4. Формування покладів корисних копалин та вторинних мінералів під впливом ґрунтоутворення

Ця функція здійснюється завдяки тому, що процес утворення осадових порід і ряду корисних копалин включає мобілізацію речовин, законсервованих у масивно-кристалічних породах, шляхом вивітрювання (Н.М. Страхов, 1960). Саме ж вивітрювання, як ми вже знаємо, значною мірою залежить від ґрунтоутворення і визначається ним.

У тісному зв’язку з ґрунтоутворенням протікає процес хімічного вивітрювання, яке повною мірою розвивається за таких умов:

1. Відсутність змиву потоками води поверхневих горизонтів породи. За даними Страхова (1960) за цих умов елювій переходить з лужної стадії у кислу.

2. Захищеність верхніх шарів літосфери повно розвиненим непорушеним ґрунтом, який вкритий рослинністю. За цих умов змив дрібнозему не відбувається навіть на крутих схилах.

Хімічне вивітрювання значною мірою визначає формування конкретних типів континентальних осадових порід.

Формування морських осадових порід також відбувається з участю ґрунтоутворення. У кінцеві водойми річкового стоку – моря і океани – у великій кількості з вододілів надходять речовини, які пройшли через ґрунтоутворюючий процес і служать вихідним матеріалом для утворення різноманітних відкладів на дні морів і океанів.

У тісному зв’язку з ґрунтоутворенням перебуває також формування багатьох корисних копалин. Основним вихідним матеріалом для їх формування виступають рухомі сполуки, які вилучаються з мінералів і гірських порід в ході ґрунтоутворюючого процесу. Б.Б. Полинов (1956) показує, що корам вивітрювання і ґрунтам, які сформувались на них, притаманні певні види рудних покладів – болотна, озерна, дернова руди, які збагачені залізом, марганцем та іншими елементами. Маси органогенної породи занурюються у глибокі шари літосфери, де вони перетворюються у різні види вугілля.

У корах вивітрювання, які тісно зв’язані з ґрунтоутворенням формуються поклади багатьох корисних копалин. За даними Лукашева (1958) в результаті руйнування гірських порід відбувається вивільнення самородних металів: золота, платини, срібла, титанистого залізняка, касситеріту, гранату, алмазу та ін. В інших випадках, в результаті процесів окислення, гідролізу, синтезу та інших геохімічних реакцій, відбувається накопичення вторинних мінералів (каолінів, бентонітів, охри та інших). Крім того, корисні копалини утворюються внаслідок випадання з насичених розчинів (метасоматоз, карстові явища тощо).

М.М. Страхов (1960) вказує, що в умовах льодових зон, де хімічна диференціація речовин виражена слабко (через повільний хід вивітрювання і ґрунтоутворення), формування цінних корисних копалин практично відсутнє. Інше поєднання факторів вивітрювання і ґрунтоутворення в гумідних зонах. Тут, дякуючи активній дії ґрунтоутворення і вивітрювання на корінні (вихідні) породи, відбувається масове вивільнення хімічних елементів з кристалічних решіток. Це створює необхідні передумови для формування покладів корисних копалин.

Встановлений вченими взаємозв’язок між ґрунтоутворенням, вивітрюванням, формуванням осадових порід та певних видів корисних копалин дали підстави для розробки методу геохімічного пошуку покладів рудних металів.