- •Сутність дистанційного навчання
- •Переваги дистанційного навчання і що потрібно для нього
- •Характеристика навчального процесу
- •Положення Кабінету Міністрів про дистанційне навчання
- •Структура і функції системи дистанційного навчання
- •Проблеми і недоліки, що виникають на шляху впровадження дистанційного навчання на Україні
- •Переваги дистанційного навчання
- •Українські центри дистанційної освіти
- •Список використаної літератури
- •Висновки
Положення Кабінету Міністрів про дистанційне навчання
1.1.Положення про дистанційне навчання виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004 рік.
1.2.Дистанційне навчання в Україні реалізується через систему навчання (СДН), яка є частиною системи освіти України, з нормативно-правовою| організаційно оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, технічним та фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної самоосвіти.
1.3. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності, що відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими дисциплінами.
Структура і функції системи дистанційного навчання
2.1. СДН включає в себе координаційну раду з розвитку дистанційного навчання у Міністерстві освіти і науки (далі - Координаційна рада), комісії при Координації окремими напрямами забезпечення розвитку СДН, головний, регіональний, локальні центри СДН, банк атестованих дистанційних курсів, які об'єднуються спеціалізованими інформаційно-комунікаційними мережами.
2.2. Координаційна рада є дорадчим органом при Міністерстві освіти, якиа забезпечує координацію робіт з формування і реалізації державногої розвитку СДН.
2.3. Комісії при Координаційній раді є окремими організаційними структурами Координаційної ради, що вирішують питання розвитку СДН за такими основними напрямами:
- нормативно-правового і організаційного забезпечення;
- науково-методичного забезпечення;
- системотехнічного забезпечення та стандартизації дистанційного навчання;
- матеріально-технічного забезпечення;
- кадрового забезпечення;
- моніторингу якості, експертизи і сертифікації дистанційного навчання.
2.4. Головний центр СДН забезпечує: поточну координацію робіт з розвитку СДН, зокрема у розробленні правових документів щодо діяльності СДН, наукових основ дистанційного навчання, у тому числі технологій дистанційного навчання і його наукового, системотехнічного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання за спеціальностями, для яких дистанційні курси розроблені різними закладами; апробацію нових дистанційних курсів, що пропонуються різними умовами реального навчального процесу; консультаційну підтримку діяльності навчальних закладів, установ щодо розроблення і впровадження ними в освітній процес технології навчання або їх окремих елементів; участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.
2.5. Регіональні центри СДН є структурними підрозділами провідних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації в обласних центрах України, що здійснюють навчання дистанційною формою у межах структури СДН, особливістю діяльності є телекомунікаційна і організаційна підтримка інших центрів СДН регіонів впровадженню технологій дистанційного навчання в них.
