- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Запис кінцевих результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості.
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
Теоретичні відомості
При русі рідини між її шарами виникають сили внутрішнього тертя, що діють таким чином, щоб зрівняти швидкість усіх шарів. Природа цих сил полягає в тому, що шари, що рухаються з різними швидкостями, обмінюються молекулами. Молекули з більш швидкого шару передають більш повільному деяку кількість руху, внаслідок чого останній починає рухатися швидше. Молекули з більш повільного шару одержують у швидкому шарі деяку кількість руху і швидкий шар гальмується.
Р
озглянемо
рідину, що рухається в напрямку осі ОХ
(рис.1). Два шари рідини рухаються з
різними швидкостями уздовж осі ОХ . На
осі ОУ візьмемо дві точки М та N , що
знаходяться на відстані у.
Швидкості потоку в точках М та N
відрізняються на dv . Відношення dv/dx
називається градієнтом швидкості і
характеризує зміну швидкості потоку
в напрямку осі OY.
Рис.1
Сила внутрішнього тертя (в'язкості) діє між двома шарами, вона пропорційна площі їх зіткнення і градієнту швидкості
(
1)
Величина
називається коефіцієнтом внутрішнього
тертя або коефіцієнтом динамічної
в'язкості. Якщо вважати, що
=
1 та S
= 1, то
= f, тобто коефіцієнт динамічної в'язкості,
чисельно дорівнює силі внутрішнього
тертя, що виникає на кожній одиниці
поверхні зіткнення двох шарів, які
рухаються один відносно іншого з
градієнтом швидкості, рівним одиниці
![]()
Поряд
з коефіцієнтом динамічної в'язкості
часто вживається коефіцієнт кінематичної
в'язкості ![]()
(2)![]()
де - густина рідини
На тверду кульку, яка падає у в’язкій рідини, діють три сили: відштовхуюча сила за законом Архімеда, вага тіла і сила опору, обумовлена в'язкістю (внутрішнім тертям) рідини. Падаюча кулька змочується рідиною, при цьому найближчий (граничний) до поверхні кульки шар рідини буде рухатися зі швидкістю кульки. З віддаленням від кульки швидкість шарів рідини зменшується до нуля.
За умови повільного руху кульки в широкій посудині з рідиною сила опору рідини виражається формулою , що була отримана Стоксом :
(3)
де - коефіцієнт в'язкості;
V - швидкість руху кульки;
d - діаметр кульки.
Із зростанням швидкості V сила в'язкості тертя зростає і настає момент, коли ця сила разом із силою Архімеда врівноважує вагу кульки. При цьому кулька буде рухатися рівномірно зі швидкістю V0.
За
умови рівномірного руху кульки в рідині
(коли наступить рівновага трьох
вищевказаних сил, що діють на кульку)
має місце рівність![]()
![]()
![]()
![]()
чи
( 4)
![]()
(
5)
Швидкість
рівномірного руху V0
можна визначити за спостереженням часу
t проходження кулькою шляху
, від верхньої мітки шкали, нижче якої
рух кульки буде рівномірним, до нижньої
,
тоді
(
6)
де - густина тіла (металева кулька, сталь, свинець);
' - густина середовища (технічний гліцерин, касторова олія);
g - прискорення сили тяжіння
