44. Інтернаціоналізація та глобалізація ек. Процесів.
Важливою
особливістю сучасності є зростання
взаємозалежності економік різних країн,
розвиток інтеграційних процесів,
інтенсивний перехід цивілізованих
країн від замкнутих національних
господарств до економіки відкритого
типу.
У
процесі глобальної інтернаціоналізації
світового господарства сформувалася
специфічна форма взаємин – міжнародні
ек. відносини. Найбільш характерною
рисою ХХ – початку ХХІ століття є
зростаюча інтернаціоналізація
соціально-ек. процесів.
Під
інтернаціоналізацією розуміють зближення
національних економік шляхом посилення
промислової співпраці та взаємозалежності
міжнародного товарообороту, руху
капіталів робочої с між країнами.
Глобалізація
– це новий, вищий ступінь інтернаціоналізації,
на який вона почала підніматися з кінця
ХІХ століття. Це
категорія, яка відображає процес обміну
товарами, послугами, капіталом та робочою
силою, що виходить за межі державних
кордонів.
Передумовами
процесу глобалізації у теперішній час
виступають:
-міжнародна спеціалізація
вир-тва і торгівля товарами та
послугами;
-об’єднання сукупностей
технологічно сполучених виробництв за
допомогою однотипних технологічних
ланцюгів;
-конкурентна боротьба за
ринки збуту в умовах надвир-тва в
розвинених країнах;
-виснаження
природних ресурсів планети і загострення
боротьби за їх використ.;
-збільшення
ризику загальноекологічної
катастрофи;
-інтернаціоналізація
капіталу;
-інформаційна революція, що
забезпечує технічну базу для створення
глобальних інформаційних мереж.
