- •1.1.1. Поняття множини
- •1.1.2. Елементи множини
- •1.1.3. Рівність множин
- •1.1.4. Задання та запис множин
- •1.1.5. Підмножини. Універсальна множина.
- •1.1.6. Операції над множинами та їхні властивості
- •Доведемо обернене включення:.
- •1.1.7. Потужність множин
- •1.2.1. Поняття впорядкованої пари
- •1.2.2. Декартовий (прямий) добуток множин
- •Література
- •1.2.3. Бінарні відношення
- •1.2.4. Переріз відношення. Фактор-множина
- •1.2.5. Способи задання відношень
- •Література
- •Тема 1.3. Властивості відношень
- •1.3.1. Теоретико-множинні операції над відношеннями
- •1.3.2. Композиція відношень
- •1.3.3. Обернені відношення
- •1.3.4. Рефлексивні, симетричні і транзитивні відношення
- •1.3.5. Відношення еквівалентності
- •1.3.6. Відношення порядку
- •1.3.7. Відображення і функції
- •Література
- •Розділ 2. Теорія графів Тема 2.1. Основні елементи теорії графів
- •2.1.1. Поняття графа
- •2.1.2. Ізоморфізм графів. Підграф. Суграф. Частковий граф
- •2.1.3. Числові характеристики графа
- •2.1.4. Маршрути незамкнені (ланцюги, шляхи) і замкнені (цикли, контури). Повнота. Зв’язність. Сильна зв’язність
- •2.1.5. Способи задання графа
- •Література
- •Тема 2.2. Операції над графами
- •2.2.1. Поняття графа
- •Тема 2.3. Дерева і цикли у графах
- •2.3.1. Компоненти зв’язності
- •Розглянемо незв’язний неорієнтований граф .
- •Отже, наведений на прикладі граф має три компоненти зв’язності.
- •2.3.2. Ранг та цикломатичне число графа
- •Якщо граф – вироджений, тобто має лише вершини, а ребра – відсутні, то і . За теоремою 2.3.2 додавання нового ребра збільшує або , або . Отже, числа та можуть лише зростати.
- •2.3.3. Дерева і ліси
- •Література
- •Тема 2.4. Розфарбування графа
- •2.4.1. Задача про чотири фарби. Правильне розфарбування графа
- •2.5.2. Визначення хроматичного числа. Хроматичний поліном
- •Розділ 3. Загальна алгебра Тема 3.1. Групи
- •3.1.1. Поняття алгебраїчної операції
- •3.1.2. Означення і приклади груп
- •Тема 3.2. Кільця
- •3.2.1. Поняття множини з подвійною композицією
- •3.2.2. Числові кільця
- •3.2.3. Абстрактні кільця
- •3.2.4. Гомоморфізми кілець
- •Тема 3.3. Поля
- •3.3.1. Означення поля. Приклади полів
- •3.3.2. Властивості полів
- •Розділ 4. Комбінаторний аналіз
- •Тема 4.1. Основні поняття комбінаторного аналізу
- •4.1.1. Основні правила комбінаторики
- •Розв’язання
- •4.1.2. Розміщення. Розміщення з повтореннями
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •4.1.3. Перестановки. Перестановки з повтореннями
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •4.1.4. Комбінації. Комбінації з повтореннями
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •4.1.6. Біном Ньютона. Трикутник Паскаля. Властивості біноміальних коефіцієнтів
- •Розділ 5. Основи логіки Тема 5.1. Висловлення та операції над ними
- •5.1.1. Висловлення. Висловлювальна форма. Функція істинності
- •5.1.2. Операції над висловленнями
- •5.1.3. Таблиці істинності
- •5.1.4. Тавтології і суперечності.
- •5.1.5. Рівносильність формул. Властивості логічних операцій
- •Тема 5.4. Булеві функції
- •5.4.1. Поняття булевої функції. Способи задання
- •Тема 5.5. Логіка предикатів
- •5.5.1. Предикати, логічні операції над ними
- •5.4.2. Квантифікація предикатів. Квантор існування і квантор загальності
Тема 2.3. Дерева і цикли у графах
2.3.1. Компоненти зв’язності
Нагадаємо, що граф
називають зв’язним,
якщо у ньому існує шлях між кожною парою
вершин.
Позначимо
множину, що складається з даної вершини
і всіх тих вершин графа, що можуть бути
з’єднані з нею ланцюгом.
Означення
2.3.1. Компонента
зв’язності чи просто
компонента
– це підграф, породжений множиною типу
або вершинно породжений підграф
.
Розглянемо незв’язний неорієнтований граф .
Множину
його вершин
можна розбити на такі підмножини:
;
;
,
так, що вершинно породжені підграфи
,
,
були зв’язними, і жодна вершина з
підмножини
не була суміжною з жодною вершиною
підмножини
,
.
Очевидно, виконуються такі
властивості для підмножин
,
які утоворюють розбитття множини
:
-
; -
; -
.
Підграфи
,
,
– компоненти зв’язності графа
.
Кожен з них – максимально зв’язний
підграф графа
,
тобто
не є власним підграфом будь-якого іншого
підграфа
.
Отже, наведений на прикладі граф має три компоненти зв’язності.
Теорема 2.3.1. Граф буде зв’язним лише у тому випадку, якщо він складається з однієї компоненти зв’язності.
2.3.2. Ранг та цикломатичне число графа
Розглянемо граф
на
вершинах і
ребрах,
який має
компонент
зв’язності.
Означення
2.3.2. Рангом
графа
називають число, яке дорівнює різниці
між кількістю його вершин і компонент
зв’язності:
.
Означення
2.3.3. Цикломатичним
числом графа
називають число, яке дорівнює різниці
між кількістю його ребер і вершин плюс
кількість компонент компонент зв’язності:
.
Зауважимо, що існує зв’язок між рангом і цикломатичним числом графа:
.
Ранг і цикломатичне число – найважливіші характеристики графа.
Теорема 2.3.2.
Нехай
граф, одержаний з графа
додаванням
нового ребра між вершинами
та
.
Тоді:
-
якщо
чи вони можуть бути з’єднані ланцюгом
в
,
то
та
;
-
якщо
чи вони не можуть бутиз’єднані ланцюгом
в
,
то
та
.
Доведення.
Якщо виконується умова 1), то
додавання нового ребра кількості
компонент зв’язності графа не змінює.
Очевидно, що
.
Тому
,
.
Випадок 1) доведено.
Якщо ж виконується умова 2),
то додане ребро – перешийок між
компонентами зв’язності графа
,
тому воно зменшує їх кількіть на 1.
У цьому випадку
.
Тоді
,
.
Випадок 2) доведено. Теорему доведено.
Наслідок.
.
Доведення.
Якщо граф – вироджений, тобто має лише вершини, а ребра – відсутні, то і . За теоремою 2.3.2 додавання нового ребра збільшує або , або . Отже, числа та можуть лише зростати.
Наслідок доведено.
Підсумовуючи вище сказане, бачимо, що цикломатичне число графа вказує на кількість у ньому циклів.
2.3.3. Дерева і ліси
Серед зв’язних графів найпростішу структуру мають дерева.
Означення 2.3.4. Деревом називають скінчений зв’язний граф без циклів, який має щонайменше дві вершини.
Граф є деревом тоді і тільки тоді, коли кожна пара різних його вершин з’єднана одним і тільки одним ланцюгом.
Видалення довільного ребра з дерева робить його незв’язним, оскільки це ребро є складовою єдиного ланцюга, що з’єднує будь-які дві точки.
Теорема 2.3.3. Для графа G, який має n (n>1) вершин і m ребер, наступні твердження є еквівалентними:
-
G є деревом;
-
є лише один ланцюг між будь-якими двома вершинами в G;
-
G є зв’язним і m=n-1;
-
G не має циклів і m=n-1;
-
G не має циклів і при з’єднанні ребром довільних двох несуміжних вершин отримуємо граф, який має лише один цикл;
-
G є зв’язним проте втрачає цю властивість, якщо вилучити одне ребро.
Означення 2.3.5. Деревом графа G називають зв’язний підграф графа G, що не має циклів.
Означення 2.3.6. Остовом або покриттям графа G називають дерево графа G, що містить всі вершини графа G.
Означення 2.3.7. Кодерево Т* остова Т графа G – це підграф графа G, що містить всі вершини графа G і лише ті ребра, які не входять в Т.
Орієнтований граф G називається орієнтованим деревом (або прадеревом), що росте з кореня х0, якщо:
-
він є деревом без врахування орієнтації;
-
з х0 є орієнтований шлях до всіх інших вершин графа G.
Наприклад,
Ребра остова графа G називають гілками дерева Т, а ребра відповідно кодерева – хордами або зв’язками.
Додання однієї хорди до остова графа вказує на незалежний цикл.
Теорема 2.3.4. Граф G є зв’язним тоді і тільки тоді, коли він має остов.
Означення 2.3.8. Лісом з k дерев називають граф, що не має циклів і складається з k компонент.
Теорема 2.3.5. Кожне дерево з n вершинами має n-1 ребро.
Теорема 2.3.6. Ліс з дерев, який містить n вершин, має n-k ребер.
