1.4.3 Різьбові отвори

Варто уникати формування різьбових отворів безпосередньо в деталі. Такі різьблення вимагають застосування стержнів, що викручуються, а це ускладнює конструкцію форми і сповільнює операцію розкриття форми. Крім того, різьблення, виконані в деталі, неміцні, швидко зношуються і зминаються в експлуатації при багатократному відкручуванні - загортанні. Довжину нарізних отворів варто робити рівної не менше 2,5 - 3 діаметрам різьблення.

Взагалі ж доцільно виконувати різьблення під кріпильні гвинти в металевих втулках, що заформовують у виріб.

1.4.4 Товщина стінок

Головна умова одержання однакової структури і фізико - хімічних властивостей пластмаси в різних частинах деталі - це рівномірність заповнення форми й одночасність отвердіння всіх часток деталі. Варто уникати місцевих масивів і стовщень. Стінкам деталі необхідно додати, за можливістю, однакову товщину. Практично встановлено, що разностінність деталі не повинна перевищувати 1:3. Переходи між стінками різної товщини повинні бути плавними.

а) б)

б)

в)

Рисунок 1.8 - Приклад усунення місцевого стовщення (варіант а) - неправильно, б) та в) - правильно)

5. Оребрення

Збільшення стійкості і жорсткості деталей варто домагатися не стовщенням стінок, а доцільним оребренням деталі. При конструюванні ребер необхідно притримуватися наступних правил.

Товщина ребер повинна бути дорівнює 0,6 - 0,8 товщини стінок, однак (у дрібних деталях) не менше 0.8 - 1 мм.

Висота ребер не повинна перевищувати трьох - п'ятьох товщин ребра.

Поверхню ребер варто виконувати з ухилом убік рознімання форми.

Ребра повинні бути з'єднані зі стінками плавними галтелями. Верхівка ребер повинна бути закруглена.

Конструктивні співвідношення для ребер наведено на рисунку 1.9.

S

R= 0,5b h< (3...5)b

R= 0,5b

b=(0,6...0,8) S

Рисунок 1.9 - До визначення розмірів ребер.

1.4.6 Галтелі

Зовнішні і внутрішні кути виробів повинні бути виконані за радіусом. Зовнішні кути виробу, що формуються вхідними кутами гнізда матриці, варто виконувати за радіусом R, який погоджено з діаметром пальцьових фрез, застосовуваних для фрезерування гнізда в матриці. Мінімальний радіус скругління R=2...3 мм. Радіус скругління повинний бути тим більший, чим глибше гніздо, інакше пальцьові фрези будуть недостатньо жорсткими, що змушує застосовувати при фрезерувані малі швидкості різання і малі подачі.

Для зменшення номенклатури обробного інструмента доцільно застосовувати єдиний радіус для всіх переходів подібного типу або, у всякому разі, зводити до мінімуму число різних радіусів.

Сполучення зовнішніх горизонтальних поверхонь виробу з вертикальними повинні бути також виконані за радіусом. Варто пам'ятати, що цей радіус визначає радіус заправки торця пальцьової фрези, що обробє торцеві і бічні поверхні гнізда матриці.

Мінімальний радіус ( для дрібних виробів ) R=0,5 мм ; для середніх і великих виробів варто застосовувати радіуси R=1...3 мм.