Лабораторна робота_1

Таблиця 5.1 - Арифметичні оператори

Таблиця 5.2 - Оператори порівняння

:Оператор діапазону, який посилається на всі комірки між границями діапазону включено

;Оператор об'єднання, який посилається на об'єднання комірок діапазонів

(пробіл) Оператор перетину, який посилається на спільні комірки діапазонів

У Ехсеl формула обчислюється зліва направо відповідно до визначеного порядку операторів у формулі, іншими словами, існує пріоритет операторів.

Таким чином, якщо в одній формулі використовується декілька операторів, то Ехсеl виробляє обчислення в порядку пріоритету операторів, показаному в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 - Пріоритет операторів

31

Щоб змінити порядок виконання операцій, слід частина формули,

обчислення якої повинно виконуватися першою, укласти в круглі дужки,

кількість відкритих і закритих дужок має збігатися.

Редагування формули виконується як в комірці (після подвійного клацання або після натискання кнопки F2), так і в рядку формул.

Для переходу в режим відображення не чисельних результатів, а формул необхідно виконати налаштування: Формули → Залежності формул → Показати формули (Excel 2007).

Формули можуть видавати значення помилки. Помилкові значення - це результат формули, яку Excel не може вирахувати.

ВExcel визначено сім помилкових значень:

#ЗНАЧ! - посилання на текстове значення;

#ДЕЛ/0! - спроба ділення на нуль;

#ИМЯ? - використовується відсутнє ім'я або рядок символів не взятий у подвійні лапки;

#Н/Д - немає даних для обчислень;

#ССЫЛКА! - відсутній діапазон, на який посилається формула;

#ЧИСЛО! - Заданий неправильний аргумент функції або значення формули дуже велике (мале);

#ПУСТО! - Вказано перетин діапазонів, що не мають спільних комірок.

5.2.Типи адресації комірок

В Excel використовують два типи адресації комірок: абсолютна і відносна. Обидва типи можна застосувати в одному посиланні і створити змішане посилання.

При використанні в формулах відносного посилання Excel запам'ятовує розташування щодо поточної комірки. Так, наприклад, при введенні формули =

А1 + B1 в клітинку С1 Excel інтерпретує формулу як «додати вміст комірки,

розташованої двома стовпцями лівіше, до комірки одним стовпцем лівіше ».

32

Якщо скопіювати формулу = А1 + B1 з комірки С1 в С2, Excel також інтерпретує формулу як «додати вміст клітинки, розташованої двома стовпцями лівіше, до вмісту комірки одним стовпцем лівіше ». Таким чином, формула в комірці С2 прийме вигляд = А2 + B2 (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 - Приклад відносного посилання

Абсолютне посилання задає абсолютні координати комірки. При копіюванні формули абсолютне посилання на клітинку не буде змінюватись і задається шляхом зазначення символу $ перед номером рядка і стовпця,

наприклад, $D$1 (рис. 5.2).

Рисунок 5.2 - Приклад абсолютного посилання

Змішане посилання являє собою комбінацію абсолютного і відносного посилань, коли для рядка і стовпця використовуються різні способи адресації,

наприклад, B$4 або $C2. тоді при копіюванні один параметр адреси змінюється,

а інший - ні.

При виділенні посилання на клітинку в режимі редагування формули можна змінювати тип посилання шляхом натискання клавіші F4.

Послідовність зміни типів посилань для комірки А1 при використанні клавіші F4 така:

$ А $ 1 - абсолютне посилання (фіксована група);

А $ 1 - змінюваний стовпець і незмінний рядок;

$ А1 - незмінний стовпець і змінний рядок;

А1 - відносне посилання.

33

Приклад 1

а) Визначити середню щільність кам'яного зразка ρ0 неправильної форми,

якщо маса зразка m, а обсяг витісненої води V1.

Вихідні та розрахункові дані заносяться у відповідні комірки (рис. 5.3).

До визначення об'єму зразка у воді його парафінували. Маса парафінованого зразка m1.

де m - маса сухого зразка, г;

V1 - об'єм зразка з парафіном, рівний об'єму води, витісненої зразком, см3;

Vп - обсяг парафіну, витраченого на покриття зразка, см3; m1 - маса зразка, покритого парафіном, г.

Рисунок 5.3 - Вихідні та розрахункові дані для одного зразка

б) Визначити середню щільність кам'яного зразка ρ0 для декількох варіантів вихідних даних. Для цього виділити комірки E3 і F3, натиснути на маркер заповнення і скопіювати (протягнути) формули вниз на задані значення

(рис. 5.4).

Рисунок 5.4 - Копіювання формул для декількох варіантів вихідних даних

34

5.3.Робота з функціями Excel

Функції Excel - це спеціальні, заздалегідь створені формули для складних обчислень, в які користувач повинен ввести тільки аргументи.

Функції складаються з двох частин: імені функції і одного або декількох аргументів. Аргументи функції Excel задають значення або комірки, що використовуються у функції, вони записуються в круглих дужках відразу за назвою функції і відокремлюються один від одного символом «крапка з комою»

(;), при введенні діапазону комірок використовується двокрапка (:).

Деякі функції не мають аргументів, але навіть у цьому випадку функція повинна містити круглі дужки: = С5 * ПІ ().

Способи введення функцій

1.Можна вводити функцію на робочому листі прямо з клавіатури.

2.Виділивши клітинку, можна викликати вікно діалогу Майстер функцій наступними способами:

Вибрати в стрічці Формули кнопку Вставити функцію "fx";

За допомогою кнопки Вставка функції у рядку формул;

Натисканням клавіш Shift + F3.

У першому вікні діалогу Майстра функцій (рис. 5.5) треба вибрати категорію, а потім з алфавітного списку - необхідну функцію.

Рисунок 5.5 - Діалогове вікно Майстер функцій

35

Друге вікно діалогу Майстра функцій (рис. 5.6) містить по одному полю для кожного аргументу вибраної функції. Якщо функція має змінне число аргументів, це вікно діалогу при введенні додаткових аргументів розширюється. При натисканні кнопки ОK створена функція з'явиться в рядку формул.

Рисунок 5.6 - Діалогове вікно Аргументи функції

Математичні функції Excel

СУММ (число1, число2, ...) підсумовує безліч чисел. Аргумент може бути числом, формулою, діапазоном або посиланням на комірку, що містить або повертає числове значення. Приклад підсумовування кількох комірок: =

СУММ (В2; В10; А6: А8; -34).

ОКРУГЛ (число; кількість цифр) округлює число, що задається аргументом, до вказаної кількості десяткових розрядів. Вказання аргументу

кількість цифр рівним 0 округлює до найближчого цілого числа.

ЧЁТН (число) округлює число вгору до найближчого парного цілого числа.

НЕЧЁТ (число) округлює число вгору до найближчого непарного цілого числа. Від’ємні числа округлюються не вгору, а вниз.

ПРОИЗВЕД (число1; число2; ...) перемножує всі числа, що задаються її аргументами. Ігнорує будь-які порожні клітинки, текстові і логічні значення.

36

КОРЕНЬ (число) повертає додатній квадратний корінь з числа. Аргумент

число має бути додатнім числом. Якщо число від’ємне, КОРЕНЬ повертає помилкове значення.

LOG (число;основа) повертає логарифм додатного числа по заданій основі. Якщо аргумент основа не вказаний, то Excel прийме його рівним 10.

EXP (число) обчислює значення константи ex.

ПИ () повертає значення константи π з точністю до 14 десяткових знаків.

ГРАДУСЫ (кут) використовується для перетворення радіан в градуси.

Тут кут - число, що представляє собою кут, виміряний в радіанах.

РАДИАНЫ (кут) використовується для перетворення градусів в радіани.

Тут кут - число, що представляє собою кут, виміряний в градусах.

SIN (число) повертає синус кута. Тут число - кут в радіанах.

ASIN (число) повертає арксинус числа. Кут визначається в радіанах в діапазоні від - π / 2 до π / 2. Аргумент число - це синус шуканого кута, значення повинно бути в діапазоні від -1 до 1. Щоб виразити арксинус в градусах, слід помножити результат на 180 / ПИ () або використовувати функцію ГРАДУСИ.

СТЕПЕНЬ (число; ступінь) повертає результат піднесення числа в ступінь. Число – основа, може бути будь-яким дійсним числом. Ступінь -

показник ступеня, до якої підноситься основа.

СУММЕСЛИ (діапазон, критерій) підсумовує комірки, задані зазначеною умовою. Діапазон – діапазон комірок для сумування. Критерій -

умова у формі числа, виразу або тексту, що визначає комірки для підсумування.

ABS (число) повертає модуль (абсолютну величину) числа.

Приклад 2

Знайти корені квадратного рівняння y = -1,3x2 + 2,8x + 0,24.

1.Занести коефіцієнти рівняння в таблицю.

2.В комірці В3 набрати формулу. Для вставки функції КОРЕНЬ в меню

Формули виконати команду Вставити функцію (рис. 5.7).

37

Рисунок 5.7 - Виклик функції

3. На екрані з'явиться діалог Майстра функцій. У списку Категорія

вибрати математичні, назва функції - КОРЕНЬ. В полі Число записати формулу b2 - 4ac, вказуючи адреси комірок (рис. 5.8).

Рисунок 5.8 - Аргументи функції КОРЕНЬ

4. В результаті вийде формула для обчислення коренів квадратного рівняння (рис. 5.9).

Рисунок 5.9 - Обчислення коренів

5.4.Завдання до розділу 5

Завдання 1

Обчислити значення виразу, використовуючи математичні функції MS

Excel.

38

Таблиця 5.4 – Варіанти завдань

6.Робота з діаграмами в MS Excel

ВExcel є засоби для створення діаграм, за допомогою яких можна в наочній формі представити залежності, виражені в числових даних.

Побудова графічного зображення проводиться на основі ряду даних. Так називають групу комірок з даними в межах окремого рядка або стовпця. Набір відповідних один одному значень з різних рядів називається категорією.

Діаграма пов’язана з даними, на основі яких вона створена, і оновлюється автоматично при їх зміні.

39

Залежно від типу діаграми дані відображаються на ній різними способами. Можна відзначити кілька стандартних типів:

1. Гістограма (стовпчаста діаграма). У цьому типі діаграм дані відображаються у вигляді вертикальних або горизонтальних стовпців. Висота

(або довжина) кожного стовпця відповідає заданому значенню.

2.Кругова діаграма. У цьому типі діаграм величини відображаються секторами кола. На одній діаграмі може бути представлений тільки один ряд даних.

3.Графік показує тенденції зміни даних за рівні проміжки часу, при цьому обидві групи даних (х і у) відображаються у вигляді графіків.

4.Точкова діаграма відображає взаємозв'язок між числовими значеннями

вдекількох рядах і представляє дві групи чисел у вигляді одного ряду точок.

5.Поверхня. Діаграма, в якій ряди стають лініями для деякої поверхні в

об'ємі.

6.Пелюсткова діаграма. Кожен ряд відображається як лінія, що з'єднує точки на радіусах.

При графічній обробці числової інформації за допомогою табличного процесора слід вказати область даних, по якій буде будуватися діаграма, і

визначити послідовність вибору даних (по рядках або по стовпцях) із зазначеного блоку комірок. При виборі по стовпцях Х-координати беруться з крайнього лівого стовпця виділеного блоку комірок, інші стовпчики містять Y-

координати діаграми. За кількістю стовпців визначається кількість діаграм для побудови. При виборі по рядках самий верхній рядок виділеного блоку комірок є рядком Х-координат, інші рядки містять Y-координати діаграм.

Більшість діаграм будуються в прямокутній системі координат. По горизонтальній осі Х відкладаються значення незалежної змінної (аргументу), а

по вертикальній осі Y – значення залежної змінної (функції).

Порядок побудови діаграми

1. Протабулювати дані, якщо задана аналітична залежність, або впорядкувати експериментальні дані, які будуть використовуватися для

40