|
Все для школьника |
|
|
Ь пишеться: |
Ь не пишеться: |
У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що |
У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, |
походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька) |
які походять віл лк, нк : рибалці |
|
(рибалка), матінці (матінка) |
Після н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, |
Між двома однаковими буквами, |
-ісіньк-, -юсіньк-: серденько, тихесенький, ма- |
що позначають м’які подовжені |
люсінький, повнісінький |
приголосні: стаття, знання |
Апостроф служить вказівкою на те, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки, а не вказують на м’якість поперед нього приголосного звука..Порівняйте: бур’ян [бурйан ] і бу-
ряк [бур’ак ], б’ють [бйут' ] і бюст [б’уст' ]..
Перед я, ю, є, ї:
Апостроф ставиться: |
|
Апостроф не ставиться: |
• після букв б, п, в, м, ф, які передають на |
• |
після букв б, п, в, м, ф, |
письмі тверді губні приголосні звуки (б’є, п’ять, |
якщо перед ними стоїть |
|
в’юн, м’яч, черв’як); |
інший приголосний (крім |
|
|
р), що належить до кореня: |
|
|
(святковий, тьмяний, |
|
|
морквяний); |
|
• у складних словах, першою частиною яких |
• |
після р, що позначає |
є числівник, що закінчується на приголосний: |
м’який приголосний на |
|
двох’ядерний, трьох’ярусний; |
початку складу: порятунок, |
|
• після букви р, що позначає твердий звук: |
буряк, рясний.. |
|
бур’ян [бурйан ] (після р, що позначає м’який звук; |
|
|
• після префіксів, що закінчуються твердим |
|
|
приголосним: з’явитися [зйавитис' а ] (порівняйте: |
|
|
роззява [роз' :ава ]; |
|
|
• після к у слові Лук’ян та похідних від нього: |
|
|
Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янівка.. |
|
|
Апостроф у словах іншомовного походження ставиться не тільки після губних (б, п, м, в, м, ф) та р, а й після г, к, х, ж, ч, ш (комп’ютер, миш’як), а також після кінцевого при голосного префіксів перед ю, є : ад’ютант, ін’єкція..
Апостроф не пишеться перед йо : серйозний, курйоз, а також якщо я, ю, є поз начають м’якість попереднього приголосного: бюст, пюре..
Будова слова і правопис
Морфема — це найменша неподільна значуща частина слова, яка є носієм лексичного або граматичного значення..
префікс
корінь
основа
суфікс
закінчення
Корінь — це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів і виражає основне
лексичне значення слова: 4сад, 4садок, 4садовий, 4садити, по4садка..
Значення кожного з цих слів пов’язане з поняттям садіння..
Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення слів із новим лексичним значенням (дід — прадідr ), із новим відтін
Украинский язык |
|
ком значення (писати — переписатиt , рано — зараноe ), рідше — для утворення іншої форми слова (малювати — eнамалювати, робити — qзробити, вищий — rнайвищий)..
Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення слів із новим лексичним значенням (жовтий — жовтокs ), із новим відтінком значення (тісний — тіснуватийf ), а також форм того самого слова (мати — матеріs )..Деякі суфікси можуть стояти після закінчення: сталосьs , ста-
ласяs , сталисяs ..
Закінчення — це змінна частина слова, що виражає його граматичне значен ня, забезпечуючи зв’язок з іншими словами у словосполученні і реченні..
Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного зна чення (долинZа , долинXою , при долинZі )..
Частина слова без закінчення називається основою.. |
|
|
Основа слова |
||
Щоб знайти основу й закінчення, зіставляємо між со |
бою різні форми того самого слова..Незмінна частина буде основою, а змін на — закінченням:
сім’я [%сімй-а ], сім’ї [%сімй-і ], сім’ю [%сімй-у ], сім’ями [%сімй-ами ];
сидж-Zу , сид-Xиш , сид-Cимо , сид'-Cать ..
Щоб визначити корінь, зіставляємо між собою споріднені слова й виділяє мо в них спільну частину..Префікс і суфікс виділяється після знаходження за кінчення та кореня..
Перебудова (будувати, збудую, будівля, будівничий, будівництво) — перебудові,
перебудовами, …→ пере4будsовZа .. |
|
|
Морфемний |
||
t |
||
Розбір слова за будовою |
аналіз |
|
1.. Назвати аналізоване слово.. |
|
|
|
2.. Змінюючи форму слова, відділити закінчення від основи..
3.. Добираючи спільнокореневі слова, визначити префікси, суфікси, спо лучні голосні звуки..
4.. Вичленувати корінь (або корені), зазначивши можливе чергування
Правопис приголосних при словотворенні та словозміні |
|
|
1.. Зміни кореневих приголосних перед суфіксами |
Правопис |
|
приголосних |
||
-ськ(ий), -ств(о) |
||
|
г |
к |
|
х |
ж + -ськ- =-зьк- |
ч +-ськ-=-цьк- |
ш +-ськ-=-ськ- |
|
з +-ств-=-зтв- |
ц +-ств-=-цтв- |
с +-ств-=-ств- |
|
боягуз — боягузтво |
читач — читацький |
чех — чеський |
|
2.. Зміни приголосних при додаванні суфікса -ин(а) |
|
||
|
|
|
|
-цьк- змінюється на -чч-: |
|
-ськ-, -ск-, -сок- змінюється на -щ-: |
|
козацький — козаччина |
|
віск — вощина |
|
(але: галицький — Галичина) |
|
пісок — піщина |
|
3.. Зміни приголосних перед суфіксом -н- |
|
||
|
|
||
Приголосні основи к, ц змінюються |
Зміни не відбуваються у словах: соняш- |
||
на -ч-: |
|
ник, рушниця, торішній, мірошник, сер- |
|
пшениця — пшеничний |
|
дешний, бідолашний, дворушник та ін.. |
|
4.. Зміни приголосних при творенні форм дієслів ІІ дієвідміни |
|||
|
|
|
|
-ск-, -ст- змінюється на -щ-: |
|
-зк- змінюється на -жч-: |
|
простити — прощати |
|
брязк — бряжчати |
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
Все для школьника |
|||
|
|
5.. Зміни приголосних при творенні вищого ступеню прикметників та при |
|
||||
|
слівників за допомогою суфіксів -ш(ий) |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Звуки г, ж, з змінюються на -жч-: |
|
Звук с змінюється на -щ-: |
|
||
|
|
дорогий — дорожчий (але легкий — легший) |
|
високий — вищий |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Префікси з-, с-, зі- пишуться: |
|||
|
|
Правопис |
|||||
|
|
а) с- — перед коренем, що починається звуками к, н, т, ф, |
|||||
|
|
префіксів |
|||||
|
|
х : сказати, сформувати; |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
б) |
перед голосними та дзвінкими приголосними — з-: зробити, з’їхати; |
||||
|
|
в) |
якщо корінь починається двома приголосними — зі-: зітхнути, |
||||
|
|
|
зігріти.. |
|
|
|
|
Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: безмежний,
розглянути..
Префікси пре-, при-, прі- пишуться:
а) пре- — для вираження збільшеної міри ознаки, якості (близький за зна ченням до слова дуже): предобрий, премудрий;
б) при- — у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії,
результату дії: присісти, придбати; в) прі- — у словах: прізвище, прізвисько, прірва..
Префікси від-, під-, над-, об-, між- пишуться без зміни кінцевого приго лосного: обмірковувати, надзвичайний..
Словотвір
Є слова, походження яких встановити неможливо, оскільки виникли вони дуже давно..Наприклад: вода, рука, чорний, шість, ходити..Тому називають їх
непохідними..
Більшість слів нашої мови мають своїх попередників — інші слова..Так,
водний походить від слова вода, чорнота — від слова чорний, переходити — від
ходити, п’ятірка — від п’ять..Такі слова називаються похідними..Особливості творення похідних слів вивчає розділ науки про мову словотвір..
|
|
|
Слово або основа слова, від яких утворюються інші сло |
|
Твірні основи |
|
|
|
ва, називаються твірними.. |
||
|
і слова |
||
|
|
Утворення від твірних слів: дід → прадід, щастя → не- |
|
|
|
|
|
|
щастя, хто → хтось.. |
|
|
Утворення від твірних основ: гітара → гітарист, білий → білизна, Одеса → одесит..
|
|
Творення слів за допомогою суфіксів, які додаються до |
|
|
Способи |
||
|
твірних основ, називається суфіксальним способом слово |
||
|
словотвору |
||
|
a |
d |
|
|
|
||
|
|
твору: кулемет — кулеметний; велет — велетенський; |
|
Творення слів за допомогою префіксів, які додаються до твірних слів, на зивається префіксальним способом словотвору:
писати — rпідписати, rвідписати, описатиe ;
Творення слів шляхом одночасного приєднання до твірного слова або твірної основи префіксів і суфіксів називається префіксально-суфіксальним способом:
кричати — rрозкричатиsся;
мріяти — eзамріятиsся..
Утворення нового слова відкиданням значущих частин називається без-
суфіксальним (безафіксним) способом:
молодXий — молодьX (відкидання закінчення); переходиa Xти — перехід (відкидання суфікса і закінчення)..
|
Осново- |
Поширеним способом словотвору є складання двох |
|
і словоскладання |
|
|
і більше слів, основ або їхніх частин.. |
Украинский язык |
11 |
Різновиди способу складання:
•складання слів:
кіно, театр — %кіно^театр;
•складання основи слова зі словом:
птах, фабрика — %птахоA &фабрика; носити, плоди — %плодоA &носити;
•складання основ:
чисте тіло — %чистоA $тіл; сизі крила — $сизоA %крилий;
•складання повної і усіченої основ:
возити воду — $водоA $воз; проводити нафту — %нафтоA &провід..
Основоскладання часто поєднується з суфіксальним способом:
A |
d |
r |
d |
плавати морями — $море%плавець; |
без слова — без%словесна.. |
||
Складання здійснюється як за допомогою сполучних голосних звуків [о ] та
[е ], так і без них (тридверний, радіоточка, сімсот)..
Окремим різновидом складання є злиття словосполучення в одне слово (без будь-яких інших змін):
вище вказаний (присл..+ форма дієслова) — вищевказаний (прикм..).. |
|||
довго тривалий (присл..+ прикм..) — довготривалий (прикм..); |
|||
місце проживання (ім..+ ім..) — місцепроживання (ім..); |
|
||
вічно зелений (присл..+ прикм..) — вічнозелений (прикм..); |
|
||
Складні слова, першою частиною яких є пів-, пишуться: |
|
||
Правопис пів- |
|||
• |
якщо це загальні назви — як звичайні слова: півміста, |
||
у складних |
|||
• |
піваркуша, пів’ящика; |
словах |
|
якщо це власні назви — через дефіс: пів-Тернополя, |
|||
|
|||
|
|||
|
пів-Європи.. |
|
|
Разом пишуться: |
|
||
Написання |
|||
1.. Складні іменники, утворені за допомогою сполучних |
|||
складних |
|||
|
голосних: чорногуз, автосервіс, фітотерапія.. |
||
|
іменників |
||
2.. Складні іменники, утворені без сполучних голосних: |
|||
|
|||
|
Трипілля, зірвиголова, а також з першою частиною пів-, |
напів-, спів-, полу-: |
|
|
піввідра, напівфабрикат, співбесіда, полумисок.. |
|
|
Через дефіс пишуться: |
|
||
1.. |
Синонімічні чи антонімічні складні іменники: хліб-сіль, продаж-купівля.. |
||
2.. Складні іменники — прикладки: учитель-математик, дівчина-харків’янка,
сон-трава, а також назви людей з іншомовними першими частинами віце,
екс, унтер, обер, штаб(с), лейб: віце-прем’єр..
3.. Складні іменники — одиниці виміру: кіловат-година, а також іменники з пів (тобто половина) перед власною назвою: пів-Європи, пів-Криму..
Разом пишуться: |
|
|
|
|
|
|
Написання |
||
1.. Прикметники, утворені від складних іменників, що |
||||
складних |
||||
пишуться разом: |
шляхобудувальний (від |
шляхобуду |
||
прикметників |
||||
вання).. |
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
||
2.. Прикметники, утворені від підрядних словосполучень: гостросюжетний
(від гострий сюжет), деревообробний (від дерево обробляти), швидкодіючий (від швидко діяти), а також слова з частиною напів-: напівстиглий..
Через дефіс пишуться:
1.. Прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через де фіс: віце-президентське (крісло)..
2.. Прикметники, утворені від двох і більше прикметників, що перебува ють між собою у сурядному зв’язку: жовто-синій (жовтий і синій),
12 |
Все для школьника |
фінансово-кредитний (фінанси і кредит), а також частина яких означає відтінок кольору: темно-синій, сніжно-білий (але жовтогарячий як ок ремий колір)..
Написання |
1.. Ініціальні абревіатури завжди пишуться разом, без кра |
|
пок між ними..Вони передаються великими (якщо є скоро |
||
абревіатур |
||
ченням власної назви: США — Сполучені Штати Америки) |
||
|
чи малими літерами (якщо означають загальну назву: загс (запис актів громадського стану)..
2.. Разом пишуться складноскорочені назви (універсам, заввідділом)..
3.. Ініціальні абревіатури, які вживаються на позначення механізмів та ма шин, з цифрами, що стоять перед ними, пишуться разом, якщо після,
то відділяються дефісом: «Славутич 51МЦ-311Д»..
и пишеться перед буквами, що позначають приголосні звуки (крім [й ]) піс
|
ля букв з, ц, с, ж, ч, ш, д, т, р (т..зв..правило «дев’ятки»): |
|
Вживання букв |
||
й, і у словах |
бензин, цистерна, сирена, режим, чинара, шифр, директор, |
|
стимул, ринг.. |
||
іншомовного |
||
і пишеться: |
||
походження |
||
• на початку слів: інтонація, інститут; |
||
|
•у кінці незмінюваних слів: таксі, хакі, журі;
•після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н: бістро, піала, віза, місія, фільм, гігант, хітон, кіно, ліга, німб;
•перед буквами, що позначають голосний звук або [й ]: діаграма, конверсія,
еволюція, професійний;
•у власних назвах після букв, що позначають приголосні, крім шипля чих: Тімур, Сінгапур, Ніл, (але Крит, Чилі, Алжир)..
Велика буква вживається з розрізнювальною метою (ди ференціюючий принцип правопису)..
1.. З великої букви пишуться всі слова:
а) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, Кобзар,
князь Ярослав Мудрий;
б) у власних назвах істот (Дажбог, Білий Бім Чорне Вухо), у власних аст ро- і географічних назвах (Полярна зірка, Київська Русь, Голосіївський ліс, Ярославів вал);
в) у назвах організацій і деяких посад: Кабінет Міністрів України, Голова Верховної Ради України;
г) у назвах найважливіших релігійних понять: Святий Дух, Мати Божа,
Євангелія..
2.. З великої літери пишеться тільки перше слово:
а) у назвах установ і партій (Міністерство культури України, Демократична партія України), історичних подій, державних та релігійних свят (Між-
народний жіночий день, Великдень); б) у назвах, що беруться у лапки: фірма «Роксолана», роман «Тронка», ме-
даль «За відвагу»..
3.. У творенні від власних назв присвійні прикметники на -ів- (-ов-, -ев-) та -ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на -ськ (ий) —
з малої: Шевченкове слово, але шевченківські традиції.. Виняток станов лять присвійні прикметники на -ів- (-ов-, -ев-) та -ин-, коли вони вхо дять до складу фразеологізмів або наукових термінів: дамоклів меч, пет-
рів батіг, бертолетова сіль..
Слова з рядка в рядок переносяться за складами: праця, до-ро-гий, тур-бу-ва-тись..Отже, односкладові слова не переносяться..
Також одна буква не залишається і не переноситься: аген-ція (а не а-генція, чи агенці-я)..Через те не можна ділити для переносу такі слова, як шия, яма, олія і т..д..