2.5. Аналіз продуктивності праці

Однакові результати в процесі праці можуть бути отримані при різному рівні ефективності праці. Міра ефективності праці у процесі виробництва (надання послуг) отримала назву продуктивність праці. По іншому кажучи, під продуктивністю праці розуміють її результативність або здібність людини виробляти за одиницю робочого часу означений об’єм продукції. На робочому місці водія, диспетчера, механіка на підприємстві продуктивність праці визначається кількістю продукції, яку виробляє робочий за одиницю часу (виробітка), або кількістю часу, затраченого на вироблення одиниці продукції (коефіцієнт трудоємкості). На підприємстві це показник пасажиропотоку. Скільки водій перевезе людей за годину.

Цьому показнику треба поділяти особливу увагу, тому що від нього залежить рівень багатьох інших показників – об’єм перевезень, рівень собівартості перевезень, витрати фонду оплати праці, дохід, прибуток, тощо.

Зробимо аналіз динаміки продуктивності праці з оцінкою виконання плану.

Продуктивність праці – це відношення кількості продукції, виробленою підприємством, за певний період, до кількості ресурсів, спожитих для виробництва визначеного виду продукції. Продуктивність праці є узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили.

Для оцінки рівня продуктивності праці найчастіше використовують наступні показники: середньорічний, середньоденний та середньогодиний виробіток продукції одним робітником; середньорічний виробіток продукції на одного працюючого та трудомісткість продукції. У нашому випадку середньорічний, середньо денний, середнього динний об’єм перевезень.

Ефективність використання трудових ресурсів відображається в показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основною причиною економічного зростання. Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний об’єм перевезень одним водієм.

В табл. 2.7 наведені дані щодо аналізу продуктивності праці персоналу у 2014–2015рр.

Згідно табл. 2.7 обсяг перевезень збільшився на 111 тис.грн. або на 3,1%. Але середньорічна продуктивність на підприємстві зменшилась на 6,63 тис.грн. або 14,44% при зростанні середньоденної та середнього динної продуктивності на 7,86% (1,38тис.грн.) та 8,22%(0,18тис.грн.) відповідно. Чинником є збільшення середньооблікової чисельності працівників. Продуктивність на одного водія збільшилась на 3,1% за рахунок збільшення обсягу наданих послуг при однакової кількості водіїв.

Таблиця 2.7

Аналіз продуктивності праці у 2014–2015рр.

№ стр	Показники	2014р.	2015р.	Абсол. відх.	Темп росту, %
1	Обсяг наданих послуг, тис. грн.	3581	3692	+111	+3,1
2	Середньооблікова чисельність персоналу, осіб, всього, у т. ч.:	91	96	+5	+5,5
3	водіїв	81	81	0	0
4	Кількість відпрацьованих робітником люд.–днів(відпр./8год/сер.спис.осіб)	204	195	–9	–4,4
5	Кількість відпрацьованих робітником люд.–год.(відпр.люд–год/сер.спис.осіб)	1632	1558	–74	–4,53
6	Середньорічний обсяг наданих послуг одного працівника (стр. 1/стр. 2), тис. грн./осіб	45,91	39,28	–6,63	–14,44
	Обсяг наданих послуг на одного водія, тис. грн./осіб:
7	середньорічна (стр. 1/стр. 3)	44,21	45,58	+1,37	+3,1
8	Продуктивність середньоденна (стр. 1/стр. 4)	17,55	18,93	+1,38	+7,86
9	Продуктивність середньогодинна (стр. 1/стр. 5)	2,19	2,37	+0,18	+8,22

Вплив чинників на зменшення рівня продуктивності праці проаналізуємо за допомогою використання факторного аналізу.

Оцінка впливу обсягу наданих послуг на продуктивність праці (ΔПП) розраховується за формулою (2.1):

ΔППв = ,

(2.1)

де V₁, V₂ – обсяг товарної продукції у 2014р.,2015 р., тис. грн.;

Ч₁ – чисельність робітників у 2014 р., осіб.

Оцінку впливу обсягу товарної продукції продуктивність праці розраховуємо за формулою (2.1):

ΔПП_в = = 47,33 – 45,91 = 1,42 тис. грн.

Оцінка впливу середньооблікової чисельності робітників на продуктивність праці (ΔПП_ч) розраховується за формулою (2.2):

ΔППч = ,

(2.2)

де Ч₂ – чисельність робітників у 2015 р., осіб.

Оцінку впливу середньооблікової чисельності робітників на продуктивність праці розраховуємо за формулою (2.2):

ΔПП_ч = = 39,28 – 47,33 = –8,05 тис. грн.

Сумарний вплив чинників на продуктивність праці (∑ΔПП_і) у абсолютному виразі розраховується за формулою (2.3):

∑ΔППі = ΔППв + ΔППч.

(2.3)

Сумарний вплив чинників у абсолютному виразі на продуктивність праці розраховуємо за формулою (2.3):

∑ΔПП_і = 1,42 – 8,05 = –6,63 тис. грн.

Проаналізувавши чинники, які впливають на продуктивність праці, робимо висновок, що збільшення кількості працівників не призвело до збільшення продуктивності, збільшенню наданих послуг, а навпаки зменшило на 6,63 тис.грн показник продуктивності праці на підприємстві.

2.6.Аналіз системи мотивації праці

2.6.1.Аналіз системи оплати праці та середньої заробітної плати

Фонд оплати праці складається з основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства, а також надбавки, доплати та виплати, матеріальні допомоги тощо. Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться для виявлення нераціональних використання фонду оплати праці. Показники взяті за 2014–2015рр. з форм статистичної звітності та зібранні і розраховані у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз структури фонду оплати праці та інших виплат

тис. грн.

Показники	2014р.	2015р.	Абсол. відх.	Темп росту, %
Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн., всього, у т. ч.:	2943,6	3981,6	1038,0	35,26
Фонд основної заробітної плати	2943,6	3981,6	1038,0	35,26
Фонд додаткової заробітної плати, з нього:	–	–	–	–
Заохочувальні та компенсаційні виплати, всього, з них:	–	–	–	–
Оплата за невідпрацьований час, всього, з нього:	295,26	362,16	66,9	22,66
оплата (компенсація) основної та додаткової відпустки	220,8	240,9	20,1	9,1

Аналізуючи показники табл. 2.8 слід підкреслити, що на підприємстві не нараховується та не виплачуються ніякі заохочувальні та компенсаційні виплати. Це об’ясняє факт збільшення звільнених та великий рівень коефіцієнту загального обороту трудових ресурсів та коефіцієнту текучості на підприємстві. Витрати на оплату праці у 2015 р. зросли на 35,26%, що є 1038,0 тис.грн., але у цей час зросла й чисельність працюючих на підприємстві. Тому цей показник не великий у розрахунку на 1 працівника. Для розрахунку загальний фонд оплати праці поділимо на середньооблікову чисельність працівників

2943,6 тис.грн ./ 12 міс./ 78 люд. = 3144,87 грн.

3981,6 тис. грн./ 12 міс./ 94 люд. = 3529,79 грн.

3529,79 – 3144,87 = 384,92 грн.

Бачимо, що заробітна платня в розрахунку на одну людину зросла на 384,92 грн.

При цьому також зросли витрати за невідпрацьований час (витрати на основну та додаткові відпустки, оплати тимчасової непрацездатності) – на 66,9 тис. грн., що складає 22,66% . Компенсація за основні та додаткові відпустки збільшилась на 9,1%, що складає 20,1 тис.грн. Це з’ясований факт, бо як вказувалось вище на підприємстві збільшилась середньооблікова кількість робітників, що збільшує фонд оплати праці за невідпрацьований.

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника у 2014 склала 3144,87 грн., а 2015 р. – 3529,79 грн.

На підприємстві не розроблено Положення щодо стимулювання різних категорій персоналу. Тому праця робітників не має мотивації пов’язаної із кінцевим результатом його індивідуальної чи колективної праці. Праця фахівців оплачується в залежності від професійно–кваліфікаційного рівня, досвіду роботи, індивідуальних характеристик, займаної посади, але знов таки не заохочується додатковими виплатами, що не мотивує до більш ефективного використання робочого часу, впровадження ідей щодо покращення умов праці. В цілому матеріальне стимулювання праці сприяє підвищення зацікавленості персоналу в ефективній роботі підприємства, зміцненні лояльності до нього.