Збільшення астрономічної зорової труби
Як було з’ясовано, при спостереженні далеких предметів з допомогою астрономічної зорової труби (труба Кеплера) оком, акомодованим на безмежність, задній фокус об’єктива співпадає з переднім фокусом окуляра. В цьому випадку труба стає афокальною системою: паралельний пучок променів, які входять в об’єктив, залишається паралельним при виході з окуляра. Такий хід променів називають телескопічним.
Розглянемо паралельний пучок променів, який виходить з безмежно віддаленої точки, яка лежить дещо в стороні від оптичної осі (рис. 4).
Промені, які виходять з окуляра, знову виявляються паралельними, однак кут їх нахилу до оптичної осі при цьому змінюється.
Нехай
пучок світла, який попадає в об’єктив,
складає з оптичною віссю кут
,
а пучок, який виходить з окуляра — під
кутом
.
Збільшення
зорової труби по означенню рівне:
. (1)
Ширина
паралельного пучка променів, які входять
в об’єктив, визначається діаметром
його оправи. Ширина пучка, який виходить
з окуляра, визначається діаметром
зображення оправи об’єктива, яке дає
окуляр.
Як видно з рис. 4:
, (2)
а
також ![]()
, (3)
але
,
звідки
.
Остаточно:
. (4)
Співвідношення (4) показує, що збільшення труби можна визначити такими трьома способами:
-
шляхом вимірювання кутів, під якими предмет видний без труби і через трубу;
-
шляхом вимірювання діаметрів об’єктива і його зображення в окулярі;
-
шляхом вимірювання фокусних віддалей об’єктива та окуляра.
В
даній роботі використовуються всі три
способи.
Рис.
4.
Збільшення галілеєвої зорової труби
Якщо замінити додатний окуляр астрономічної труби від’ємним, то одержимо галілеєву (або земну) трубу. При телескопічному ході променів в галілеєвій трубі віддаль між об’єктивом і окуляром рівна різниці (точніше – алгебраїчній сумі) їх фокусних віддалей (рис. 5), а зображення оправи об’єктива, яке дає окуляр, виявляється уявним. Це зображення розміщується між окуляром і об’єктивом. Можна довести, що формула (4), виведена для астрономічної труби, справедлива і для земної труби.
П
еревагою
галілеєвої труби є те, що вона дає пряме
зображення. Тому зорові труби, біноклі
і т.д. роблять по схемі Галілея.
Рис.
5.
Збільшення мікроскопа
Р
озглянемо
хід променів в мікроскопі при умові, що
око спостерігача акомодоване на
безмежність (рис. 6).
Т
Рис.
6.
,
під яким видно зображення, визначається
співвідношенням:
, (5)
де
лінійний
розмір проміжного зображення, а
лінійний
розмір предмета.
При
спостереженні предмета неозброєним
оком з віддалі найкращого зору
тангенс кута зору дорівнює:
. (6)
Таким чином, збільшення мікроскопа дорівнює:
. (7)
Цей вираз можна перетворити до вигляду:
, (8)
використавши
формулу
та
,
де
довжина
тубуса мікроскопа. В мікроскопах, які
випускаються промисловістю, звичайно
довжина тубуса близька до 16 см.
Слід ще раз підкреслити, що формули для розрахунку збільшення оптичних приладів засновані на припущенні про акомодацію ока спостерігача на безмежність. В цьому припущенні збільшення є об’єктивною характеристикою оптичного інструменту. Якщо око спостерігача змінює акомодацію, то оптичний інструмент повинен бути відповідно перефокусований і його збільшення дещо зміниться. В зв’язку з цим часто говорять про суб’єктивне збільшення приладу. Між іншим, як правило, різниця між суб’єктивним і об’єктивним збільшенням оптичного інструменту виявляється незначною.
