2. Категорії „управління” і „менеджмент”

Термін «менеджмент» в Україні почали використо­вувати на початку 90-х років XX ст., що було зумовлено падінням командно-адміністративної економічної систе­ми і початком інтеграції країни у світовий економічний простір. Поряд із ним застосовується термін «управлін­ня». Однак між цими термінами існує суттєва відмін­ність, тому їх не можна ототожнювати. Управління — це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управ­ляти можна технічними системами, комп'ютерними ме­режами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми то­що. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колек­тивами працівників, групами, організацією тощо).

Менеджмент — цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

На рис. 1.1 показано співвідношення між поняттями «управління» та «менеджмент».

Рис. 1.1. Співвідношення між поняттями «управління» та «менеджмент»

Феномен менеджменту викликав зацікавлення пред­ставників багатьох наук і професій. Нині у світі існує понад п'ятдесят визначень поняття «менеджмент». В його основі лежить англійське дієслово «to manege» — керу­вати, яке походить від латинського «manus» — рука. Парадигми менеджменту дають різнобічне трактування цього поняття і його ролі у виробничо-господарській ді­яльності. Наприклад, Оксфордський словник англійсь­кої мови дає такі його тлумачення:

1)Менеджмент — це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).

2) Менеджмент — це влада та мистецтво керівництва.

3) Менеджмент — це вміння й адміністративні навич­ки організовувати ефективну роботу апарату (служб пра­цівників).

4) Менеджмент — це органи управління, адміністра­тивні одиниці, служби і підрозділи.

Нерідко менеджмент трактується як сукупність прин­ципів, методів, засобів, функцій і форм управління ор­ганізаціями, установами з метою реалізації стратегіч­них планів, досягнення ефективності виробництва і збіль­шення прибутку.

З функціонального погляду менеджмент — це про­цес планування, організування, мотивування, контролю­вання та регулювання, покликаний забезпечити форму­вання та досягнення цілей організацій (підприємств, то­вариств, банків, асоціацій та їх підрозділів).

За напрямами реалізації функцій менеджмент поді­ляють на такі види:

— виробничий менеджмент — управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи вироб­ництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпечення необхідного рівня прибутковості;

— фінансовий менеджмент — управлінський процес, спрямований на формування системи залучення, ефек­тивного розподілу та використання фінансових ресурсів організації;

— маркетинг — управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення про­позиції товарів і послуг, які мають матеріальну і спожив­чу цінність.

Український економіст Валерій Терещенко зазначає, що менеджеризм (менеджмент) як американська теорія управління зміщує акцент з правових питань у галузь со­ціології, суспільних відносин, людських стосунків, психо­фізіології праці, психотехніки, колективної психології. Ме­неджерів розглядають як розпорядників економічного жит­тя суспільства. Економісти Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію ме­ти підприємства — задоволення соціальних потреб через ринок, виробництво товарів або надання послуг.

У менеджменті основними є такі категорії: «органі­зації», «функції управління», «рівні управління», «ме­тоди менеджменту», «стилі керівництва», «комунікації», «управлінські рішення» тощо.