- •1. Поняття інвестиційного кредиту.
- •2. Об'єкти інвестиційного кредитування.
- •3. Суб'єкти (учасники) інвестиційного кредитування.
- •4. Переваги кредитного методу фін-ня інвест. Проектів.
- •5. Принципи банківського інвестиційного кредитування.
- •6. Види банківського інвестиційного кредитування.
- •7. Вибір об'єктів для банківського інвест. Кредитування.
- •8. Ціна банк. Інвест. Кред. Та фактори, що її зумовлюють.
- •9. Процес організації банк. Інвестиційного кредитування.
- •10. Розгляд заявки на інвестиційне кредитування.
- •11. Вивч. Кредитоспром. Та фін. Стану позичальника.
- •12. Форми забезпечення банківського інв. Кредиту.
- •13. Розрахунок сум погашення заборг. За інв. Позичками.
- •14. Визначення строку користування інв. Позичкою.
- •15. Кред. Угода (договір), признач., склад і порядок склад.
- •16. Контроль (моніторинг) у процесі банк. Інв. Кред.
- •17. Експертиза банком документів обґрун-ня інв. Поз-ка.
- •18. Експертиза інвестиційного проекту.
- •19. Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту.
- •20. Розрах. Показн.Иків еф-ті реальних інв. Проектів.
- •21. Оцінка інв. Проекту в умовах невизначеності.
- •22. Зміст і хар-ка держ. Інв. Кредитування.
- •23. Особливості організації держ. Інвест. Кредитування.
- •24. Харак-ка джерел та порядок погашення держ. Кредиту.
- •25. Процес контролю за державним інвест. Кредитуванням.
- •26. Податкове інв. Кредитування: поняття та види.
- •28. Держ. Інв. Кред-ня фіз. Осіб.
- •29. Умови надання споживчих інвестиційних кредитів.
- •30. Порядок уклад. Кред. Угоди в системі спож. Інв. Кред.
- •31. Страхування об’єктів споживчого кредитування.
- •33. Принципи оцінки об'єктів нерух. При іпот. Кред-ні.
- •34. Методи оцінки об'єктів нерух. При іпот. Кредитуванні.
- •35. Викор. Фін. Лівереджу та методу інв. Групи при іпот. Кр.
- •36. Традиц. Техніка іпот.-інв. Аналізу як методу оцінки нерух.
- •37. Особливості оцінки землі при іпотечному кред-ні.
- •38. Зміст, об’єкти та види лізингу.
- •39. Фін. Ліз. - джерело фін.-ня інв. Пр-ів, ознаки та організ.
- •40. Учасники ліз. Операцій, їх взаємовід. Та регулювання.
- •41. Порядок визн. Розміру ліз. Платежу. Графік ліз. Плат: зміст і порядок склад.
- •42. Ліз. Контракти, їх види, зміст і порядок укладання.
- •43. Лізинг в Укр.: стан і перспективи розвитку.
- •44. Міжнар. Інв. Кредит, його роль у розвитку ек. Укр.
- •45. Порядок залуч. Іноз інв. Кред. Під гарантії Уряду Укр.
- •46. Інв. Кред-ня в Укр. Міжнар. Б реконст. Та розв (мбрр)
- •47. Інв. Кред-ня в Укр. Європ. Банком реконст. Та розв.
- •48. Інв. Кред-ня в Укр. Ін. Фін.-кред. Організаціями.
- •49. Ефективність залучення іноз. Інв. Позичок.
- •50. Визначення проектних ризиків.
- •51. Оцінка проектів за методами аналізу ризику інв.
- •52. Визначення кредитних ризиків.
- •53. Управління кредитними ризиками.
- •54. Управління відсотковими ризики.
- •55. Заходи щодо зниження ризиків.
- •1. Поняття інвестиційного кредиту
3. Суб'єкти (учасники) інвестиційного кредитування.
Суб’єкти ін. кред. поділ. на прямих і непрямих. Прямі суб’єкти безпосередньо беруть участь у процесі інвестиційного кредитування, і від них залежить можливість сплачення позички кредитору своєчасно та з відсотками. Прямими суб’єктами є:
- кредитори – суб’єкти, які надають кошти на фінансування інвестиційної ді-ті на певний строк та за певну плату (КБ, кредитні спілки, консорціуми, фін.-пром. групи, лізингові компанії та ін.);
- інвестори – юр. або фіз. особи, які приймають рішення про вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі капітальних вкладень в об’єкти будівництва;
- замовники – юр. або фіз. особи, які видають замовлення, укладають контракт, контролюють хід буд-ва та приймають закінчені роботи з реалізації інвестиційного проекту;
- страхові компанії – суб’єкти, які беруть участь в інвестиційному кредитуванні для страхування можливих ризиків при реалізації інвестиційного проекту;
- гарантійні фонди– суб’єкти, які беруть участь в інвест. кредитуванні шляхом надання позичкових гарантій;
- інжиніринго-консалтингові фірми – суб’єкти, які розробляють для інвестора інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну та іншу документацію для реалізації проекту та одержання інвестиційного кредиту;
- забудовники – титулоутримувачі, які освоюють капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснюють його підрядним та/або господарським способом.
Головними завданнями їх ді-ті на ринку інвест. кредиту є: створення правових, економ. та організаційних умов розвитку під-цтва і розвиток фін.-кредитних та інвест. механізмів, а також залучення додаткових джерел фінансування підприємницької ді-ті, і в першу чергу за рахунок кредиту.
Непрямі учасники беруть участь в інвестиційному кредитуванні опосередковано, створюють сприятливі умови для залучення, використання та погашення позичок, які йдуть на фінансування інвестиційної ді-ті. До них відносять державні органи управління, зокрема:
КМУ – розробляє порядок кредитування суб'єктів підприємництва із забезпеченням кредитів власним майном засновників таких суб'єктів, а також гарантіями фондів підтримки підприємництва; забезпечує розробку та впровадження програм мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва, сприяє реалізації таких програм через кредитні спілки та інші небанківські фінансові установи; здійснює заходи щодо впровадження спеціалізованих програм страхування майнових і фінансових ризиків, відповідальності суб'єктів підприємництва та ін.
Державний комітет Укр. з регуляторної політики та підприємництва – розробляє пропозиції, щодо вдосконалення системи та механізму фінансово-кредитної підтримки підприємництва; організовує разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробку та реалізацію державних цільових програм розвитку підприємництва, виступає державним замовником такої розробки, організовує проведення експертизи зазначених програм; готує пропозиції щодо ефективного використ. бюджетних коштів для фін-ня заходів з підтримки розвитку під-цтва, аналізує використання коштів
Вітчизняні державні та громадські організації: Національне агентство Укр. з питань розвитку та європейської інтеграції, Асоціація розвитку приватного підприємництва в Україні “Єднання”, Укр. союз промисловців та підприємців та ін.
Головними завданнями їх діяльності на ринку інвестиційного кредиту є: створення правових, економічних та організаційних умов розвитку підприємництва і розвиток фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, а також залучення додаткових джерел фінансування підприємницької діяльності, і в першу чергу за рахунок кредиту.
