I. Північний схід ...... ПнСх

II. Південний схід ..... ПдСх

III. Південний захід ... ПдЗх

IV. Північний захід .... ПнЗх

Рис.21

Величина румба обов’язково повинна супроводжуватись назвою відповідного напряму. Назва румба і його величина пишуться разом.

Наприклад: r=ПнСх: 2130

Румби бувають прямі і обернені, (Рис.21). Прямий і обернений румби рівні за величиною, але протилежні за напрямом. Румб більше 90 не буває.

§17. Зв’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами

З в’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами можна установити користуючись (Рис.22).

N і назва чверті	за дирикційним кутом румб	за румбом дирикційний кут
I ПнСх II ПдСх III ПдЗх IV ПнЗх	r= r=180- r=+180 r=360-	=r =180-r =r+180 =360-r

Рис.22

§18. Поняття про земний магнетизм. Властивість магнітної стрілки. Магнітний азимут

М агнітні полюси на земній кулі не збігаються з географічними. Вільно підвішена магнітна стрілка одним кінцем завжди спрямовується до північного магніт­-

Рис.23 ного плюса,

а другим – до південного полюса. Центри зосередження магнетизму стрілки знаходяться на її кінцях в точках N і S (Рис.23). Ці точки називаються магнітними полюсами стрілки, а лінія, яка з’єднує магнітні полюси стрілки, називається магнітною віссю стрілки. Магнітна вісь стрілки в кожній точці на земній поверхні збігається з дотичною до магнітного меридіана в даній точці, проекцію якої приймають за магнітний меридіан.

В зв’язку з тим, що географічні полюси Землі не збігаються з її магнітними полюсами, тому географічний меридіан не збігається з магнітним.

Кут  (Рис.23) на який відхиляється магнітна вісь стрілки від географічного меридіана називається схиленням магнітної стрілки. Якщо північний кінець стрілки відхиляється від географічного меридіана направо, тобто на схід, то схилення називається східним і супроводжується знаком плюс, а якщо наліво, тобто на захід, то схилення називається західним і супроводжується знаком мінус.

Магнітним азимутом називається кут Ам, утворений північним напрямом магнітного меридіана і напрямком на дану точку. Магнітний азимут відраховують від північного напряму магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки.

§19. Зв’язок між азимутом, магнітним азимутом і дирекційним кутом

На топографічних картах прийнято позначати: (Рис.24)

Перехід від магнітного азимута до азимута і дирекційного кута (Рис.25) виконують за формулами:

А=Ам+

Ам=-(-)

=Ам+(-)

Рис.24 Рис.25

Величина (-) називається поправкою в напрям.

Величина  і  можуть бути додатними або відємними. Тому в приведених формулах необхідно враховувати їх знаки.

§ 20. Бусоль

Для визначення магнітних азимутів ліній на місцевості застосовується бусоль (Рис.26), яка складається з таких частин: металевої ко робки 5 закритої зверху

Рис.26

склом, гострого шпиля 6, установленого в центрі коробки; магнітної стрілки 3, яка вільно обертається на шпилі 6 і бусольного кільця (лімба) 2, на якому нанесені поділки через 30 або 1. Поділки на кільці бусолі підписують через 10. Підписи поділок збільшуються від 0 до 360 проти ходу годинникової стрілки. Для

зменшення тертя магнітної стрілки при обертанні на шпилі 6, посередині стрілки встановлюються добре відшліфований камінь – агат 1. Стрілку бусолі закріплюють за допомогою аретира 4.

В наш час при виконанні геодезичних робіт бусоль, головним чином, застосовується як допоміжний прилад.