2. Дослідження операцій, системотехніка

Методи дослідження операцій широко використовуються в різних областях людської діяльності, але головною ціллю цього наукового напрямку є оптимізація розпорядження виробничими процесами [15]. Для розрахування оптимальних рішень, останнім часом, потрібно не тільки використання математичних методів, а й ЕОМ. Тому, в наш час, дослідження операцій роздивляються як напрям інформатики. Деякі аспекти дослідження операцій використовуються в методології стратегічних рішень.

Під системотехнікою мається на увазі широкий спектр автоматичної обробки інформації. Так як в наші часи сфера обробки інформації на ЕОМ показово збільшується, то все більше уваги звертають на індустріалізацію систем обробки інформації.

3. Методологія життєздатних систем

Для складних «жорстких» систем існує багато системних методів, але найбільш відомим стала методологія життєздатних систем С.Біра. Методологія Біра основана на аналогіях між керуванням організацію и нервовою системою та мозком людини.

Не будемо детально роздивлятися цю методологія, так як нашою метою є освітити принцип класифікації Флада та Джексона. Скажемо, що для політологів та соціологів будить цікавою четверта глава книги Біра «Мозг фирм» [16] але відмітимо, що не достатком цього підходу стала «жорсткість» кібернетичного підходу к дослідженню соціальних систем.

4. Методологія стратегічних рішень

Першим звернув увагу на можливу плюралістичність світу У. Черчмен. Він публікує 5 книжок, які формують ідею відступу від «жорстких» систем, котрі не розуміють ідеї слабо структурованості та тяжко формалізований характер соціальних систем [17].

Черчмен формулює 4 основних тезиси к дослідженню соціальних систем:

1. системний підхід починається коли ви подивитесь на світ очами іншої людини;

2. системний підхід показує, що картина світу кожного індивіду жахливо обмежена;

3. системний підхід непогана ідея;

4. в системному підході не може бути експертів (Можуть торкатися питань моралі, в яких не може бути експертів).

Черчмен довів, що ретельне виконання наступних принципів приведе к успіху:

1. опонуючи в слабко структурованих схемах можливо розібрати якщо опонувати с різних точок зору;

2. приймати участь в процесі прийняття рішень повинні усі зацікавлені сторони;

3. інтегрованість в процесі обговорення рішення з різних точок зору, повинні конструюватися на більш високому рівні.

Обговорення, в результаті якого учасники системного аналізу починають краще розуміти свою фірму та її проблеми.

5. Методологія інтерактивного планування та «м’яких» систем

Великий вплив здійснив на системних аналітиків американський вчений Р. Акофф [18]. Роздивляючись революцію організацій в 20 столітті, він зробив висновок, що до 60-х років соціальні системи роздивлялися або як «машини» слугуючи своїм творцям, чи як «організм», у якого цілі підсистеми повністю підкоряються цілям системи в цілому.

В умовах 20 століття Р. Акофф вважав [19], що модель соціальної організації повинна стати «соціосистемою». В першу чергу організація повинна стати більш демократичною, що значить, особливо в рішеннях які відносяться до планування роботи, усі повинні мати можливість приймати рішення [20].

Акофф вважає, що процес планування часто більш важливий ніж сам процес. А якщо не вдається когось долучити як учасника, то можливо звернутися до нього, як до консультанта. При цьому важливо зберігати принцип добровільної участі.

Центральне місце в «соціосистемній» ідеології Акоффа займає методологія «інтерактивного» планування, включаючи 5 етапів:

1. аналіз стану організації та її проблем;

2. розробка варіантів «ідеалізованого» майбутнього корпорації;

3. розробка варіантів досягнення цілі. На цьому етапі відкидаються частина недосяжних планів;

4. розподілення наявних ресурсів(матеріали, персонал, обладнання, фінансів);

5. планування впровадження:

1. цілісність планування. План розробляється для всіх частин одночасно та рівнів системи;

2. непереривність планування. В плані не можливо передбачити все, тому при суттєвих змінах необхідне коректування плану.

Ясно що методологія «інтерактивного» планування не застосовується на рівні суспільства в цілому, але на мікрорівні вона застосовується для покращення роботи організації [21]. Девіз Акоффа — «Плануйте або спланують вас».

Першу роботу посвячену методології «м’яких» систем Чекленд опублікував в 1972г. Своєрідність та перспективність ідей Чекленда досі залучає вчених з різних областей [22]. В одному випадку дійсність роздивляються як систему та вивчають систематично. В іншому випадку,світ роздивляються як проблематичний, можливо системний, але слабко структурований, що допускає багато інтерпретацій.

Таким чином в методології «м’яких» систем (ММС) система роздивляється не як окрема частина світу, а як системно-організований процес його вивчення. Чекленд розробив системно організований підхід, який дозволяє людині впоратися з складністю оточуючого світу, при цьому підкреслюючи, що зі всіма проблемами назавжди нам не впоратися.

Підхід Чекленда спирається на аналіз різниці між «жорсткими» та «м’якими» системами. Як правило, системотехніки і фахівці з дослідження операцій застосовують системний підхід для того, щоб оптимізувати функціонування систем. Завдання, які необхідно при цьому вирішувати, достатньою мірою ясні, і основна проблема полягає у виборі найбільш ефективних рішень. У «м'яких» системах актори можуть мати різні погляди і відповідно висувати безліч різних завдань, які, на їхню думку, слід вирішити в даній ситуації.

«Жорсткий» підхід виявляється неадекватним при вивченні суспільних явищ тому, що соціальні системи в якості активних елементів включають в себе індивідів і групи, які мають власні цілі, погляди, установки, що визначають вибір рішень і дій.

Чекленд вводить поняття активної системи (humanactivitysystem), в якій актори діють у відповідності зі своєю картиною світу, в рамках правил і практик, прийнятих в даній культурі.

Багато конфліктні ситуації можуть розглядатися як конфлікт інтерпретацій, сформованих різними культурами. Культура в даному випадку розуміється в широкому сенсі як культурна система за П. Сорокіним. Інтерпретації соціальних явищ можуть кардинально різнитися так одне і те ж подія може сприйматися як тероризм і як боротьба за свободу. Абсолютно по-різному бачать випуск нового товару дирекція фірми, менеджери, що відповідають за постачання, виробництво і збут, і конкуренти, постачальники, споживачі.

Методологія «м'яких» систем призначена для виявлення різних точок зору і поступового досягнення взаєморозуміння. Саме в цьому полягає її принципова відмінність від традиційного жорсткого підходу, що дозволяє говорити про становлення нової системної парадигм [23]і практик, прийнятих в даній культурі.

Застосовуючи ММС, дослідник повинен не тільки правильно описати поведінку системи, але і передбачити позицію включеного в систему людського фактора.

Методологія Чекленда призначена в основному для вирішення проблем на мікрорівні і виходить з того, що рано чи пізно зацікавлені сторони порозуміються. Однак для дослідження соціальних систем, частини яких не можуть прийти до згоди, потрібні нові підходи.