13. Контроль як функція менеджменту

13.1. Сутність, види та основні завдання контролю.

13.2. Процес контролю та його зміст.

13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю.

13.1. Сутність, види та основні завдання контролю

Контроль — одна з функцій управління, без якої не можуть бути повною мірою реалізовані всі інші функції.

За допомогою контролю забезпечується правильна оцінка реаль­ної ситуації і створюються передумови нормальної діяльності органі­зації.

Контроль виступає одним із головних інструментів опрацюван­ня політики і прийняття рішень, які забезпечують ефективне фун­кціонування організації і досягнення нею намічених цілей як у дов­гостроковій перспективі, так і в питаннях оперативного керівництва.

Слово «контроль», як і слово «влада», породжує насамперед не­гативні емоції. Для багатьох людей контроль означає обмеження, примушення, відсутність самостійності — словом все те, що прямо протилежне нашим уявленням про свободу особи. Саме через це контроль належить до функцій управління, сутність яких трактуєть­ся неправильно.

Контроль забезпечує досягнення організацією своїх цілей. Цей процес складається з установлення стандартів, вимірів фактично досягнутих результатів і проведення коригувань у тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від установлених стандартів.

Керівники розпочинають здійснювати функцію контролю з того самого моменту, коли організація сформулювала місію, цілі та завдан­ня для їх досягнення. Контроль є невід'ємним елементом самої суті будь-якої організації, бо ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від контролю.

Основним завданням контролю у підприємствах є процес забез­печення досягнення цілей і місії організації. Необхідність контро­лю як функції менеджменту визначають такі фактори:

— небезпека виникнення кризових ситуацій. Помилки і пробле­ми, які виникають усередині організації, переплітаються, якщо їх своєчасно не виправити з помилками в оцінці май­бутніх умов навколишнього середовища і поведінки людей.

— доцільність підтримки успіху організації. Порівнявши реаль­но досягнуті результати з запланованими, керівництво орга­нізації отримує можливість визначити, де організація досяг­ла успіху, а де потерпіла невдачу.

Визначаючи успіхи і невдачі організації та їх причини, керівниц­тво має можливість досить швидко адаптувати організацію до ди­намічних вимог зовнішнього середовища і забезпечити найбільш високі темпи просування її до намічених цілей.

Необхідність контролю також викликана жорстокою боротьбою за ринки збуту товарів, тиском з боку конкурентів тощо.

Об'єктами контролю є відповідні працівники, а здійснюють кон­троль їх безпосередні керівники.

Метою контролю, згідно з Месконом, Альбертом та Хедоурі, є сприяння тому, щоб фактичні результати найбільше відповідали очікуваним, а тому види контролю відрізняються за часом його здійснення в процесі управління організацією.

Розрізняють три види контролю: попередній, поточний і зак­лючний.

Попередній контроль, або контроль, що передує здійсненню дій, реалізується розробкою і використанням правил, процедур, інструкцій. На підприємствах використовують попередній контроль людських, матеріальних і фінансових ресурсів.

Щодо людських ресурсів, попередній контроль передбачає аналіз ділових і особистих якостей, необхідних для виконання тих або інших посадових обов'язків. Цього досягають складанням ква­ліфікаційної характеристики, якої слід додержуватись при доборі кадрів на конкретну посаду.

Попередній контроль матеріальних ресурсів полягає в розробці стандартів якості сировини і товарів та перевірці відповідності їх на потрібному рівні.

З метою здійснення попереднього контролю фінансових ре­сурсів розробляють бюджет (кошторис), де визначають граничні значення витрат, щоб запобігти нераціональному їх використанню.

Поточний контроль здійснюють безпосередньо під час виконан­ня робіт. Поточний контроль ґрунтується на оцінюванні фактичних результатів уже після виконання роботи, потребує механізму зво­ротного зв'язку і дає змогу виявляти можливі відхилення резуль­татів праці від поставлених цілей, а в разі потреби вносити корек­тиви до дій працівників.

Заключний контроль — це кошроль, при якому зворотний зв'я­зок використовують після виконання роботи. Він необхідний для врахування організацією можливих майбутніх ситуацій, з якими матиме справу організація, а також для забезпечення мотивації працівників.