- •Тема 7. Обґрунтування виробничої програми з рослинництва
- •Співвідношення площ сільськогосподарських угідь у ряді країн світу
- •Прогнозування врожайності сільськогосподарських культур у свк-Агрофірмі «Перемога» на 2003 р., ц/га
- •Зелений конвеєр агрофірми «Перемога» Кагарлицького району
- •Поправкові коефіцієнти до норм внесення добрив залежно від вмісту в ґрунті поживних речовин
- •Розрахунок потреби і вартості добрив
- •Закінчення табл. 7.5
- •Залежність урожайності сільскогосподарських культур від рівня внесення органічних і мінеральних добрив в аграрних підприємствах кагарлицького району
- •Розрахунок потреби і вартості пестицидів
- •Закінчення табл. 7.7
Поправкові коефіцієнти до норм внесення добрив залежно від вмісту в ґрунті поживних речовин
|
Вміст поживних речовин у ґрунті |
Коефіцієнт |
|
|
для зернових культур |
для просапних культур |
|
|
Дуже низький |
1,5 |
2,0 |
|
Низький |
1,2 |
1,5 |
|
Середній |
1,0 |
1,0 |
|
Підвищений |
0,7 |
0,8 |
|
Високий |
— |
0,5 |
Дані щодо використання рослинами поживних речовин з ґрунту, з органічних і мінеральних добрив, а також щодо виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм беруть з довідкової літератури [128, 130]. При цьому слід пам’ятати, що використання поживних речовин з ґрунту залежить від його типу і забезпеченості поживними речовинами, а використання поживних речовин рослинами з органічних і мінеральних добрив триває 2—3 і більше років. У перший рік повніше використовують поживні речовини картопля, цукрові та кормові буряки, овочеві культури, багаторічні трави, меншою мірою — зернові, однорічні трави, кукурудза на силос. Якщо коефіцієнт використання поживних речовин у перший рік для азотних добрив становить 60—70 %, фосфорних — 20—25 %, калійних — 60—70 %, то для перших із наведених вище культур планують відповідно 60—70, 25 і 70 %, а для других — 50—60, 20—25 і 60—70 % використання поживних речовин.
Слід зазначити, що так детально обчислюють норми внесення добрив, як правило, при обґрунтуванні системи удобрення ґрунту та після проведення агрохімічних аналізів. А в процесі поточного планування за умови додержання встановленої системи удобрення ґрунту і чергування культур у сівозміні лише коригують норми внесення добрив у разі зміни планової врожайності. Визначають також додаткову потребу в поживних речовинах у зв’язку з виносом їх приростом урожаю.
У господарствах з високою культурою землеробства потребу в добривах визначають для кожного поля сівозміни. Крім того, ураховуючи різну вартість одиниці діючої речовини в різних добривах і різну швидкість засвоєння їх рослинами, розробляють нормативи потреби в органічних та мінеральних добривах (у діючій речовині та фізичних добривах) для кожної культури за періодами вирощування (основний обробіток ґрунту, передпосівний обробіток і посів, догляд за посівами). У табл. 7.5 наведено розрахунки нормативів потреби і вартості добрив для окремих культур, що зроблені в СВК-агрофірмі «Перемога» на 2003 р. з урахуванням можливостей господарства заготовити органічні й закупити мінеральні добрива.
На особливу увагу заслуговує планування використання органічних добрив. За існуючої структури посівних площ, агротехніки й урожайності надходження органічних речовин з кореневими і пожнивними рештками, а також органічними добривами не компенсують втрати гумусу під час його мінералізації. Як наслідок, за останні 25—30 років вміст гумусу в ґрунті істотно зменшився у всіх зонах країни, зокрема, середньогумусні чорноземи України перейшли в категорію малогумусних (менш як 6 %).
Під час складання планів господарства намічають заходи щодо поліпшення балансу гумусу в ґрунті за рахунок внесення гною, гноївки, пташиного посліду, компостів, торфу, озерного мулу, осадів стічної води, посівів сидеральних культур, а в останні роки і подрібнення та приорювання побічної продукції рослинництва (соломи, стебла кукурудзи, гички буряків тощо).
Таблиця 7.5
