- •Тема 5. Особливості діяльності служби безпеки підприємства (6 год).
- •Тема 1. Поняття та основні категорії економічної безпеки підприємства (2 год).
- •Тема 2. Індикатори та складові економічної безпеки підприємства (4 год).
- •Тема 4. Служба безпеки як основний підрозділ, що відповідає за безпеку підприємства (6 год).
- •Тема 5. Особливості діяльності служби безпеки підприємства (6 год).
- •1.1. Основні поняття і категорії економічної безпеки підприємства
- •1.2. Структура та індикатори економічної безпеки підприємства
- •1.2.1. Поняття індикаторів і складових структури
- •1.2.2. Безпека підприємства у фінансовій сфері
- •1,2,3, Безпека підприємства в ітелектуальній і кадровій сферах
- •1.2.4. Безпека підприємства у технікотехнологічній
- •3.3.5.3. Діяльність служби безпеки з*.» ірлігіукання внутрішньооб'ектного режиму та робота і щнум півниками
- •3,3.5.15. Заходи протидії рекету, замахам, захопленню
- •3.3.7. Використання послуг служби охорони як альтернатива охоронним службам безпеки підприє мства
- •4.1. Сутність і значення комерційної
- •4.3. Механізм визначення переліку
- •4.4. Недобросовісна конкуренція
- •4.6. Охорона таємниць підприємства
- •Тема 5 ділова (корпоративна) розвідка
- •5.1. Передумови виникнення
- •5.3. Специфіка трактування ділової
- •6.2. Суть і поняття Інформації,
- •Модель пошуку пристроїв зняття інформації
- •Рис, 6,18. Суб'єкти системи технічного зажисту інформації
4.4. Недобросовісна конкуренція
ї методи викрадення таємниць
підприємства
Перехід від планового господарювання до ринкового, виникнення численних приватних підприємств, зниження ролі державного реї >-лювання в різних сферах економічного життя - все це призводить до різкого посилення конкуренції між виробниками товарів та послуг. Історичний досвід показує, що загалом конкуренція сприяє розвитку продуктивних сил і прогресу суспільних відносин, проте лише тоді, коли вона має цивілізовані форми. Саме в цьому разі перевагу отримує той суперник, чия стратегія спрямована на підвищення якості пропонованих товарів і послуг, зниження цін на них, надання додатко:;:і\ пільг споживачам.
Водночас протиборство між конкурентами може відбуватися з використанням нецивілізованих, недобросовісних і навіть незаконних засобів і методів. У такому разі вперед виривається не той, хто краще працює, хто більше піклується про споживача, а зухвалий з. :о-чинець. На жаль, нині в Україні, зокрема, великого поширення набули саме нецивілізовані форми конкурентної боротьби. Сприятливі умови для них створюють специфічні умови пострадянського економічного простору: загальна низька культура підприємницької діяльності, незавершеність процесу формування ринкових відносин, відсутність або неефективність багатьох законодавчих і нормативних актів, економічна нестабільність (інфляція, безробіття, неплатежі), відсутність розгалуженої системи державних органів і суспільних організацій для боротьби з нецивілізованою, недобросовісною і незаконною конкуренцією.
Основний принцип конкуренції зі знаком "мінус" полягає в прагненні зміцнити своє становище за рахунок ослаблення позицій конкурент іп (аж до їх повного витіснення) або обману споживачів, або поєднанням того й іншого. Нецивілізована конкуренція відбувається у формі економічного шпигунства, корупції, брехливої реклами, компрометації окремих працівників і фірм в цілому, фальсифікації та підробки продукції конкурентів, маніпулювання з діловою звітністю для отримання різних фінансових вигод і, нарешті, за допомогою прямого обману, грабежу, їавдання матеріального збитку, психологічного й фізичного придушення (аж до вбивства).
Конфіденційна інформація існує, як правило, в матеріальній формі. 1 (,е зразки продукції або товарів, різні документи, креслення, плани, схеми, аналітичні огляди, моделі, каталоги, довідники, фотографії і слайди, магнітні та оптичні носії інформації.
Дослідники вважають, що існують три загальновизнані в світі форми Інтелектуальної власності: авторське право, патентне прав» та інститут комерційної таємниці. Тобто серед об'єктів промислово власності виділяють такі, що захищаються за допомогою патентно і права, а також ті, захист яких здійснюється за режимом комерційної таємниці. Така концепція також має істотні вади, оскільки фактичне включає інститут комерційної таємниці до промислової власності. Однак слід зазначити, що, з одного боку, інформація, яка є об'єктом промислової власності, може й не становити комерційної таємниці, а з другого - предметом комерційної таємниці може бути не лише та інформація, яка є об'єктом промислової або інтелектуальної власності взагалі. До речі, останнє положення і зумовлює назву складу злочину (ст.1486 КК України), предметом якого є відомості, що становлять комерційну таємницю - підприємницьке шпигунство, на відміну від традиційного терміну "промислове шпигунство"
Ст. 1486 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за два самостійні склади злочинів;
-
незаконне збирання з метою використання відомостей, що ста -новлять комерційну таємницю;
-
незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, якщо це завдало великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності.
Під незаконним збиранням відомостей, що становлять комер-ційну таємницю, слід розуміти добування протиправним способом відомосте::, які, відповідно до законодавства України, становлять комерційну таємницю (ст. 16 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Здійснення підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, спрямоване на організацію витоку інформації. Відповідно до чинного законодавства, для того, щоб визнати діяння "неправомірним збиранням комерційної таємниці", спосіб збирання відомостей обов'язково має бути протиправним.
Досить різноманітними є також засоби вчинення злочину технічними каналами. Для досягнення мети підприємницького шпигунства \ч ія ■ хом отримання інформації за допомогою технічних засобів застосовуються; акустичні засоби (спрямовані або вмонтовані мікрофони, вібродатчики), лазерні засоби отримання мовної інформації, засоби отримання інформації з дротів та комунікацій, засоби перехоплення побічних випромінювань, закладені пристрої, комп'ютерна техніка, в тому числі її інформативні частини. Засоби вчинення підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю, так само, як і інші ознаки об'єктивної сторони підприємницького шпигунства (місце, час та обставини вчинення), не мають значення для кваліфікації злочину, але можуть бути враховані судом під час призначення покарання винній особі.
Злочин у формі незаконного добування з метою використання інформації, що становить комерційну таємницю, слід вважати закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на незаконне збирання відомостей, що містять комерційну таємницю, незалежно від їх подальшого використання та настання шкідливих наслідків. Це означає, що склад підприємницького шпигунства у зазначеній формі є формальним.
Наступною формою об'єктивної сторони підприємницького шпигунства є незаконне використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.
Це означає впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять комерційну таємницю. Таке поняття незаконного використання, яке міститься в Законі "Про захист від недобросовісної конкуренції", не можна вважати досконалим, оскільки, зазначаючи про використання "неправомірно здобутих відомостей".
У випадках, коли йдеться про незаконне використання відомостей, ознайомлення з якими або одержання яких було здійснене на законних підставах (наприклад, особа, якій інформація, що становить комерційну таємницю, була надана для досягнення певної мети, використовує інформацію для інших цілей, не погоджених із суб'єктами розпорядження інформацією), винну особу слід вважати суб'єктом підприємницького шпигунства у формі незаконного використання відомостей, що містять комерційну таємницю, звісно, за умови, якщо таке використання завдало великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності.
Якщо йдеться про випадки використання зазначеної інформації, яка була зібрана тією ж особою в незаконний спосіб (незаконність використання в цьому випадку зумовлена незаконністю збирання інформації), особу слід визнати суб'єктом підприємницького шпигунства у формі незаконного збирання з метою використання відомостей, що містять комерційну таємницю.
В Україні суб'єктом злочину може бути лише фізична особа. Однії ; світовий досвід переконує в тому, що на підприємницькому шпигуне спеціалізуються й заробляють чималі гроші навіть окремі юридичні ос. і -би, які використовують професійні, проте здебільшого протиправні засоби отримання інформації. Цікавим є, наприклад, факт, що в СІЛА з 1986 р. легально існує "Спільнота спеціалістів з добування відомостей про конкурентів" (8СІР), яка спеціалізується на відшукуванні важкодост інформації, яка характеризує виробничі можливості та показники фірм, спосіб життя та схильності їхнього керівного складу (тобто відомосте • і які належать до комерційної таємниці відповідно до законодавства С використовуючи як загальнодоступні, так і нелегальні засоби та спо : В умовах впровадження сучасних інформаційних технологій в Ук і поширення підприємницького шпигунства та інших інформаційних злочинів дослідження цієї проблеми є дуже актуальним.
4.5. Економічне шпигунство
Викрадення інформації можливе багатьма способами:
розкрадання носіїв інформації (дискет, магнітних, оптичних
дисків, перфокарт);
-
копіювання програмної інформації з носіїв; читання залишених без нагляду роздруків програм; читання інформації з екрана сторонньою особою (пі •. час відображення її законним користувачем або за його відсутності);
-
підключення спеціальних апаратних засобів, що забезпечу і доступ до інформації;
-
використання спеціальних технічних засобів для перехоплення електромагнітних випромінювань (відомо, що за допомогою спрямованої антени таке перехоплення можливе стосовно ПЕВМ в металевому корпусі на відстані до 200 м, а в пластмасовому - до 1 км);
несанкціонований доступ програм до інформації, або розшифрс вування програмної зашифрованої інформації. Останній спосіб називається "електронним грабежем", а людей, що використовують його, називають "хакерами". Цей вид злочинів найбільш поширений там, де є комп'ютерні мережі в масштабі ф ■ організації, населеного пункту або регіону. За оцінками швейцарських експертів, щорічні втрати, пов'язані з крадіжкою інформації з ЕОМ, становлять нині в Західній Європі близько $60 млрд. за рік (!). Наприклад, фірма "Британська енциклопедія" порушила кримінальну справу проти трьох операторів свого комп'ютерного центру, звинувативши їх у тому, що вони скопіювали і продали стороннім особам імена й адреси приблизно 300 тис. замовників.
Спостереження теж дає цінну конфіденційну інформацію, особливо якщо воно пов'язане з копіюванням документації, креслень, зразків продукції і т.ін. Загалом процес спостереження складний,
Еконоомічне шпигунство - ширше поняття, яке охоплює і такі його пі іг.н'пі, як промислове, виробниче, науково-технічне, комерційне пншгунство.
Фотографування застосовують в економічному шпигунстві досить інпроко за допомогою сучасної апаратури за денного освітлення і вночі, н.і падблизькій відстані і на віддалі до кількох кілометрів, у видимо-м -. питлі і в інфрачервоному діапазоні (в останньому випадку можна иняі-.ііти виправлення, підробки, а також прочитати текст на обгорілиху ментах). Сучасні шпигунські фотоапарати вражають уяву.:
Прослуховування і підслуховування .,- шачутістю перебувають на останньому місці серед основних фор « <-> іоіримання конфіденційної інформації. Підслуховування телефонних переговорів найбільш поширене. Й здійснюють:
-
за рахунок мікрофонного ефекту телефонного апарата; контактним підключення до лінії зв'язку;
-
безконтактним підключенням до телефонної лінії;
-
за допомогою телефонних радіозакладок;
• за рахунок так званого високочастотного "нав'язування". Зазначимо, що підслуховувати можна не тільки стаціонар
Субєктами промислового (комерційного) шпигунства можуть бути і громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, ші належать і не належать до працівників промислових підприємств, ус а-нов, фірм. Виконавцем шпигунства можуть виступати безпосередньо підприємець, працівники власної служби безпеки, приватних детективних розшукових фірм або окремі особи, що працюють у приватно; *•. порядку. Пошук промислової, комерційної інформації і оволодіння нею здійснюють в одних випадках за завданням замовника, а в інших власною ініціативою для подальшої її продажу зацікавленим особам. Аналіз зарубіжної практики свідчить, що в приватних слу:-:- -бах безпеки, які спеціалізуються на розкраданні чужих таємшшь. • значна за чисельністю клієнтура замовників і покупців. Наприклад у Великій Британії одне з приватних розшукових агентств, разом розслідуванням фактів про промислове шпигунство, гарантування-; безпеки підприємств і фірм, займається також добуванням (розкраданням) інформації про конкурентні приватні підприємства. Подібні фі не прагнуть особливо конспірувати, приховувати свою діяльніеп . їх координати є у спеціальних довідниках. Нині в країнах ринков-' і економіки діють сотні й тисячі агентств та десятки тисяч промисло - -шпигунів.
Такі агентства починають утворюватися і діяти також на території України. Проте різкого зростання кількості таких служб слід очікув.' тільки в умовах ринково-конкурентної економіки, що сформувала аналогічно до західних країн.
З цілком зрозумілих причин видати секрети можуть і працівннкг фірми. Якщо особам, що не працюють на підприємстві, потрібно долати фізичні й технічні перешкоди для проникнення до таємниць, то : працівники фірми можуть і не докладати подібних зусиль. Таємною інформацією вони вже володіють або мають можливість зібрати її. Мотивацією таких дій можуть бути користь, помста тощо.
телефонні лінії, а й переговори по радіотелефону, зокрема в систем стільникового зв'язку. Все залежить від того, який спосіб прослухо вування використовують, за допомогою якої апаратури.
Крім того, підслуховувати можна розмови в приміщеннях або и автомобілях за допомогою попередньо встановлених радіозакладо ("жучків") або мініатюрних магнітофонів. І ті й інші камуфлюються пі різні предмети, деталі одягу, побутові прилади, освітлювальну арматуру тощо. Наприклад, підслуховувальний пристрій, змонтований у вигляді стінного цвяха різних модифікацій, має довжину 1,5-3 см.
Загалом кількість моделей технічних пристроїв для підсдч* ховування і запису розмов на ринку не піддається обліку. З їх допомогою можна приймати, підсилювати, очищати й записувати будь-як і розмови (зокрема ті, що ведуться пошепки або під звук води, що ллється з крана) досить чітко і надійно.
Існують і складніші методи підслуховування, наприклад за допомогою лазерного опромінювання шибок у приміщенні, де ведуться "цікаві" розмови. Або спрямованим радіовипромінюванням, що примушує "відгукуватися і говорити" деталі радіоприймача, телевізора, настінного годинника та іншу побутову техніку. Проте подібні методи потребують складної і достатньо дорогої техніки, тому застосовують їх в економічному шпигунстві досить рідко.
Шпигунство як спосіб добування інформації, що становить комерційну таємницю. Термін "шпигунство" (економічне, промислове, комерційне, науково-технічне) означає активні дії, спрямовані на збирання або розкрадання цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб.
Відповідно до західної теорії, промислове шпигунство - це добування законним і незаконним шляхом у конкуруючих фірм
Певні труднощі виникають при визначенні промислової таємниці і'шриємств, фірм, компаній зі змішаним капіталом. Наприклад, при-,н пий і державний капітал; державний та іноземний приватний капітал; ичнзняний та іноземний приватний капітал. Неминуче зіткнення пересів вітчизняного й іноземного власника як між собою, так і з ержавою. В останньому випадку необхідно враховувати наявність ержавної (військової) таємниці, службової таємниці, інших відомостей, «значених кримінальним законодавством, а також промислову іісмницю. Відомості, що становлять державні секрети, перелічені у неціальних нормативних актах, затверджених урядом держави. На с підставі видаються відомчі акти, що визначають види таємниць, кі підлягають охороні. Промислова ж таємниця може бути введена переліки державних таємниць, а може і не належати до них. По-нгання на секрети державних підприємств і установ переслідується римінальним законом, тоді як підприємницькі секрети кримінальним жоном не захищені.
Наступною ознакою промислового шпигунства є спосіб ію > Шснення. Дії із заволодіння інформацією чиняться таг> і > від ою-ення, шляхом її розкрадання, збирання, купівлі, видачі. І (є < вишпком знищення, спотворення або саботаж щодо викор<н-і.'їм < інф<.рмації. Іета цього -не дати власникові можливості використовувати її для гримання вигоди, бути конкурентоспроможним.
До засобів отримання таємниць належать різні технічні сис ми. Якщо в Україні основними власниками розвідувальних технічних засобів є спеціальні державні органи (служби), то на Заході вони перебувають у користуванні приватних осіб. Це дає змогу підприємцям широко використовувати засоби електронної розвідки для отримання необхідної інформації, зняття її з телефонних переговорів, 1 л )\1. приміщень, де ведуться секретні переговори, і т. ін. Застосування цих та інших засобів залежить від інформації, яку має намір отримати суб'єкт. Один вид інформації може бути викрадений, інший ~~ прослуханий, третій - сфотографований (або зроблені зарисовки), четвертий ;а-писаний на магнітофон, п'ятий - знятий кінокамерою і т.д. Іноді використовують комплекс спеціальних заходів для її отримання. Залеж ,• від виду отримання інформації вживають відповідних заходів за? . Наприклад, існують прилади, за допомогою яких можна з відстані ю 500 м лазерним променем знімати розмовну інформацію за рахун ж вібрації шибок. У відповідь для запобігання просочуванню інформа -у такий спосіб німецька фірма "Сіменс" почала випуск спеціальн їх віконних рам, що ослабляють на 110 дБ проникнення електромагнітний випромінювань у певних діапазонах.
Адресатами (замовниками) отримання промислової (комерц. і і інформації виступають підприємці малого і великого бізнесу, керівники державних підприємств, а також уряди іноземних держав. Захист таємниці промислових і комерційних фірм і проникнення в них є двома сторо; іа . однієї медалі. До них однаковою мірою виявляють цікавість як привач ні особи, так і працівники державних служб.
Одні і і і ^рівників американської розвідки, виступаючи в 2000 р. у національному прсс-клубі, заявив, що економічна потужність є ключем до панування і влади у всьому світі. У доповіді цього керівника, виголошеній в американському університеті, прозвучало, що "у майбутньому ми станемо свідками різкого зростання напруженості в міжнародних економічних відносинах. Об'єктивна інформація про економіку іноземних держав стане практично важливою, і розвідка зобов'язана її здобувати". За кордоном вважають, що не менш важливе завдання лягає на плечі контррозвідувальних підрозділів, які зобов'язані припиняти будь-які спроби іноземних спец-служб здійснювати політичне, промислове та економічне шпигунство проти США.
У наших періодичних виданнях також з'являються дані про те, що вітчизняна розвідка перенацілює свої зусилля на збирання торговельно-економічної інформації
Комерційна інформація про інші підприємства в обсязі 90 95% може бути отримана легально, а решта, як правило, найбільш цінна і ретельно охороняється. Добувають її промисловим шпигунством такими властивими йому методами, як викрадення документів і зразків нової продукції, шантаж, підкуп працівників конкуруючої ф •■ підслуховування розмов, фотографування й оптичне спостереження, несанкціоноване підключення до систем зв'язку та обчислювальних мереж, засилання і вербування агентів і навіть фізична ліквідації конкурентів або їх підприємств.
Одночасно з розвитком промислового шпигунства постійно вдосконалюються засоби захисту таємниць підприємців. Наприклад, у промислово розвинених країнах останніми роками постійно нарощуються обсяги виробництва спеціальних технічних засобів захисту входу в службові приміщення. Для цього використовують такі нововведення, я;-системи кодованих карток, біометричні системи, що реагують на голос, підпис, відбитки пальців, візерунки кровоносних судин, сітківку ока
Най зільш доступними легальними джерелами отриман,тч інформації є:
усні виступи працівників підприємства на різних конференціях. семінарах та ін.;
• відкриті публікації підприємства та його окремих пра цівників;
експонати різних ярмарків, виставок і презентацій; дані товарних і фондових бірж;
• оголошення про наявні вакансії, конкурси на заміщення посад та ін.
Систематизація й аналіз такої інформації пов'язані з великими витратами матеріальних і трудових ресурсів. Іноді цим займаються спеціально створені служби, оскільки обсяги інформації великі, а її достовірність іноді викликає сумнів.
Аналіз ризиків дає можливість виявиш і-., і р. -пили шгро-;ш інформаційній безпеці об'єкта, які к і к ифік • іші. і кількома критеріями: за імовірністю прояву, за можливими липкими пі ін. На цьому перший етап створення системи -у,:- ін г- інформанті об'єкта іавершується.
Створюють чи аналізують систему зачііі •> м< ян»ї інформації у гакій послідовності.
1. Вивчення об'єкта захисту (особливості коне і р кці'нг и>,,:іі обстановка навколо об'єкта, опис приміщень та паяний і мігши мсобів). При цьому виявляють найнебезпечніші місця •' ж -і приміщення фіксують повну інформацію про приміш-- нія • > ілтк . пня, яке в ньому розміщене, щоб у разі потреби м • па Сі ін нп яги можливі канали витоку інформації. Для більш повної о він •••• іешія таких каналів
(природних і штучних) проводять інструментальну перевірку. Ви> лення природних каналів полягає у визначенні потенційної можливої: і; перехоплення мовної інформації із приміщень об'єкта. Природні кана ш існують на будь-якому об'єкті і зумовлені процесами оброблення гу передавання інформації. Виявлення штучних (спеціальних) каналів витоку інформації зводиться до виявлення на об'єкті підслуховувальни> пристроїв і систем. Інструментальну перевірку можуть проводи;; організації, що мають відповідну ліцензію на це.
-
Побудова "часткових" моделей порушників і загроз за даними, отриманими на першому етапі. При цьому користуються загальним! рекомендаціями щодо створення моделей порушників і загроз.
-
Виконання робіт зі створення системи захисту у складі організаційних, первинних технічних та основних технічних заходів (див. відповідні рекомендації). За наявності на об'єкті приміщень, де циркулі таємна інформація (приміщення 1-3 категорій), обов'язково проводяі ;■ атестацію (державну експертизу) засобів інформатизації й технічно: ■ і захисту інформації (див. відповідні рекомендації).
Розглянемо оснащення об'єкта засобами захисту мовної інформації на прикладі оснащення кабінету керівника фірми.
Припустімо, що в результаті інженерного аналізу та інструментальної перевірки в приміщенні було виявлено можливі функціональні канали витоку інформації (табл. 4.1).

іа даними табл. 4.1 розробляють "часткову" модель порушника. і - шчні можливості порушника перехоплення мовної інформації по-.< ч і; табл. 4.2 як фрагмент його "часткової" моделі.

Технічні можливості порушника з перехоплення
Система захисту інформації, на думку клас шо а, маг їабезпе-іити:
-
оперативне і непомітне для ото"' пп» і ияі ні и і і активних радіомікрофонів, занесених у примі щг її і ;і, що маікп і іраднційні канали передавання інформації;
-
протидію виявленим радіомікрофон л-.-. ічтра ишіпшім каналом передавання інформації;
протидію перехопленню інформації переданої по гелофонній лінії (на ділянці до АТС);
-
протидію апаратурі, що використовується для передавані сигналів у мережу 220В;
-
протидію кабельним і радіостетоскопам;
-
протидію веденню фотовізуальної й оптико-електр і її розвідки;
-
протидію спробам несанкціонованого доступу до інфор\::піі
-
що зберігається на твердому диску ПЕОМ;
-
реєстрацію телефонних переговорів двома телефонними лін г ч и
-
У результаті аналізу технічних вимог до системи захисту інформаи
-
слід обрати варіант комплексу засобів захисту мовної інформації
-
використанням засобів, які є в Україні сертифікованими чи мают
-
узгоджені технічні умови (табл. 4,3).


