Тема 2.3 Наслідки екологічних катастроф

Самостійна робота № 9 Аварія на Чорнобильській АЕС ( 2 год.)

Питання 1 Аварія на Чорнобильській АЕС, причини і наслідки

28 квітня 1986 року технічний персонал проводив обстеження на АЕС в Швеції. Не-сподівано був відмічений дуже високий рівень радіації – в 10 разів вище за природний фон. В наступні дні він продовжував підвищуватися. Враховуючи напрямок і силу вітру, шведські дослідники прийшли до висновку, що джерело радіоактивності знаходиться в СРСР, і стали вимагати пояснень від радянського керівництва. Все більша кількість країн в Європі почала зазнавати впливу підвищеної радіації в атмосфері. Нарешті становище прояснилося. Хоча саме погане було позаду, наслідки катастрофи продовжували усугублятися.

Кінець кінцем світ довідався, що на 4-му блоці (потужністю 1000 МВт) відбулася ава-рія 26 квітня 1986 року приблизно о 1 годині 23 хвилини. Наймогутніший вибух стався на ЧАЕС неподалеку від великого Київського водосховища. Після вибуху почалася сильна по-жежа в області активної зони реактору. Вибух зруйнував корпус реактору і спричинив до викиду величезної кількості радіоактивних матеріалів в атмосферу.

Серед радіоактивних елементів, що були викинуті в атмосферу, - цезій -137 і йод-131 у кількості близько 50 % від тих, що знаходилися в активній зоні реактору. Оцінки загальної кількості викинутої радіації суперечні. Але, як свідчить одна з робіт, ця кількість порівняна з кількістю радіації від усіх випробувань ядерної зброї в атмосфері. Згідно з іншим джерелом, радіація, що виділилася в повітрі, еквівалентна викиду від вибухів 300 атомних бомб.

Евакуація 50 тисяч мешканців Чорнобиля почалася 27 квітня і закінчилася 8 травня. Пожежники почали боротися з полум’ям відразу після вибуху, але ані воду, ані хімічні засоби гасіння не можна було застосовувати через побоювання викликати нові вибухи. До середини травня близько 200 пожежників і працівників АЕС були госпіталізовані внаслідок отриманих ними доз опромінення. Пізніше практично всі вони за короткий термін померли.

Коли було з’ясовано, що пожежу неможливо загасити звичайними засобами, з верто-льотів почали скидати пісок, доломіт, буру, глину безпосередньо в розкриту вибухом активну зону. Ці поглинаючі нейтрони матеріали зменшували інтенсивність розподілу урану-235 і по-слаблювали виділення теплоти і радіоактивності. Поступово вогонь загасили. Ще до припи-нення пожежі шахтарі почали прокладати тунель під реактор, аби створити виїмку під примі-щення 4-го блоку. Потім виїмку заповнили шаром бетону товщиною в кілька метрів. Це було частиною плану будівництва „могильника” навколо реактору після ізоляції останнього від ґрунтових вод і річки Прип’ять. В подальшому бетонна споруда отримала нову назву „сарко-фаг”.

Великі площі сільськогосподарських земель навколо АЕС були забруднені радіоактив-ними речовинами. Вони стали занедбаними на багато років, доки рівень радіоактивності не знизиться.

Що ж сталося в Чорнобилі? Які ж причини цієї катастрофи? Аварія на ЧАЕС стала кла-сичним прикладом техногенної катастрофи. Причиною того, що трапилося, були непередба-чені помилки персоналу електростанції, які порушили регламент, режим експлуатації енер-гоблоку і спричинили ситуацію, в котрій проявилися недоліки в конструкції АЕС (зараз вони усунені). Конструктори не змогли передбачити поєднання такої великої кількості порушень правил експлуатації з боку тих осіб, які безпосередньо відповідали за безпеку експлуатації станції.

Важко переоцінити трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи, що стала для Украї-ни фатальним фактором, який спричинив загрозу генетичному здоров’ю нації. Радіоактивні продукти створили високий радіоактивний фон, сприяли зовнішньому і внутрішньому опро-міненню людей. Багато з них потрапило в організм через органи дихання, травлення, шкіру.

Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис, які брали участь у ліквідації наслід-ків аварії в перший рік. Підірвано здоров’я сотень тисяч людей. Забруднені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відо-мі на сьогодні наслідки.

Територія з сильним радіоактивним забрудненням грунту становить 8,4 млн. га й охоп-лює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільгосп-угіддя. Близько 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986-1989 рр. були витрачені мільйони, бажаних результатів не дали. У водах Прип’яті, Дніп-ра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклідів. На-віть через 6 років після аварії вона була в 10-100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних від-ходів.

Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн. м³ твердих відходів загальною радіоактивністю більш як

200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Там ще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, конструкції його просідають і деформуються.

Розроблено план, яким передбачено спорудження «саркофага-2», що має накрити весь 4-й енергоблок зі старим «саркофагом». Після закінчення будівництва планується поступове розбирання зруйнованого цього енергоблоку і вилучення ядерного палива, що залишилося. На сьогодні виконано лише деякі роботи з укріплення старого «саркофага».

Наслідки чорнобильської аварії для здоров’я нашого народу стали і залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь.

У результаті аварії на ЧАЕС в навколишнє середовище надійшла велика кількість ра-діоактивних речовин, причому таких, яких у біосфері раніше не було й до яких живі організ-ми зовсім не пристосовані. Особливістю аварії також була висока температура (горів графіт). Це призвело до того, що в повітря викидався радіоактивний аерозоль - надзвичайно дрібні частки оксидів і карбідів. Вони активно прилипали до поверхні листків рослин, накопичува-лися в лісовій підстілці з опалої хвої. Вітер і вода переносили їх з місця на місце. Врешті-решт, вони потрапляли в організми тварин і людей.

Відомо, що дуже велику роль в життєдіяльності рослин і тварин відіграють кальцій і калій. Дуже небезпечними для людей є довго живучі ізотопи стронцій-90 і цезій-137, які за своїми хімічними властивостями схожі відповідно на кальцій і калій, тому засвоюються рос-линами і тваринами. В результаті їхня концентрація в деяких рослинах може бути більша, ніж в ураженому грунті в 70-100 разів. А риби, водні рослини накопичують небезпечні радіонук-ліди до концентрацій, що в десятки і сотні тисяч разів перевищують їхню концентрацію у воді.

У забруднених радіонуклідами територіях спостерігалися масові аномалії у рослин: гі-гантизм листя дуба, липи, білої акації, утворення фантастичної форми „відьминих мітел”, спотворення деяких бур’янів до такого стану, що важко визначити їх вид. Хвоя на молодих пагонах ялин мала довжину в 5-6 разів більшу, ніж нормальна. Народжувалися нежиттє-здатні мутанти домашніх тварин: поросята без очей, лошата з вісьмома кінцівками тощо.

Чорнобильська катастрофа призвела до пригнічення імунної системи людей і тварин. У результаті ускладнився перебіг таких захворювань, як запалення легенів, грип тощо, збільши-лася смертність від „звичайних” захворювань. Це явище зумовлено накопиченням радіоак-тивного йоду в щитовидній залозі і змінами її діяльності, що впливає на відділ головного моз-ку - гіпофіз, який регулює імунні реакції організму. Опромінення (особливо внутрішнє) спри-чинює також збільшення серцево-судинних, нервових, онкологічних захворювань, знижує народжуваність, підвищує дитячу смертність тощо.

Ось чому Чорнобильська катастрофа стала нашим національним лихом. І якщо людст-во не бажає повторення аналогічної ситуації, воно повинно зробити відповідні висновки з катастрофи.

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 9 необхідно усно відповісти на питання:

1 Опишіть, що сталося на 4-му енергоблоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року. З якою метою і як був

побудований саркофаг?

2 Назвіть причини даної техногенної катастрофи.

3 Назвіть конкретні приклади впливу радіаційних продуктів, що надійшли в навколишнє

природне середовище внаслідок аварії, на все живе і довкілля.

4 Які наслідки аварії на ЧАЕС для здоров’я українського народу?

5 Які уроки людство повинно засвоїти з чорнобильської катастрофи?

Термін виконання – 1 тиждень.