- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 1 визначення твердості металів
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1.1. Визначення твердості методом Брінелля
- •Значення коефіцієнта пропорційності для різних матеріалів
- •Значення твердості на практиці визначають за довідковою таблицею.
- •1.1.2. Визначення твердості за методом Роквелла
- •Технічні характеристики преса тк-2
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •Протокол результатів вимірювань за Брінеллем
- •Протокол результатів вимірювань за Роквеллом
- •Лабораторна робота № 2 побудова діаграми стану двохкомпонентних сплавів
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3 Макроскопічний метод дослідження металів
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.1.2. Зовнішній огляд
- •3.1.3. Вивчення макрошліфів.
- •3.1.4. Вивчення зламів
- •Збільшення мікроскопа мім-7
- •4.1.1. Дослідження мікрошліфів.
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 мікроаналіз вуглецевих сталей і чавунів
- •5.1. Теоретичні відомості
- •Координати характерних точок діаграми Fe - Fe3c
- •5.1.1. Класифікація вуглецевих сталей
- •5.1.2. Маркування вуглецевих сталей
- •5.1.3. Класифікація і маркування чавунів
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •Результати дослідження мікроструктури вуглецевих сталей
- •Результати дослідження мікроструктури чавунів
- •Лабораторна робота №6 вплив термічної обробки на структуру і властивості вуглецевих сталей
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.2. Порядок роботи
- •Протокол досліджень
- •Лабораторна робота №7 термічна обробка легованих сталей
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Класифікація легованих сталей
- •7.1.2. Маркування легованих сталей
- •7.2. Порядок виконання роботи.
- •8.2. Порядок виконання роботи
- •Протокол досліджень
Збільшення мікроскопа мім-7
|
Об’єктиви |
Окуляри |
||||||
|
При візуальному спостереженні |
При фотографуванні |
||||||
|
7* |
10* |
15* |
20* |
7* |
10* |
15* |
|
|
F=23,17, А=0,17 |
60 |
90 |
130 |
170 |
70 |
120 |
160 |
|
F=13,89, А=0,3 |
100 |
140 |
200 |
300 |
115 |
200 |
170 |
|
F=8,16, А=0,37 |
170 |
240 |
360 |
500 |
200 |
340 |
450 |
|
F=6,16, А=0,65 |
- |
320 |
500 |
650 |
- |
440 |
600 |
|
F=2,77, А=1,25 |
500 |
720 |
1080 |
1440 |
575 |
1000 |
1350 |
Примітка. * - кратність збільшення; F - фокусна відстань; А - апертура.
Збільшення мікроскопа потрібно раціонально розподіляти між об'єктивом і окуляром. У табл.4.1 наведено рекомендації для вибору об'єктива і окуляра для необхідного збільшення на мікроскопі МІМ-7.
Мікроскоп МІМ-7 складається з оптичної, освітлювальної і механічної систем. Світлові промені від лампи 1 (рис.4.2) проходять через колектор 2 і, відбиваючись від дзеркала 3, потрапляють через світлофільтр 4, апертурну діафрагму 5, лінзу 6, фотоэатвор 7 і діафрагму 8 на пентапризму 9. Пентапризма змінює хід променів, які через лінзу 10 досягають відбивної пластинки 11 і спрямовуються в об'єктив 12 і окуляр 13. Відбившись від мікрошліфа 14, промені потрапляють в окуляр 13, де і спостерігається досліджувана структура. Для фотографування мікроструктури дзеркало 15 висувається разом з окуляром 13. У цьому випадку промені від лінзи 19 потрапляють у фотоокуляр 16 і, відбившись від дзеркала 17, потрапляють на фотопластинку 18.

Рис.4.2. Оптична схема мікроскопа МІМ-7
Мікрошліф встановлюють на предметний столик, який переміщається у двох взаємно перпендикулярних напрямках за допомогою гвинтів. Для одержання чіткого зображення служать макрометричний і мікрометричний гвинти.
4.1.1. Дослідження мікрошліфів.
Нетравлений стан. Під мікроскопом шліф має вигляд світлого кола з темними ділянками - неметалічні включення чи мікротріщини. Оксиди, сульфіди, нітриди і силікати мають характерну форму, обумовлену їхньою кристалічною будовою і властивостями. При гарячій пластичній деформації вони дробляться або витягаються. Тверді і крихкі оксиди А12О3, Сr2O3, SiO2 мають неправильну форму (рис.4.4, а), легко викришуються, залишаючи характерні "хвости" на мікрошліфі. Пластичні сульфіди FeS, MnS, деякі силікати витягаються (рис.4.4, б) у напрямку дії сил. У сірих, ковких і високоміцних чавунах темні включення вказують на графіт.

Рис.4.4. Неметалічні включення: а – крихкі, б - пластичні
Травлений стан. У мікроскопі формується зображення мікроструктури: межа зерен в однофазних сплавах і окремі структурні складові у багатофазних сплавах.
4.2. Порядок виконання роботи
Отримати зразки і приготувати мікрошліфи. Дослідити їх будову в нетравленому стані. Протравити мікрошліф і дослідити його структуру під мікроскопом. Зарисувати мікроструктури вуглецевих сталей і чавунів.
