Особливості західноєвропейської та російської культур нового часу:

1. Взаємодія двох основних напрямків у мистецтві та літературі в першій половині ХІХ ст.: романтизму та реалізму (при домінуванні останнього).

2. Різноманітність напрямків та стилів, методів та форм у другій половині ХІХ ст.

3. Література визначала художнє життя ХІХ ст. Першість посіли Франція, Англія.

4. Графіка остаточно виділяється в окремий вид мистецтва, виникає літографія (гравюра на камені).

5. “Золоте століття” російської культури, яка набула всесвітнього значення.

6. Початок формування індустріального суспільства.

7. Перегляд системи культурних цінностей.

8. Поява “сьомого мистецтва” – кінематографу.

• За обсягом та розвитком музичного мистецтва першість посіли Італія, Німеччина, Франція; за розвитком живопису – Франція, Іспанія. В архітектурі найкращі здобутки були в Англії, у скульптурі – у Франції.

Агностицизм (грец. непізнаванний) – філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності.

Деїзм (лат. deus – бог) – принцип філософських вчень, які, визначаючи Бога першопричиною світу, заперечували його втручання в явища природи та в перебіг суспільних подій. Апелюючи до розуму, деїсти відкидали релігійні обряди і догмати, виступали за свободу совісті, “релігію розуму”.

Ідеалізм (фр. idealisme – ідея,першообраз) – філософський напрям, який у розв’язанні основного питання філософії виходить з того, що свідомість, мислення, дух є первинними, а природа, буття, матерія – вторинними. Цей напрям є протилежним матеріалізму. Ідеалізм, на противагу релігії, доводить первинність свідомості (релігія – первинність Бога).

Матеріалізм (лат. materialis – речовинний) – філософський напрям, який у розв’язанні основного питання філософії виходить з того, що природа, буття, матерія є первинними, а свідомість, мислення, дух – вторинними. Протилежний ідеалізмові.

Опера-буффа – вид комедійної опери, невеликої за обсягом, з двома-трьома дійовими особами, весела буфонада з рухливими діями, речитативами замість діалогів.

Опера-серіа – оперний жанр, серйозна опера, для якої характерні панування історико-міфологічних та легендарно-казкових сюжетів.

Опера спасіння – жанр, що виник за часів Французької революції, якому притаманні ідея боротьби з тиранією та благополучна розв’язка.

Оперета – музичний жанр легкої опери, що йде від комедійної опери та супроводжується танцями й діалогом.

Парсуна – перехідна форма від іконопису до об’ємного перспективного живопису – умовне найменування портретного живопису ХVІ-ХVІІ ст., що поєднує прийоми іконопису з реалістичним відображенням індивідуальних особливостей об’єкта.

Позитивізм – напрям філософії, представники якого справжнє (“позитивне”) знання вважали результатом конкретних наук (емпіричне знання).

Раціоналізм (лат. ratio – розум, rationalis – розумний) – філософський напрям, що переконує у здатності людського розуму пізнавати закони розвитку природи і суспільства, вважає джерелом і критерієм пізнання розум.

Романтизм у філософії – суб’єктивно-ідеалістична течія, яка розглядала дійсність, як естетичне явище, мистецтво – як першооснову світу, закони художньої творчості – як конструктивні принципи перетворення дійсності.

Романс – камерна лірична пісня.

Сенсуалізм (лат. sensus – почуття, sensualis – чуттєвий) – напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань. Протилежний раціоналізмові.

Теми рефератів:

1. Розвиток науки в добу Просвітництва (на вибір): І. Ньютон, Р. Декарт, Г. Лейбніц, А. Левенгук, Д. Уатт.

2. Філософія Просвітництва (на вибір): Д. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ф. Бекон, Д. Юм, І. Кант.

3. Ідеологія просвітителів (на вибір): Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є, Й. Гете, Ф. Шіллер, М. Ломоносов, О. Радищев.

4. Вплив ідей Просвітництва на законодавство держави Сполучених Штатів Америки.

5. Німецька філософія першої половини ХІХ ст. як загальноєвропейське надбання.

6. Влада (поняття, структура, ознаки) у ментальності людини нового часу.

7. Індивід, сім’я, суспільство в новий час.

8. Розвиток літератури / театрального мистецтва (на вибір) у ХVII – XIX ст.

9. Стильові та жанрові особливості в живопису XVII – XVIII ст. Іспанії (Е. Греко, Д. Веласкес, Ф. Гойя) / Фламандське бароко (П. Рубенс) / Голландський реалізм (Г. ван Р. Рембрандт) / Класицизм Н. Пуссена / Представники рококо (Ж.А. Ватто, Ф. Буше, Ж.-О. Фрагонар).

10. Архітектурні стилі Європи доби Просвітництва: бароко, класицизм, рококо.

11. Стиль рококо як мистецтво “галантної доби”.

12. Музична культура: музичні жанри та інструменти. Творчість (на вибір): І.С. Баха, В.А.  Моцарта та ін.

13. Дж. Верді та оперний театр Італії.

14. Інтеграційні процеси в європейській культурі другої половини ХІХ ст.

15. Розвиток художньої культури Європи ХІХ ст.: від романтизму до реалізму.

16. Європейська література ХІХ ст. (на вибір): О. де Бальзак, Ч. Діккенс та ін.

17. Культура скандинавських країн (Данії, Швеції, Норвегії).

? Питання для самоконтролю:

1. Які періоди звуться “Просвітництво”, “новий час”?

2. Охарактеризуйте уявлення людини про владу в новий час. Чи відбулися зміни у ставленні до влади від часів середньовіччя?

3. Як розвивалася духовна культура в епоху Просвітництва (XVІІ-ХVШ ст.)?

4. Охарактеризуйте нові стилі та жанри художньої культури XVІІ-ХVШ ст. (бароко, рококо, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм). Назвіть представників цих стилів, їхні твори.

5. Як розвивалося музичне мистецтво Західної Європи у ХVШ ст.? Кого з відомих музикантів та які їхні твори ви знаєте?

6. Що ви знаєте про культурні форми відпочинку людей у XVІІ-XVІІІ ст.? Які нові напрямки громадського життя з’являються в Західній Європі у XIX ст.?

7. Основні напрямки художньої культури Західної Європи ХІХ ст. (класицизм, академізм, романтизм, реалізм, символізм, натуралізм, імпресіонізм).

8. Чим характеризується європейський театр у новий час (XVІІ-XVІІІ ст.)?

Рекомендована література

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1989.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV – XVII ст. – К., 1994.

Европейский романтизм. – М., 1973.

Европейское Просвещение и французская революция ХVIII века. – М., 1988.

Культура эпохи Просвещения. – М., 1993.

Левик В. Поэты эпохи импрессионистов (Бодлер, Верлен, Рембо) // Импрессионисты. Их современники. Их соратники. – М., 1976. – С. 221 – 254.

Любимов Л. Искусство Западной Европы. – М., 1976.

Момджян Х.Н. Французское Просвещение ХVIII века. – М., 1983.

Нарский И. Западно-европейская философия ХІХ века. – М., 1976.