолоджувача) є визначення площі поверхні теплообміну і числа секцій.
Вихідні дані до розрахунку:
Холодопродуктивність
,
кВт 31;
Температура
повітря в камері
,
К 237;
Вологість
повітря на вході
,
% 70;
Вологість
повітря на виході
,
% 90;
Розрахункова схема зображена на рисунку 4.3.

Рисунок 4.3 – Схема повітроохолоджувача
Розрахунок виконується за методикою, наведеною в [Кошкин].
Параметри повітря на вході в повітроохолоджувач:
237+2=239
К,
де
=2
– різниця температур на вході та виході
із повітроохолоджувача
[Кошкин-Сакун].
Вологовміст повітря на вході:
=0.7·0.0001535=0,0001074
кг/кг,
де
=0,0001535
кг/кг взято із [Таблиці]
при температурі повітря 239 К.
Ентальпія повітря на вході:

де
Дж/кг і
Дж/кг – ентальпії сухого та вологого
повітря при температурі 239 К[Таблиці].
Параметри повітря на виході із повітроохолоджувача:
237-2=235
К,
де
=2
– різниця температур на вході і виході
із повітроохолоджувача
[Кошкин-Сакун].
Вологовміст повітря на виході:
=0,9·0,0000987=0,00008883
кг/кг,
де
=0,0000987
кг/кг взято із [Таблиці]
при температурі повітря 235 К.
Ентальпія повітря на виході:

де
Дж/кг і
Дж/кг
– ентальпії сухого та вологого повітря
при температурі 235 К[Таблиці].
Відносна
вологість
,
вологовміст
і ентальпія
визначаються граничними процесами
охолодження повітря до температури
(процеси 1-2 і 1-2w).
Процес охолодження повітря показано
на рис.4.4.

Рисунок 4.4 – Процес охолодження повітря повітроохолоджувачі
Температура
холодної поверхні
в залежності від величини тепловологісного
відношення може змінюватися в межах
від
(для процесу 1-2) до
(для процесу 1-2w).
Температура холодної поверхні може
бути і нижче
,
проте в цьому випадку у поверхні
охолодження утворюється туман. На
графіку (рис.4.5),
побудованому по рівнянню:

показано
зміну величини тепловологісного
відношння від температури поверхні
охолодження. З графіка випливає, що для
граничних процесів температура поверхні
дорівнює:
для процесу 1-2
К;
для процесу 1-2w
=

Рисунок 4.5 – Графік до розрахунку повітроохолоджувача
Величини
і
,
відповідні різним значенням
при
=const
(235
К), можна
визначити за графіком (рис. 4.5),
побудованому по рівнянню:

Параметри повітря після повітроохолоджувача приведені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3 - Параметри повітря після повітроохолоджувача
|
|
233 |
234 |
235 |
|
|
99,5 |
99,6 |
100 |
|
|
0,00007674 |
0,00008665 |
0,0000987 |
|
|
37,99 |
37,99 |
38,08 |
4.3.2 Степінь ореберення
Вихідні данні:
Зовнішній
діаметр труб
,
м 0,022;
Зовнішній
діаметр труб
,
м 0,0196;
Висота
ребер
,
м 0,130;
Шаг ребер u, м 0,012;
Товщина ребер δ, м 0,0003;
Крок
труб по фронту
,
м 
Крок
труб в глибину
,
м 
Передбачається, що повітроохолоджувач буде змонтований із сталевих труб з насадними квадратними ребрами. Розташування труб в пучку коридорне. Розрахункова схема зображена на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 – Теплопередаюча поверхня
Поверхня ребер:

.
Поверхня міжреберних ділянок:


Внутрішня поверхня труби:
=3,14·0,0196=0,062

Степінь оребрення:


,
К
,
%
,
кг/кг
,
кДж/кг