5.3.3. Сільська культура

Коли говорять про сільську культуру, то йдеться тільки про селян. Вони - носії цієї культури. Виділяють особливості сільської культури, як-от:

1) сезонність сільськогосподарської праці;

2) персоніфікація міжособистісних стосунків, тобто витиснен­ня й заміна решти типів відносин довірливими і особистими. Село є невеликою за кількістю територіальною спільнотою, всі члени якої є близькими чи далекими родичами;

3) неформальний контроль за поведінкою кожного члена локальної спільноти. Усе життя селянина проходить на очах села. Поступово формується дух закритої громади, де всі одне за одного;

4) особлива риса міжособистісних стосунків у селі ґрунту­ється на підкреслених грубощах і фамільярній поведінці одне з одним;

5) у потоці інформаційного обміну в селі провідну роль відіграє місцева інтерпретація історичних і загальнодержавних подій. Внутрішньообщинна інформація домінує наддержавною;

6) практично всі мешканці села мають обмежений життє­вий досвід: рідко хто з селян, особливо раніше, залишав межі свого села. Локальна замкнутість сільської культури формує особливу ментальність селянина, що не розуміє швидкого мінливого міського життя;

7) вища, ніжу місті, питома вага колективної діяльності;

8) більша, ніжу місті, увага до екологічної культури й охорони навколишнього середовища;

9) обмежений культурний вибір. Його відсутність не дає змоги сформувати в селян, особливо молоді, розвинутий куль­турний смак, різнобічні потреби, вміння обирати серед фільмів або передач кращі;

10) заняття фізичною працею вранці, на відкритому повітрі сформувало інше ставлення до фізкультури. На селі майже

76

ніхто не займається додатковими вузькофункціональними вправами для підтримки здоров'я. У результаті значно втрача­ється організований ритм робочого дня, здатність раціонально підходити до розподілу часу, до свого здоров'я.

Культурний лаг- це розрив у культурному рівні між містом і селом, що у своєму підсумку досягає катастрофічних розмірів.

5.3.4. Міська культура

Міська культура - це культура великих і середніх несільськогосподарських поселень, зазвичай, великих інду­стріальних і адміністративних центрів. Невеликі міста й селища міського типу (від трьох тисяч жителів) за розмірами та ви­глядом нагадують села. Культурний рівень мешканців тут не на багато вищий, аніж у селі. Чим вищий ступінь урбані­зації поселення та більші його розміри, тим більше він куль­турно відрізняється від села та сільської культури.

Єдиного типу культури для всіх міських поселень не існує. Міста відрізняються не тільки географічним і геополітичним розташуванням, кількістю населення, але й спеціалізацією: є шахтарські міста (м. Макіївка), центри автомобільної промисловості (м. Краматорськ), міста-курорти (м. Ялта) тощо. Звісно, що в кожного міста свій лад і тип культури.

Загалом же, для міської культури характерні такі ознаки:

1) висока щільність забудови міської території; наявність великої кількості транспортних магістралей соціокультурного (двори, вулиці, площі та ін.) та інженерного (транспортні роз­в'язки, залізничні вузли тощо) призначення;

2) великі можливості вибору установ дозвілля, побуту та культури; наявність величезної кількості незнайомих людей, завдяки чому індивід почуває себе вільним і розкутим;

3) відмітною рисою міської культури є самотність у натовпі, можливість довго ні з ким не спілкуватися, заміна особистих контактів телефонними дзвінками, можливість майже безконт­рольно займатися сумнівними та злочинними справами;

4) характерна риса міського життя та міської культури -транспортна втома, що виникає внаслідок щоденних переїздів на великі відстані й тісняви в міському транспорті. Нервову перевтому можуть спричиняти більш напружені, аніж на селі,

77

трудові ритми, постійне перебуванням у натовпі (на вулицях, у транспорті, магазинах);

5) міське середовище насичене великою кількістю шкідли­вих і канцерогенних речовин, на відміну від сільського. Це се­редовище виникло нещодавно, біологічно людина не встигла до нього пристосуватися. Звідси - ослаблене здоров'я та прагнен­ня містян усіма доступними засобами його покращити;

6) якщо для сільської культури характерна триєдність -місця роботи, місця проживання та місця відпочинку, -то для міської культури характерна саме зворотня тенденція.