- •21. Поняття, ознаки та кримінально-правове значення об’єктивної сторони складу злочину
- •22. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •23. Суспільно небезпечні наслідки
- •24. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •25Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •27Поняття неосудності та її критерії, обмежена осудність
- •28Поняття та ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
- •29 Провина: поняття, форми, види, значення (розділ V кк України)
- •32. Закінчений та незакінчений злочини, їх види
- •31. Поняття і види стадій злочину
- •33. Готування до злочину
- •34. Замах на злочин
- •36 Поняття і ознаки співучасті
- •38 Форми співучасті
- •39 Відповідальність співучасників
- •40 Спеціальні питання відповідальності за співучасть
- •41 Причетність до злочину
27Поняття неосудності та її критерії, обмежена осудність
Формула неосудності – сукупність ознак, що характеризують неосудність (змішана формула неосудності).
|
Змішана формула неосудності |

|
1. Медичний (біологічний) критерій неосудності передбачає наявність у особи всіх можливих психічних захворювань, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У частині 2 ст. 19 КК України визначено чотири види психічних захворювань: а) хронічна психічна хвороба; б) тимчасовий розлад психічної діяльності; в) недоумство; г) інший хворобливий стан психіки |
2. Юридичний критерій неосудності включає відсутність у особи здатності усвідомлювати свої дії (інтелектуальна ознака) чи керувати ними (вольова ознака). Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними саме внаслідок наявності психічного захворювання, тобто медичного критерію. У частині 2 ст. 19 КК України юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками: 1) інтелектуальною – особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність); 2) вольовою – особа не могла керувати ними |
|
1. Медичний (біологічний) критерій неосудності передбачає наявність у особи психічних захворювань, що істотно впливають на свідомість і волю людини, а саме: |

|
хронічної психічної хвороби (досить поширений вид захворювання психіки, до якого належать: шизофренія, епілепсія, параноя, прогресивний параліч, маніакально-депресивний психоз та ін. (захворювання, що мають тенденції до прогресування, у тому числі і ті з них, що протікають в формі приступів) |
|
тимчасового розладу психічної діяльності ( гостре, нетривале психічне захворювання, що відбувається у вигляді нападів. Це захворювання раптово виникає (часто як наслідок тяжких душевних травм) і за сприятливих обставин раптово минає. До таких захворювань належать різного роду патологічні афекти, патологічне сп’яніння, алкогольні психози, біла гарячка та ін.) |
|
недоумства (олігофренії) (найтяжче психічне захворювання, що є постійним, природженим видом порушення психіки, що вражає розумові здібності людини. Існують три форми слабоумства: ідіотія (найбільш глибокий ступінь розумового недорозвитку), імбецильність (менш глибокий), дебільність (найлегша форма) |
|
іншого хворобливого стану психіки (такі хворобливі розлади психіки, що їх не охоплюють вищезазначені три види психічних захворювань. До них належать явища абстиненції при наркоманії (наркотичне голодування) та ін. Це не психічні захворювання в чистому вигляді, але за своїми психопатичними порушеннями вони можуть бути прирівняні до них |
Для наявності медичного критерію неосудності досить встановити, що на час вчинення суспільно небезпечного діяння особа страждала хоча б на одне із зазначених захворювань. Наявність медичного критерію є лише підставою для встановлення критерію юридичного, який остаточно визначає стан неосудності.
|
Юридичний критерій неосудності |

|
Інтелектуальна ознака критерію неосудності знаходить свій вияв у тому, що особа вчинивши те чи інше діяння, небезпечне для суспільства, “не усвідомлювала фактичну сторону своїх дій, або не могла розуміти їх суспільний зміст”, а тому не може розуміти і його суспільну небезпечність |
|
Вольова ознака критерію неосудності свідчить про такий ступінь руйнування психічною хворобою вольової сфери людини, коли вона не може керувати своїми діями (бездіяльністю) |
|
Обмежена осудність |
|
значення обмеженої осудності, як вказано в ч. 2 ст. 20 КК України, полягає в тому, що вона враховується судом під час призначення покарання і є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру |

|
1) обмежена осудність пов'язана з наявністю в суб'єкта певного психічного розладу, психічної аномалії |
|
2) внаслідок цього психічного стану особа не повною мірою здатна усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння. Однак, на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними не виключається |
|
3) обмежена осудність не виключає осудності як обов'язкової ознаки суб'єкта, а отже, не виключає і кримінальної відповідальності за вчинене |
