Трунова_1 (2)

51

-теоретичним шляхом. Норма визначається на основі законів, сформульованих в екології, біогеоценології, ландшафтоведенні, загальної теорії систем;

-за статистикою. Статистична норма (або фон) визначається як середнє значення для регіону.

Стан суб'єктів також рівняється з нормою: станом здоров'я людини, станом посівів сільськогосподарських культур й ін. В цілому це має вигляд за схемою:

стан об‘єкту

норма стану

4.2 Типи екологічних ситуацій

Екологічні ситуації можуть розрізнятися по наступних характеристиках:

-за набором проблем;

-за типом техногенних перебудов;

-за провідними факторами формування;

-за типом умов;

-за масштабами прояву;

-за часом існування;

-за місцем;

-за рівнем гостроти прояву.

Остання класифікація найбільше часто служить предметом розгляду.

Менш строгої виглядає класифікація екологічних ситуацій за характером діяльності людини:

-природно-екологічні ситуації пов'язані з функціонуванням природних систем, особливо з екстремальними явищами: землетрусами, виверженнями вулканів, обвалами, селями, тайфунами, цунамі й ін.;

-еколого-економічні ситуації визначаються характером природокористування, оцінки вилучення природних ресурсів,

52

ступеня деградації природних ресурсів, продуктивності угідь і ресурсів і т.п.;

-соціально-екологічні ситуації пов'язані із проблемами стану людських популяцій, способом життя, сприйняттям екологічних проблем населенням, екологічно обумовленим соціальною напругою й ін.;

-медико-екологічні ситуації формуються показниками здоров'я населення (сумарний показник захворюваності, зміна народжуваності, материнська й дитяча смертність, уроджені аномалії), ендемічними хворобами й ін.;

-політико-екологічні ситуації оцінюються міжнародними екологічними, територіальними й ресурсними конфліктами, проблемами розв‘язання екологічних проблем політичним шляхом і т.п.;

-еколого-технологічні ситуації залежать від функціонування технічних систем. Особливе значення мають ситуації, пов'язані з аваріями на підприємствах і транспорті.

Нарешті, мова може йти про якусь інтегральну ситуацію, що охоплює всі екологічні об'єкти й всі екологічні показники.

4.3 Оцінка екологічних ситуацій

До теперішнього часу зложилася певна практика оцінювання екологічних ситуацій і використання відповідних термінів. Для оцінки екологічних ситуацій пропонується використати наступні показники:

-медико-географічні;

-соціально-економічні;

-показники екологічного стану повітряного й водного басейну;

-біотичні;

-біохімічні;

-ландшафтні.

За ступенем відхилення їх від певних норм вибудовують ряд ситуацій – від нормальної до катастрофічної або тяжкої. Поки не існує прийнятої схеми розподілу екологічних ситуацій за ступенем відхилення від норм. Приведемо два варіанти.

53

Зона екологічного нещастя – ділянки території, де в результаті господарської або іншої діяльності відбулися глибокі необоротні зміни навколишнього природного середовища, що призвели до істотного погіршення здоров'я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екологічних систем, деградації флори й фауни.

Зона екологічної небезпеки – територія, у межах якої систематично порушуються екологічні норми й регламенти, проявляються ознаки деградації компонентів природного середовища, в окремих групах населення рівень екологічно залежних захворювань вище середньостатистичного в районі, області, місці, країні.

Зона екологічної кризи – територія, у межах якої відбувається деградація основних екосистем, природні ресурси перебувають на грані виснаження, демографічні й медико-екологічні показники систематично гірше середньостатистичних в районі, області, місці, країні.

Катастрофічні – ситуації характеризуються глибокими й необоротними змінами природи, втратою природних ресурсів і різким погіршенням умов проживання населення. Спостерігається відчутне погіршення здоров'я людей, а також втрата генофонду біоти й унікальних природних об'єктів.

Критичні (кризові) – ситуації виникають значні й слабкокомпенсуємі зміни ландшафтів, відбувається швидке наростання погрози виснаження або втрати природних ресурсів (у тому числі генофонду), унікальних природних об'єктів, значно

54

погіршуються умови проживання населення. При зменшенні або припиненні антропогенних впливів можлива нормалізація екологічної обстановки, часткове відновлення ландшафтів.

Напружені – ситуації відзначаються негативними зміни в окремих компонентах ландшафтів, порушення природних ресурсів і деяке погіршення умов проживання населення.

Задовільні – ситуації спостерігаються при незначних змінах ландшафтів, що слабко впливають на здоров'я людини й зникаючих у результаті процесів саморегуляції природного комплексу або проведення природоохоронних мір. До цієї категорії можуть бути віднесені культурні ландшафти.

Умовно сприятливі - ситуації формуються в ландшафтах, що мало піддаються антропогенним впливам або дії екстремальних природних процесів.

Для визначення виду екологічної ситуації використають сукупність стану водойм, ґрунтів, рослинності, ландшафтів, соціальноекономічного положення й ін.

В інших роботах використовують інші набори показників й інші системи інтеграції. Не існує загальноприйнятої системи оцінки екологічних ситуацій.

З метою подолання різнобою в застосуванні термінів пропонується наступний порядок їхнього використання (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1

Терміни несприятливих екологічних ситуацій, які рекомендуються для позначення на різних просторово-тимчасових рівнях

55

На екологічній карті СРСР і карті еколого-географічної ситуації в Україні оцінка дається на основі єдиних критеріїв. Такий підхід може розглядатися в якості одного з можливих варіантів. Він дозволяє зробити порівняння ділянок у якійсь єдиній системі координат. Поряд із цим підходом необхідно оцінювати геоекологічні ситуації на основі просторово диференційованих критеріїв. У цьому випадку стан кожної території, що відповідає певній природній або природно-господарській системі, оцінюється не відносно до вимог одного суб'єкта (найчастіше людини), а стосовно різних суб'єктів і критеріїв, сформульованим на основі обліку різних форм діяльності.

При оцінці екологічної ситуації важливо врахувати, чи є вона успадкованою або виникла тільки. Важливо також визначити знак зміни гостроти прояву: спостерігається погіршення ситуації або її поліпшення. Тому оцінка екологічних ситуацій повинна враховувати багато факторів, а саме:

1. Тип природно-господарської системи. У кожному з них формуються різні суб‘єктно-об‘єктні відносини, мають місце свої пріоритети, використаються різні критерії оцінки й екологічні показники.

2.Тип діяльності (будівельна, сільськогосподарська, рекреаційна, медична й ін.). При обліку типу діяльності різноманіття оцінок, критеріїв і пріоритетів зростає додатково.

3.Просторовий рівень розгляду. Зміна рівнів приводить до зміни набору екологічних показників, рангу аналізованих геосистем й операційних територіальних одиниць.

4.Часовий рівень розгляду. Зміна тимчасових рівнів приводить до зміни набору показників, що випливає з характеру геосистемних взаємодій у кожному тимчасовому інтервалі.

5.Ступінь стійкості ландшафтних систем. Для

57

ландшафту, що характеризується слабкими відбудовними властивостями, не можна рекомендувати ті ж навантаження, що й для ландшафту з високими регулюючими властивостями. Зрозуміло, що те саме екологічне навантаження зробить більш негативний вплив на ландшафт зі слабкою стійкістю.

Можна підійти до оцінки екологічної ситуації через облік збитків, що виникають при споживанні ресурсів, деградації природних ресурсів і геосистем і при погіршенні якості навколишнього середовища. На рисунку 4.2 показані наслідки цих явищ. Багато збитків оцінюються у вартісному вираженні: витрати, необхідні на відновлення природних ресурсів, витрати на лікування, засоби, що вимагаються для компенсації зниження добробуту людей через зниження якості навколишнього середовища, витрати на відновлення техніки, облік упущених вигід, втрати від зменшення кількості туристів й ін. Інші негативні наслідки - погіршення соціального клімату, зменшення екологічного потенціалу ландшафтів, зникнення видів тварин і рослин й ін. - не переводяться в гроші. Проте у всіх випадках ми можемо говорити про одну з екологічних ситуацій.

4.4. Загальна схема формування екологічних ситуацій

Формування екологічних ситуацій зв'язано як із зовнішніми впливами на екологічні об'єкти, так і із властивостями самих об'єктів, характером їхнього функціонування. Ефективність впливу на геосистему далеко не завжди прямо залежить від сили впливу.

Сигнальний характер. Наприклад, для надавання руху сніжних мас на схилах гір нерідко досить буває пострілу. Для фотосинтезу необхідна не будь-яка енергія, а в інтервалі 0,4-0,76 мкм.

Час впливу. Наприклад, атмосферні опади набагато більше ефективні на стадії росту рослини, ніж при дозріванні плодів або колосінні злаків.

Характер погоди, умови рельєфу. Наприклад, ступінь забруднення повітряного басейну залежить більше від погоди і місцевості, а не від кількості викинутих забруднюючих речовин.

Таким чином, вплив (природний або антропогенний) переломлюються через властивості геосистем, у результаті чого виникають наслідку у формі зміни екологічного стану, економічних і соціальних характеристик (рисунок 4.2).

58