1.2 Професійне тестування

У професійному тестуванні використовуються методики у залежності від конкретної задачі, що постає перед психодіагностом. Треба, однак, відмітити, що існують і спеціально розроблені методики діагностики. Так, згаданий «Короткий відбірковий тест» — це російськомовний, адаптований варіант тесту відбору персоналу Вандерліку. Норми за тестом отримано на вибірці понад 35 тис. чоловік, даються для 81 виду робіт і підрозділяються за рівнем освіти і віком. Завдяки цьому тесту вдається досить добре прогнозувати як успішність професійного навчання, так і рівень професійних досягнень (ВА.Бодров, 2001, 2004).

Можливість зробити точний прогноз на підставі даних тестування є найбільш істотним фактором у професійній психодіагностиці. Ця проблема безпосередньо пов'язана з психометричними характеристиками тестів, особливо з критеріальною валідністю, що дозволяє оцінити ступінь відповідності отриманих психодіагностичних даних деякому зовнішньому (незалежному від тестування) критерію. Багато в чому успіх у розв'язанні цієї проблеми залежить від якісної адаптації діагностичних методик на конкретних професійних вибірках, що мають істотні відмінності від популяції в цілому.

У практиці професійного психологічного відбору використовується великий комплекс психодіагностичних методик, що відрізняються за зовнішніми ознаками і конструктивним оформленням на бланкові й апаратурні, на вербальні, схематичні та рухові; за способом застосування — на індивідуальні та колективні.

Усі тести, призначені для виміру тривалості, сили, швидкості й інших параметрів перебігу психічних процесів, були класифіковані як психометричні. Надалі це поняття розширили і на ряд психічних функцій - обсяг уваги, пам'яті (Еббінгауз). Термін «ментиметрія» увів як вимір мислення А.Біне, ВА.Бодров (2001, 2003), Л.Ф.Бурлачук, І.М.Морозов (1999).

Існують класифікації методів психологічного обстеження рятівників, що поєднують і ранжирують психологічні тести за різними ознаками. В основу класифікації методик психологічного обстеження покладено характерні відмінні ознаки методик з ранжируванням за ступенем значимості. Як відомо, усі без винятку психометричні і проективні тести, особистісні методики є експериментальними, тобто здійснюють цілеспрямоване дослідження особливостей психіки в спеціально організованих умовах. Доповнити їх можуть тільки результати спостереження за експериментом, бесіда і вивчення документів. Ці три основних «класичних» напрями вивчення психіки і мають бути включені до класифікації методів психологічного відбору спеціалістів (В.АБодров, 2004).

1.3 Комп'ютерне тестування; переваги та недоліки

Комп'ютерне тестування сьогодні є так само розповсюдженим, як і традиційне (папір — олівець). Упровадження комп'ютерів у психодіагностику йде головним чином по шляху створення автоматизованих версій окремих методик (В.А..Бодров, 2001).

Перекладання на комп'ютерну основу таких методик, які раніше було розроблено для традиційного застосування і мають добре формалізовану структуру, не утворює особливої складності. У цьому випадку комп'ютер фактично виконує функцію експериментатора і обчислювальника з тією лише різницею, що він забезпечує автоматичне пред'явлення обстежуваним тестових завдань, видає результати в звичному для психодіагноста вигляді і веде протокол експерименту. У цьому, до речі, і виявляються позитивні для практичної психодіагностики ефекти: 1) швидке одержання діагностичних результатів, що вкрай необхідно, наприклад, при масових обстеженнях; 2) експерт звільняється від трудомістких рутинних операцій, пред'явлення завдання, перевірки правильності відповідей, ведення протоколу обстеження, обробки результатів; 3) точність реєстрації результатів, відсутність помилок при їхній обробці; 4) оперативність обробки даних, що дозволяє проводити в стислий термін масові психодіагностичні обстеження шляхом тестування багатьох обстежуваних. Як наслідок перерахованих ефектів комп'ютеризація психодіагностичних методик впливає позитивно на підвищення якості і зниження вартості психодіагностичного обстеження. Застосування обчислювальної техніки сприяє підвищенню рівня стандартизації умов психодіагностичного обстеження за рахунок однакового інструктування обстежуваних і пред'явлення завдань, що не залежать від індивідуальних якостей і стану як експериментатора, так і обстежуваного. Конфіденційність автоматизованого тестування дозволяє обстежуваному бути більш відвертим і щирим під час експерименту.

Позитивні сторони комп'ютерного обстеження мають і свій зворотний бік, що необхідно враховувати. Зміна умов психодіагностичного обстеження, навіть у кращу сторону з позицій стандартизації, вимагає обов'язкової перевірки комп'ютерної версії методики на її адекватність традиційному «ручному» аналогу. Проблеми взаємодії обстежуваного з автоматизованою системою, розглянутою в межах завдання людино-машинної взаємодії, ще далекі від раціонального рішення.

При спілкуванні з комп'ютером в обстежуваного можуть виникати, наприклад, ефекти «психологічного бар'єру» і «зверхдовіри». Тому автоматизовані варіанти психодіагностичних методик, як мінімум, мають піддаватися рестандартизації. Крім перерахованих вище ефектів від застосування комп'ютерів, психологу, за твердженням Дюка, надаються якісно нові можливості в організації комп'ютерного психодіагностичного обстеження (І.В.Єрмакова, 1986; Л.Н.Собчик, 1987, 2000; О.К.Тихомиров, 1989).

1 . Динамічна і полімодальна стимуляція. На екрані дисплея сучасного комп'ютера можна зображувати засобами комп'ютерної графіки динамічні об'єкти, що наближає модельну діяльність по виконанню тесту до реальної діяльності, для прогнозу якої тест призначено. Також принциповою є можливість полімодальної стимуляції — сполучення її зорової та слухової форми (А.Г.Шмельов, 1990).

2. Перемінний порядок пред'явлення тестових стимулів. Найпростішим варіантом реалізації цієї можливості є випадковий порядок організації стимульної послідовності, що потрібно для проведення експериментів. На цьому принципі побудовано також адаптивне тестування, при якому послідовність пропонованих обстежуваному завдань залежить від результатів його відповідей на попередні завдання. Унаслідок цього обстежуваному в процесі багатоступінчастого тестування може пред'являтися набагато менше завдань зі збереженням діагностичної здатності цілого тесту. За рахунок адаптивного підходу вдається значно знизити трудомісткість і час тестування.

3. Час як фактор психодіагностичного обстеження. Психодіагност за допомогою комп'ютера здатний регулювати і встановлювати необхідний темп психодіагностичного тестування. Цей темп може також підбиратися автоматично, без особистої участі психодіагноста. З іншого боку, час може служити власне діагностичним параметром, наприклад, як показник тимчасової динаміки відповідей обстежуваного на питання тесту.

4. Складні алгоритми обробки інформації. Можлива оперативна реалізація широкого спектра різних трудомістких процедур для розрахунку шкал, індексів, допоміжних показників, для проведення діагностичного аналізу, пов'язаного з пошуком прецедентів у банку даних і т.п.

5. Банк психодіагностичних даних. Зведення даних у банку, в якому накопичуються результати психодіагностичних досліджень, дозволяє знач-но прискорити процес отримання достовірних, емпірично обґрунтованих тестових норм для різних контингентів обстежуваних. Наявність банку психодіагностичних даних створює передумови для широкого використання діагностичного підходу, заснованого на пошуку прецедентів з безлічі добре вивчених випадків психодіагностичної практики.

6. Ігрова мотивація. «Включення» ігрової мотивації підвищує привабливість процесу тестування і вірогідність результатів. За допомогою комп'ютерних ігор можна моделювати ті або інші види діяльності. У комп'ютерній психодіагностичній грі існує можливість сполучення вербальних і невербальних стимулів. З однієї сторони, комп'ютерна гра здатна сполучати функції тестів-опитувальників і критеріально-орієнтованих тестів діяльності. З іншого боку, ігровий компонент може служити відволікаючим фактором для тестуємого. Прикладом розробки розглянутого напрямку комп'ютерної психодіагностики може служити комплекс КІМ-88 - «комплекс ігрових методик» (А.Г.Шмельов, 1990).

7. Відображення результатів. За допомогою засобів відображення інформації на сучасних комп'ютерах можливо організувати видачу результатів психодіагностичного обстеження на екран дисплея або у формі профілю особистості, графіка або таблиці, а також результати обстеження вибірки обстежуваних за допомогою діаграм і гістограм розподілу значень заданого психодіагностичного показника. Можливо також перетворити за допомогою методів шкалування і відобразити результати багатомірних тестів у дво- і тривимірні картинки, що дозволяють оцінювати угруповання обстежених у просторі тієї або іншої багатомірної методики.

8. Інтелектуальний інтерфейс. Можливість одержання за допомогою діалогу з комп'ютером різних довідок, роз'яснень, рекомендацій з підготовки психодіагностичного обстеження й у процесі його проведення, а також отримання обґрунтованого психодіагностичного висновку в розгорнутій формі (ВА.Бодров, 2001).

Формування професійної інтерпретації результатів психодіагностичного тестування розглядається або як завдання побудови експертної системи, в якій акумулюються знання декількох найбільш кваліфікованих фахівців, або як завдання емпіричного нагромадження діагностичних прецедентів і розробки типових зразків інтерпретації. Перший підхід дозволяє не тільки отримати результативну інтерпретацію, але і дізнатися аргументованої відповіді на питання, які закономірності лежать в основі конструювання повного і несуперечливого вербального психологічного висновку.

Основні напрями розвитку комп'ютерної психодіагностики, на думку ВЛ.Дюка (1994), пов'язані, по-перше, зі створенням розвинених баз психодіагностичних даних. Необхідна організація спеціальних систем збереження різнорідної інформації і реалізація процедур сортування, пошуку даних за запитаннями різної складності. Такі системи називаються інформаційними базами даних. Основне завдання баз даних полягає в уніфікації внутрішнього представлення різнотипної інформації й в усуненні дублювання інформації, необхідної для різних алгоритмів. Створення і використання інформаційних баз даних на основі сучасних комп'ютерів забезпечить значну інтенсифікацію психодіагностичних процедур.

По-друге, напрямом комп'ютерної інформаційної технології є удосконалювання комп'ютерних методів аналізу психодіагностичних даних. Методи аналізу даних реалізуються, як правило, у вигляді пакетів прикладних програм, до складу яких входять відомі процедури дисперсійного, кореляційного, регресивного, факторного, дискримінантного і кластерного аналізу, а також інші процедури багатомірної прикладної статистики. Ці процедури належать до класу лінійних діагностичних правил і превалюють у психодіагностиці, але адекватність їхнього застосування для рішення багатьох завдань диференціальної психометрії викликає сумніви — вони обмежують можливості діагностичної інформації, що може бути укладена в особливостях структури експериментальних даних.

Останнім часом альтернатива сформованим психодіагностичним підходам вбачається в застосуванні методів теорії розпізнавання образів. За висновком спеціалістів, є велика кількість математичних моделей розпізнавання образів, що спираються на геометричне зображення і тлумачення характеристик об'єктів, що пізнаються, у просторі ознак. У той самий час обмежене застосування алгоритмів розпізнавання у психодіагностиці насамперед пов'язане з високою розмірністю простору ознак, якими має оперувати експериментатор при проведенні психодіагностичних досліджень. Розвиток комп'ютерної інформаційної технології дає можливість використання могутнього математичного апарата аналізу подібних даних і, отже, застосування методів теорії розпізнавання образів в якості найближчої реальної перспективи удосконалення психодіагностики.

По-третє, перспективи розвитку комп'ютерної психодіагностики пов'язані зі створенням інтелектуальних психодіагностичних систем. Інтелектуальні системи призначено для виконання на комп'ютері таких практичних задач, як, наприклад, розуміння і синтез мови і текстів природною мовою, аналіз, обробка і синтез зображень, переклад з однієї мови на іншу, прийняття рішень в умовах оточення, що змінюється, і т.д. Одним з варіантів інтелектуальних систем є експертні системи, здатні накопичувати інформацію з різних джерел і моделювати процес прийняття рішень фахівцями на основі власного досвіду.

У процесі проведення комп'ютеризованого тестування в обстежуваних можуть формуватися і деякі види негативних мотивів, що знижують якість психодіагностичної процедури. Відбувається це звичайно при тривалому тестуванні, коли монотонність, нав’язання діалогу машиною викликають психічне насичення, стомлення і ведуть до появи помилок. Можливий прояв і захисних мотивів, пов'язаних, наприклад, з уникненням саморозкриття своїх особистісних рис або усвідомлених мотивів навмисного перекручування тестових даних; комп'ютер у таких випадках є засобом реалізації захисної мотивації.

Можна виділити групи, що характеризуються різним відношенням до обстеження. Наприклад, за емпіричними даними, тенденція до підвищення захисної мотивації найбільш характерна для осіб, які проходять комп'ютеризоване тестування з метою атестації, і для тих, хто професійно пов'язаний з ЕОМ і їхнім використанням. Менш виражена ця тенденція в групі осіб, які проходять тестування з метою самопізнання і мало знайомі з комп'ютером В(.А. Бодров, 2001).

На закінчення необхідно відзначити, що незважаючи на безумовний прогрес у розвитку комп'ютерної психодіагностики та її великі перспективи, роль психодіагноста в постановці обстеження, виборі програм аналізу результатів і їхньої інтерпретації залишається досить значимою. «Ніщо не може замінити інтуїцію і творчу активність людської психіки, її упередженість і вибірковість, цілісність сприйняття і дарунок передбачення. А от розширити в сто разів пам'ять людини, визначити надійність даних, запропонувати різні варіанти динамічної оцінки результатів і статистичну обробку масштабних досліджень, максимально підвищити об'єктивність психодіагностичних методик і привести отримані дані в логічну систему, в якій немає місця спекулятивним висновкам — у цьому нам значно допомагає комп'ютер» (В.А.Бодров, 2001).