Підсумковий модульний контроль Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.

Мета. 1. Застосовувати знання загальних закономірностей метаболізму в процесі подальшого навчання і професійній діяльності для аналізу патогенезу та клінічної діагностики захворювань, а також контролю медикаментозної терапії та обґрунтування метаболічної терапії захворювань.

2. Використовувати теоретичні та практичні навики з біохімії та патохімії при вивченні клінічних дисциплін та в клінічній біохімії.

Перелік питань для підсумкового модульного контролю.

І. Теоретична підготовка.

1. Структурно-функціональні компоненти клітин, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Їх ієрархія та походження.

2. Ферменти: визначення; властивості ферментів як біологічних катплізаторів.

3. Класифікація та номенклатура ферментів, характеристика окремих класів ферментів.

4. Будова та механізми дії ферментів. Активний та алостеричний (регуляторний) центр.

5. Кофактори та коферменти. Будова та властивості коферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів.

6. Коферменти: типи реакцій, які каталізують окремі класи коферментів.

7. Іізоферменти, особливості будови та функціонування, значення в діагностиці захворювань.

8. Механізми дії та кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції відконцентрації субстрату, рН та температури.

9. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.

10. Типи інгібірування ферментів: зворотнє(конкурентне, неконкурентне) та незворотнє інгібування.

11. Регуляція ферментативних процесів. Шляхи та механізми регуляції: алостеричні ферменти; ковалентна модифікація ферментів.

12. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ) як регулятори ферментативних реакцій та бологічних функцій клітини.

13. Ензимопатії – уроджені (спадкові) вади метаболізму вуглеводів, амінокислот, порфіринів, пуринів.

14. Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань.

15. Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів в медицині.

16. принципи та методи виявлення ферментів у біооб’єктах.Одиниці виміру активності та кількості ферментів.

17. Обмін речовин (метаболізм) – загальні закономірності протікання катоболічних та анаболічних процесів.

18. Спільні стадії внутрішньоклітинного катаболзму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.

19. Цикл трикарбонових кислот. Локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.

20. Енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот. Фізіологічне значення реакцій ЦТК.

21. Субстратне фосфорилювання ЦТК.

22. Реакції біологічного окислення; типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення. Тканинне дирхання.

23. Ферменти біологічного окислення в мітохондріях: піридин-, флавін-залежні дегідрогенази, цитохроми.

24. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.

25. Окисне фосфорилювання: пункти спряження транспорту електронів та фосфорилювання, коефіцієнт окисного фосфорилювання.

26. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання, АТФ-синтетаза мітохондрій.

27. Інгібітори транспорту електронів та роз'єднувачі окисного фосфорилювання.

28. Мікросомальне окислення: цитохром Р-450; молекулярна організація ланцюга переносу електронів.

29.Аеробне та анаеробне окислення глюкози , загальна характеристика про

цесів.

30.Анаеробне окислення глюкози. Послідовність реакцій та ферменти гліколі

зу.

31. Аеробне окислення глюкози. Етапи репетворення глюкози до CO₂ , H₂O.

32. Окислювальне декарбоксилювання пірувату. Ферменти, коферменти та послідовність реакцій в мультиферментному комплексі.

33. Гліколітична оксидоредукція : субстратне фосфорилювання та човникові механізми окислення гліколітичного НАДН.

34. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного окислення глюкози, ефект Пастера.

35. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та мязах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.

36. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.

37. Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу за рахунок каскадного цАМФ-залежного фосфорилювання ферментних білків.

38. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в мязах та печінці.

39. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).

40. Глюконеогенез: субстрати , ферменти та фізіологічне значення процесу.

41. Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.

42. Глюкоза крові(глюкоземія): нормоглікемія , гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет- патологія обміну глюкози.

43. Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози в крові.

44. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози:схема процесу та біологічне значення.

45. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові ензимопатії їх обміну.

46. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.

47. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну.

48. Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії.

49. Енергетична вартість β-окислення жирних кислот в клітинах.

50. Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.

51. Кетонові тіла. Реакція біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне значення.

52. Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет,голодування).

53. Біосинтез вищих жирних кислот: реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату) та регуляція процесу.

54. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів.

55. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів-сфінголіпідози.

56. Біосинтез холестерину: схема реакцій, регуляція синтезу холестерину.

57. Шляхи біотрансформації холестерину: етерифікація; утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів , вітаміну D₃.

58. Циркуляторний транспорт та депонування ліпідів у жировій тканині. Ліпопротеїнліпаза ендотелію.

59. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії.

60. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.

61. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот в тканинах.

62. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз.

63. Дезамінування вільних L-амінокислот в тканинах.

64. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окислення біогенних амінів.

65. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.

66. Біосинтез сечовини : послідовність ферментних реакцій біосинтезу, генетичні аномалії ферментів циклу сечовини.

67. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини . Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

68. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

69. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутутіону.

70. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот- фенілаланіну, та тирозину.

71. Спадкові ензимопатії обміну циклічних амінокислот: фенілкетонурія, альбінізм.

72. Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.

73. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину IX та гему.

74. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.

ІІ. Практична підготовка.