Тема 7 . Сутність, предмет, об’єкти і метод аудиту.

Семінарське заняття

Теоретична частина:

1. Сутність і предмет аудиту. Об’єкт аудиту.

2. Користувачі аудиторською інформацією.

3. Мета здійснення аудиторської перевірки.

Самостійна робота

Підготуйте реферат на одну із запропонованих тем:

1. Зміст і структура МСА 120 “Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту”.

2. Зміст і структура МСА 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки”.

3. Зміст і структура Закону України “Про аудиторську діяльність”;

Нормативні документи: [1-10]

Основна література: [7, 13-17]

Додаткова література: [26-28]

Тема 8 . Методика проведення аудиту.

Семінарське заняття

Теоретична частина:

1. Зміст і поняття методики аудиту.

2. Види методик аудиту, їх зміст і застосування: огляд; опитування; підтвердження; фактичний контроль; документальна перевірка; сканування; аналітичні процедури; перерахунок.

Практична частина

Розгляньте наведені ситуації та визначте:

1. Що є джерелом інформації наведеної ситуації?

2. За допомогою яких методик проведення перевірки, можна встановити істину даної ситуації?

3. Чи мало місце порушення?

Ситуація 1. У пасиві балансу підприємства за станом на 1.04 поточного року залишок по статті розрахунки з оплати праці – 45510 грн. У Головній книзі по рахунку 66 – 45510, у книзі обліку депонентів – 510 грн., а в розрахунковій відомості за квітень 45000 грн.

Ситуація 2. Механіку Сидоренко П.В. за червень нараховано зарплату 900 грн. З цієї суми за двома виконавчими листами утримано 270 грн.

Самостійна робота

Підготуйте реферат на одну із запропонованих тем:

1. Зміст і структура МСА 505 “Зовнішні підтвердження”.

2. Зміст і структура МСА 510 “Перше завдання: залишки на початок року”.

3. Зміст і структура МСА 540 “Аудиторська перевірка облікових оцінок”.

4. Зміст і структура МСА 520 “Аналітичні процедури”.

Нормативні документи: [1-10]

Основна література: [7, 13-17]

Додаткова література: [26-28]

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Крім аудиторних занять, навчальна програма передбачає самостійну роботу студентів, яка має на меті формування пізнавальної активності, засвоєння студентами основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

• організації самостійної навчальної діяльності;

• самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

• роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

• конспектування джерел;

• роботи з довідковою літературою;

• опрацьовування статистичної інформації.

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках м. Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Студентові потрібно відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно, до незрозумілих питань слід обов'язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незнайомих термінів слід одразу ж з'ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний зв'язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Майбутній фахівець повинен вправно користуватися персональним комп'ютером. Робота з матеріалами “Інтернету” надає можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер фінансів та життя нашої держави.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити виписки. За своїм змістом виступ повинен відповідати обраній темі. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним.

Вивчення курсу супроводжується складанням схем, графіків, таблиць та їхнім подальшим аналізом. Схеми, які складаються студентами, повинні бути наочними, змістовними, логічно обґрунтованими. Великий обсяг цифрової економічної, суспільної чи політичної інформації доцільно зводити в таблиці - це впорядковує дані, робить їх зручнішими для сприйняття.