- •2.1. Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2. Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3. Система елементів умов праці
- •2.4. Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5. Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •2.6. Атестація робочих місць за умовами праці
- •3.2. Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу
- •2.7. Оцінювання стану умов праці
- •2.8. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •3.1. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.3. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •3.4. Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •3.5. Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму
- •3.6. Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •3.7. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
- •3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці
- •4.1. Стан травматизмута профзахворюваності в Україні
- •4.2. Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •4.4. Причини травматизму
- •4.5. Методи аналізу травматизму
- •4.6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •4.8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Основи техніки безпеки
- •5.1. Поняття і завдання техніки безпеки
- •5.2. Технічний прогрес та безпека праці
- •5.3. Система стандартів безпеки праці
- •5.4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
- •5.5. Система захисту працівників на виробництві
- •5.6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
- •6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
- •6.2. Державні нормативні акти з охорони праці
- •6.3. Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •6.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
- •7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
- •7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
- •7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •7.5. Організація наукових досліджень
- •8.1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві
- •8.2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві
- •8.3. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві
- •8.4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
- •8.5. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці
- •9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •9.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
- •9.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •9.4.Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
Управління охороною праці — це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я й працездатності людини в процесі трудової діяльності2. Основними завданнями управління охороною праці є: опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному і галузевому рівнях, а також підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на:
-
забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;
-
забезпечення утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд;
-
пропаганду охорони праці;
-
облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці;
-
забезпечення страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання.
7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
-
Кабінет Міністрів України, Державний департамент з нагляду за охороною праці в складі Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядохоронпраці);
-
на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування;
-
на галузевому рівні — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
Державний нагляд — це діяльність уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
-
Державний департамент з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;
-
органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;
-
Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;
-
Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.
Державний контроль — це контроль державних органів за додержанням законів, нормативних актів, за господарською діяльністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним законодавством.
7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
Згідно із Законом «Про охорону праці» протягом 1992—1993 рр. профспілки передали державі наглядові функції в галузі охорони праці, одночасно скоротивши чисельність технічних інспекторів праці. Однак це зовсім не означає, що профспілки відійшли від вирішення даних проблем. Як і раніше, всі найважливіші питання організації здорових і безпечних умов праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників вирішуються за безпосередньою участю профспілок. Ці повноваження закріплені в Законі України «Про охорону праці».
Разом з профспілками громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці виконують трудові колективи через уповноважених.
