- •1. Визначення бухгалтерського обліку в міжнародному стандарті. Роль бухгалтерського обліку в прийнятті управлінських рішень.
- •2. Класифікації моделей бухгалтерського обліку.
- •3. Гармонізація фінансової звітності.
- •4. Коротка характеристика найважливіших міжнародних стандартів фінансової звітності.
- •5. Користувачі бухгалтерської інформації.
- •6. Організаційно-правові форми господарської діяльності.
- •7. Фінансове положення і балансове рівняння.
- •8. Порівняльна характеристика управлінського і фінансового обліку
- •10. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
- •9. Консолідована фінансова звітність
- •11. Облік доходів і витрат
- •13. Трансформаційні записи.
- •14. Етапи облікового циклу.
- •Реверсивні записи.
- •Якісні характеристики бухгалтерської інформації і їх взаємозв'язок.
- •Принципи, які лежать в основі фінансової звітності.
- •Основні компоненти систематизованого балансу.
- •Використовування систематизованих фінансових звітів для оцінки ліквідності і прибутковості.
-
Основні компоненти систематизованого балансу.
Баланс містить інформацію про фінансовий стан підприємства на певну дату. Облікова формула балансу: Активи = Зобов'язання + Капітал
Актив — це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигод до підприємства.
Активи поділяються на чотири групи:
1) поточні активи (оборотні засоби);
2) інвестиції (капіталовкладення);
3) нерухомість і обладнання (основні засоби);
4) нематеріальні активи.
Активи записують у балансі, як правило, в порядку їх ліквідності, і саме поточні активи є більш ліквідними, ніж нерухомість.
Поточні активи — це такі активи, що протягом нормального виробничого циклу повинні бути перетворені в готівку. До них належать: каса, короткострокові інвестиції, рахунки та векселі до отримання, товари, а також витрати майбутніх періодів (авансом сплачена страховка, оренда).
Інвестиції у цінні папери, які керівництво компанії не планує продавати в майбутньому році, відображають у розділі “Інвестиції”, до них належать: векселі видані на строк більше року; земля для використання в майбутньому; засоби, накопичені з метою погашення боргів; фінансові вкладення в інші компанії з метою контролю їх діяльності.
Нерухомість і обладнання — довгострокові активи (земля, будівлі, машини), які використовуються в процесі господарської діяльності. Вартість нерухомості амортизується (крім землі) і списується на витрати і відповідно на фінансові результати фірми. В цю ж групу активів включають також природні ресурси, якими володіє фірма: лісові масиви, нафтові та газові свердловини, вугільні шахти.
Нематеріальні активи — довгострокові активи, які не мають фізичної субстанції, але мають вартість. До них належать: патенти, авторські права, гудвіл, торгові марки.Вони враховуються по ціні придбання, яка протягом строку експлуатації амортизується.
Зобов'язання — теперішня заборгованість підприємства, яка виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття ресурсів із підприємства, котрі втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язаннями є зовнішні джерела ресурсів підприємства. Зобов'язання фірми, як правило, складаються з довгострокових і поточних зобов'язань.
Короткострокові зобов'язання повинні погашатися протягом одного виробничого циклу або протягом наступного року.
Довгострокова кредиторська заборгованість погашається через рік або й більше (векселі видані на строк більше 1 року, неоплачені облігації).
Іншим джерелом формування ресурсів підприємства є капітал.
Власний капітал — це залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань. Капітал відображає обсяг прав власника фірми, тобто балансовий звіт дає відповідь на питання: “Яка вартість даного підприємства?” її можна визначити шляхом порівняння активів підприємства та його
зобов'язань.
Інвестори, що надали компанії ресурси у формі капіталу, отримали натомість звичайні акції. Загальна сума капіталу, надана інвесторами, називається “акціонерний капітал”.
Ще одним джерелом капіталу є його прибуток. Та частина прибутку, яка направляється на погашення зобов'язань відносно інвесторів, залишається в розпорядженні підприємства і має назву “нерозподілений прибуток”.
