77. Обрізування смородини та агрусу.

Формування кущів смородини чорної починають після садіння саджанців. З цією метою надземну частину їх укорочують рано на­весні на пеньки з двома-трьома добре розвиненими бруньками, що сприяє утворенню молодих прикореневих пагонів заміщення. Пізно восени після закінчення вегетації вирізують біля поверхні грунту слабкі і пошкоджені пагони, залишаючи 3—4, а по можливості і більше добре розвинених однорічних стебел. Під час другої веге­тації в кущі утворюються нові пагони заміщення, з яких восени залишають 4—5 кращих, а слабкі і пошкоджені вирізують. На 3-й і 4-й роки після закладання насадження дотримуються подібного принципу формування. При цьому основні гілки вибирають так, щоб вони біля основи розміщувалися в діаметрі 25—ЗО см, що зни­жує втрати врожаю при механізованому збиранні. Восени 4-го ро­ку в кущі повинно бути не менше 8—16 гілок різного віку: по 2—4 одно-, дво-, три- і чотирирічних. Чим густіше посаджені кущі в рядку, тим меншу кількість основних прикореневих гілок у них формують. Восени 4-го року чотирирічні гілки вирізують біля по­верхні грунту, що сприяє утворенню нових пагонів заміщення, під­вищенню урожайності. У наступні роки обрізування кущів зводить­ся до видалення гілок чотирічного віку, уражених шкідниками (склівкою і златкою), дуже пониклих до землі та слабких пагонів заміщення (рис. 39). Вирізують також частини гілок, пошкоджені борошнистою росою, а при сильному ураженні кущів надземну частину зрізують повністю. У наступні 2—3 роки кущ відновлю­ють з новоутворених пагонів заміщення.

Кущі віком понад 5 років, які щорічно не обрізувались, про­тягом двох років омолоджують — вирізують усі старі гілки, насам­перед пониклі до землі, уражені склівкою, окремі укорочують на нижні бічні сильнорослі молоді розгалуження, видаляють слабкі пагони заміщення.

За кордоном застосовуються й інші принципи обрізування промислових плодоносних насаджень чорної смородини. Зокрема, незалежно від віку багаторічні гілки вирізують, якщо їх приріст за вегетацію менший за 15 см. Обрізування кущів виконують вруч­ну секаторами і садовими пилками, затрачаючи до 50—60 люд.-год. на 1 га. При обрізуванні за допомогою агрегатів з пневмосекато- рами продуктивність праці підвищується у 4—6 разів.

Розроблені технології промислового вирощування смородини з максимальною механізацією усіх робіт з догляду за насадженнями,,основним елементом яких є періодичне суцільне омолоджування кущів, починаючи з 5-го року після садіння. При цьому надземну частину скошують спеціальними косарками біля поверхні грунту _так, щоб довжина залишених пеньків не перевищувала 2—3 см. Для збирання і вивезення зрізаної маси використовують лозопі- дбирачі і збирачі — траспортувальники. Наступного року надземна частина куща відновлюється, а на 2—3-й роки омолоджене насад­ження плодоносить. Щороку можна омолоджувати певну частину плантації (1/3—1/2). Таке омолоджування ефективне у насаджен­нях скороплідних сортів з помірною пагоновідновлювальною здат­ністю і компактними кущами. Догляд за насадженням після омо­лоджування полягає в ручному вибірковому, санітарному обрізу­ванні, належному удобренні та обробітку грунту.Кущі порічок формують і обрізують за таким же принципом. Але у порічок основні гілки дають високі врожаї до 5—б-річного віку. Тому після закінчення формування в кущах вирізують біля основи 5-річні гілки.

Кущі аґрусу формують і обрізують майже так само, як і кущі смородини. Після закладання насадження саджанці укорочують на 2—3 нижні добре розвинені бруньки. У наступні роки в кущі залишають щорічно 3—4 сильних пагони заміщення не менш як 50 см завдовжки, а решту слабких рано навесні чи пізно восени вирізують. Вирізують також біля основи гілки, уражені сфероте­кою та горизонтально розміщені біля поверхні грунту в напрямі міжрядь. Після закінчення формування в кущі повинно бути 12— 14 гілок різного віку. В кущах плодоносних насаджень вирізують 4—5-річні гілки у сортів з коротким періодом життя кільчаток і високою пагонопродуктивністю і 6-річні гілки — у сортів з більш довговічними кільчатками (переважна більшість сортів)