22. Структура норми права

Під структурою правової норми розуміється її логічно узгоджена внутрішня будова, обумовлена фактичними суспільними відносинами, котра характеризується наявністю взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів і яка реально виражена в нормативно-правових актах. Структура норми права складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції і санкції. Гіпотезою є така частина правової норми, що встановлює умови і обставини, за настання яких має бути реалізоване правило поведінки, сформульоване в диспозиції. Диспозицією називається така частина норми права, в якій визначено правило поведінки для суб'єктів правовідносин, яке стає реалізованим внаслідок настання умов названих гіпотезою.

Санкція - це частина правової норми, що встановлює міру юридичної відповідальності за порушення правила поведінки, передбаченого диспозицією.

23.Норма права і стаття нормативно-правового акту

24.Способи викладення норм права в статтях нормативно-правового акту

Є такі способи викладу правової норми в статті нормативного акту:

1) прямий спосіб викладу має місце тоді коли норма безпосередньо викладається в статті нормативного акта. 2) бланкетний спосіб викладу має місце тоді, коли норма права також лише називає правило поведінки, але при цьому не описує його, а відсилає за таким описом до законодавства взагалі 3) виклад змісту правової норми у вигляді норми-принципу.

4) виклад норми права у вигляді припису-дефініції. 5)виклад норми через диспозитивний припис, який дозволяє учасникам конкретних правовідносин самостійно визначати свою поведінку і тільки в тому раз, якщо не обумовлять особливість своєї поведінки, вони користуються вимогами законодавства; 6)виклад норми через імперативний припис, котрий містить категоричне правило поведінки, обов'язкове до виконання суб'єктами правовідносин і яке не може бути ними змінене.

25.Класифікація правових норм

Правові норми класифікуються за різними критеріями;

1) за органами, котрі вправі видавати правову норму (норми, прийняті пар­ ламентом, главою держави, урядом, міністерством, місцевими органами);

2) за предметом і методом регулювання вони поділяються на норми мате­ ріального і норми процесуального права. Норми матеріального права регулюють права і обов’язки субектів правовідносин, а процесуальні норми - лише порядок діяльності, компетентних державних органів у процесі застосування права, а та­ кож так звані "процесуальні" права і обов'язки учасників процесу: обвинувачува­ ного, підсудного, свідків, адвоката, прокурора тощо). Процесуальні норми фор­ мують кілька окремих галузей права - кримінально-процесуальне право, цивільне процесуальне - але присутні й у інших галузях;

3) за характером правила поведінки, встановлюваного диспозицією, норми вони поділяються на імперативні (когентні) та диспозитивні. Імперативними є такі норми, які встановлюють правило "поведінки в категоричній формі. Воля учасників правовідносин не може впливати на його зміст. Диспозитивні норми встановлю­ ють правило поведінки, котре діс, оскільки учасники угодою між собою не визна­ чать іншого правила своєї поведінки;

4 за сферою дії виділяються норми загальної дії, норми обмеженої дії та ло­кальні норми. Норми загальної дії поширюються на всіх суб'єктів в рамках усієї території держави. Норми обмеженої дії мають чинність, обмежену територіаль­ними, суб'єктами, часовими параметрами. Локальні норми діють лише в рамках окремих державних, громадських чи приватних структур і сформульовані, як пра­вило, у внутрішньоорганізаційних підзаконних актах.

5) за соціальним призначенням і місцем у правовій системі норми права можна_класиФікувати на:

а) установчі (норми-прннципи), котрі встановлюють висхідні засади правової регламентації суспільних відносил;

б) регулятивні, які безпосередньо спрямовані на регулювання відносин між су6ектами через наділення їх правами іпокладення на них обов'язків;

в) охоронні, котрі встановлюють міри впливу_з боку коштетентних органів до

правопорушника

г) забезпечувальні, котрі містять приписи, гарантуючі здійснення суб'єктивних прав і обов'язків у процесі правового регулювання;

д) декларативні містять програмні цілі правового регулювання або юридич-

ні оголошення;

є) дефінітивні

ж) оперативні

Правові норми можуть класифікуватися й за іншими критеріями (за часом дії,

За колом субектів тощо)