Закон України про вищу освіту

5. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного аге-

нтства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти,

а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забез-

печення якості вищої освіти.

Стаття 20. Діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

1. Засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є правомоч-

ним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин його членів. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від складу Національного агентства з якості вищої освіти.

У разі виникнення у члена Національного агентства із забезпечення якості вищої осві-

ти конфлікту інтересів він зобов’язаний утриматися від голосування.

2. Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти виконують пок-

ладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів.

Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти діють на засадах відкритості та прозорості. Інформація про діяльність Національного агентства із забезпечен-

ня якості вищої освіти (рішення, протоколи засідань тощо) оприлюднюється на офіційному веб-сайті.

3. Організаційне, фінансово-господарське, матеріально-технічне, інформаційно-

довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснює секретаріат. Положення про секретаріат, його структура і штатний ро-

зпис затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

4. Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та члени галу-

зевих експертних рад на час виконання обов’язків, покладених на них цим Законом, можуть бути звільнені (повністю або частково) від виконання професійних обов’язків за основним місцем роботи із збереженням заробітної плати.

5. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти може залучати до прове-

дення процедури акредитації освітньої програми акредитовані ним незалежні установи оці-

нювання та забезпечення якості вищої освіти.

6. Педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, які працюють на по-

стійній основі в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти, час роботи у

31

цьому агентстві зараховується відповідно до педагогічного, науково-педагогічного або нау-

кового стажу відповідно до законодавства.

7. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти співпрацює з національ-

ними та міжнародними інституціями у сфері вищої освіти, зокрема з тими, основним напря-

мом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитація.

Стаття 21. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

1. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої осві-

ти формуються у складі від 9 до 15 членів на строк не більше ніж три роки з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше п’яти років, крім представників органів студентського самоврядування. До складу галузевих експертних рад можуть входити представники держави, роботодавців, їх організацій та об’єднань, професійних асоціацій, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, пред-

ставників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.

Члени галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості ви-

щої освіти не можуть входити до складу Науково-методичної ради та науково-методичних комісій центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

2. Порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та поло-

ження про них затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої осві-

ти.

З метою забезпечення виконання покладених на галузеві експертні ради функцій з їх членами можуть укладатися цивільно-правові договори.

3. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від повного складу галузевої експер-

тної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Стаття 22. Фінансування Національного агентства із забезпечення якості вищої осві-

ти

1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є неприбутковою органі-

зацією.

2. Джерелами фінансування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є:

1)кошти державного бюджету;

2)кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз,

атакож кошти, отримані за надання інших послуг, пов’язаних із забезпеченням якості вищої

32

освіти, у розмірах, що визначаються Національним агентством із забезпечення якості вищої

освіти;

3)гранти з метою підвищення якості вищої освіти в Україні, у тому числі надані для вдосконалення системи оцінювання якості вищої освіти;

4)інші джерела, не заборонені законодавством.

3. Обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, у тому числі розмір видатків на оплату праці його праців-

ників, щороку встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвер-

дження Державного бюджету України.

Стаття 23. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти

1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти - це недержав-

на організація (установа, агенція, бюро тощо), акредитована Національним агентством із за-

безпечення якості вищої освіти, що здійснює оцінювання освітньої програми, результатів на-

вчання та/або вищих навчальних закладів (їхніх структурних підрозділів) з метою вироблен-

ня рекомендацій і надання допомоги вищим навчальним закладам в організації системи за-

безпечення якості вищої освіти та внесення пропозицій Національному агентству із забезпе-

чення якості вищої освіти щодо акредитації освітньої програми.

2. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть спів-

працювати з Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти, зокрема, з метою запровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо підвищення якості вищої осві-

ти в Україні.

3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть вида-

вати вищим навчальним закладам власні сертифікати про оцінку освітньої програми та/або систем забезпечення якості вищої освіти.

4. Участь вищого навчального закладу у проведенні процедури оцінювання освітньої програми незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є доброві-

льною.

Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності

1. Освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться вищими навчальними заклада-

ми, науковими установами (для підготовки фахівців ступеня доктора філософії) на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки у по-

рядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно з цим Законом.

2. Для отримання експертного висновку про можливість видачі ліцензії на прова-

дження освітньої діяльності заявник подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність заявника стан-

33

дарту освітньої діяльності за відповідною спеціальністю. Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть подавати заяви та документи для отримання експертного висновку на основі відповідного рішення їх президій.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у двомісячний строк з дня надхо-

дження заяви та документів проводить ліцензійну експертизу та видає заявникові експертний висновок.

3. Для отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності заявник подає центра-

льному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки письмову заяву та експертний висно-

вок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. На підставі отриманих до-

кументів центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки протягом 10 робочих днів видає відповідному вищому навчальному закладу ліцензію на провадження освітньої діяльності або відмовляє у її видачі. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути об-

ґрунтованим і містити посилання на конкретні положення стандарту освітньої діяльності,

яким не відповідає заявник.

У разі невидачі заявнику у визначений законом строк ліцензії на провадження освіт-

ньої діяльності або неприйняття рішення про відмову в її видачі заявник має право провади-

ти відповідну освітню діяльність без одержання ліцензії через 10 робочих днів після закін-

чення строку, встановленого для видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності або прийняття рішення про відмову в її видачі, на підставі експертного висновку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

4. Ліцензії видаються окремо за кожною спеціальністю і можуть бути анульовані з пі-

дстав, передбачених цим Законом з урахуванням вимог Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та Єдиного державного реєстру юридич-

них осіб та фізичних осіб - підприємців.

{Частина четверта статті 24 в редакції Закону № 222-VIII від 02.03.2015}

5. У ліцензії зазначаються:

1) повне найменування та місцезнаходження вищого навчального закладу, відокрем-

лених підрозділів, що провадять освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;

2) ліцензований обсяг - максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю і рівнем вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

6. Форма ліцензії на провадження освітньої діяльності, порядок її оформлення, пере-

оформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

34

7. Підставами для переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності є:

1)зміна найменування чи місцезнаходження вищого навчального закладу;

2)реорганізація юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяль-

ності, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;

3)наявність на момент закінчення строку дії ліцензії акредитаційного сертифіката за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;

4)реорганізація або зміна найменування структурного підрозділу вищого навчального закладу, який провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти і зазначений у ліцензії вищого навчального закладу.

8. Переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності здійснюється без проведення процедури ліцензування. У разі реорганізації юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання переоформлення ліцен-

зії здійснюється на основі ліцензій цих юридичних осіб.

9. У разі втрати чи пошкодження ліцензії вищий навчальний заклад має право зверну-

тися із заявою про видачу дубліката ліцензії. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки зобов’язаний протягом двох тижнів з дати надходження такої заяви видати вищому навчальному закладу дублікат ліцензії замість втраченої чи пошкодженої.

10. Ліцензія на провадження освітньої діяльності вищого навчального закладу може бути анульована лише у разі:

1)подання вищим навчальним закладом заяви про припинення освітньої діяльності;

2)виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для ліцензування;

3)невиконання вищим навчальним закладом протягом одного року розпорядження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закла-

дів, про усунення порушення стандарту освітньої діяльності.

Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності приймає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Під час розгляду питання про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності заслуховується інформація пред-

ставника відповідного вищого навчального закладу.

Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності не може бути прийнято стосовно вищого навчального закладу, який має чинний сертифікат про акредита-

цію освітньої програми за відповідною спеціальністю.

11. У разі анулювання ліцензії вищий навчальний заклад втрачає право провадити освітню діяльність за відповідною спеціальністю.

35

12. Вищі духовні навчальні заклади, які бажають вносити інформацію про видані ни-

ми власні дипломи про вищу освіту до Єдиної державної електронної бази з питань освіти,

повинні пройти процедуру ліцензування освітньої діяльності. Вищі духовні навчальні закла-

ди, які бажають видавати дипломи державного зразка, повинні пройти процедуру акредитації освітньої програми.

Стаття 25. Акредитація освітньої програми

1. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітню програму, подає Наці-

ональному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за відповід-

ною спеціальністю.

2. Протягом двох місяців з дня подання заяви Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акреди-

тацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми. Рішення щодо акредитації освітньої програми приймається на підставі експертного висновку відповідної галузевої екс-

пертної ради, який представляє голова цієї експертної ради.

3. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію освітньої програми Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти видає вищому навчаль-

ному закладу відповідний сертифікат.

4. У сертифікаті про акредитацію зазначаються:

1) найменування та адреса вищого навчального закладу; 2) спеціальність і рівень вищої освіти, за якими акредитована освітня програма; 3) дата видачі сертифіката.

5. Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою освіт-

ньою програмою строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях - строком на 10 років. Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

6. Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення,

видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підставами для переоформлення сертифіката про акредитацію є:

1)зміна найменування чи місцезнаходження вищого навчального закладу;

2)реорганізація юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;

3)ліквідація або реорганізація, а також зміна найменування (місцезнаходження) стру-

ктурного підрозділу вищого навчального закладу, що провадить освітню діяльність за відпо-

відною спеціальністю (галуззю) та рівнем вищої освіти.

36

7. Сертифікат підтверджує відповідність освітньої програми вищого навчального за-

кладу за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти стандарту вищої освіти і дає пра-

во на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю.

37

Розділ VI ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Стаття 26. Основні завдання вищого навчального закладу

1. Основними завданнями вищого навчального закладу є:

1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття осо-

бами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями; 2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом

проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результа-

тів в освітньому процесі; 3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через форму-

вання людського капіталу; 4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного вихован-

ня, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності,

громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;

5) забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та ін-

новаційної діяльності; 6) створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх зді-

бностей і талантів; 7) збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досяг-

нень суспільства; 8) поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня гро-

мадян;

9) налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галу-

зі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури; 10) вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці.

Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу

1.Вищий навчальний заклад утворюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах неприбутковості.

2.Юридична особа (крім наукової установи) набуває статусу вищого навчального за-

кладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

3. Вищий навчальний заклад може бути засновником (співзасновником) інших юри-

дичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-

виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу та/або забезпечують вико-

нання його статутних завдань.

38

4. Вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форми власності ма-

ють рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності.

5.Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність спільно з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами.

6.Вищі навчальні заклади можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навча-

льно-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостій-

ність.

7. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.

Статут вищого навчального закладу повинен містити:

1) повне найменування із зазначенням типу вищого навчального закладу, його право-

суб’єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його утворення;

2)концепцію освітньої діяльності вищого навчального закладу;

3)права та обов’язки засновника (засновників);

4)обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (заснов-

никами);

5)повноваження органів управління вищого навчального закладу;

6)права та обов’язки керівника вищого навчального закладу;

7)порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;

8)підстави дострокового розірвання контракту з керівником вищого навчального за-

кладу та керівником навчально-наукового інституту (факультету);

9)джерела надходження і порядок використання коштів та майна вищого навчального

закладу;

10)порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльно-

сті;

11)порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;

12)порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.

Статут вищого навчального закладу може містити інші положення, що стосуються особливостей утворення і діяльності вищого навчального закладу.

Статут вищого навчального закладу не повинен суперечити законодавству.

Стаття 28. Типи вищих навчальних закладів

1. В Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:

1) університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний,

технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословсь-

кий/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистець-

39

кий, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підроз-

ділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 2) академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогіч-

ний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аг-

рарний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інно-

ваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має ро-

звинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє по-

ширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; 3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ універси-

тету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступе-

нів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Ко-

ледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня мо-

лодшого спеціаліста.

Відомості про коледж, який є структурним підрозділом університету, академії чи ін-

ституту, включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Стаття 29. Національний вищий навчальний заклад

1. Університету, академії, інституту незалежно від форми власності відповідно до за-

конодавства може бути надано статус національного.

2. Надання вищому навчальному закладу статусу національного здійснюється за про-

позицією Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що подається в по-

рядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Встановлення відпові-

дності діяльності національного вищого навчального закладу визначеним критеріям для під-

твердження чи позбавлення його такого статусу здійснюється раз на сім років Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

3. Національний вищий навчальний заклад має право:

1) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені дер-

жавним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, прове-

дення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм,

40