- •8.1 Вступ до кінематики
- •8.2 Способи опису руху точки
- •8.3. Похідна векторної функції за скалярним аргументом
- •8.4. Швидкість точки
- •8.4.1. Векторний спосіб визначення швидкості. Годограф швидкості
- •8.4.2. Координатний спосіб визначення швидкості
- •8.4.3. Натуральний спосіб визначення швидкості
- •8.5.2. Координатний спосіб визначення прискорення
- •8.5.3 Натуральний спосіб визначення прискорення
- •8.5.3.1 Деякі відомості з диференціальної геометрії
- •8.5. Прискорення точки
- •8.5.1 Векторний спосіб визначення прискорення
- •8.3.2. Розкладання вектора прискорення точки за осями натурального тригранника (нормальна і дотична складові прискорення)
- •8.6. Окремі випадки руху точки при натуральному способі опису руху
- •8.6.1. Рівнозмінний рух точки
- •8.6.2 Прямолінійний рух точки
- •8.7. Методичні вказівки до розв'язання задач
8.3.2. Розкладання вектора прискорення точки за осями натурального тригранника (нормальна і дотична складові прискорення)
Вектор швидкості може бути представленим у вигляді
,
де
- одиничний вектор дотичної, направлений
в сторону додатного відліку дуги;
- проекція швидкості на напрям
.
На основі виразу (8.32) маємо:
(8.44)
Подамо
похідну
у вигляді:
(8.45)
Підставивши (8.45) в (8.44), одержимо:
(8.46)
оскільки
![]()
Визначимо
величину і напрямок вектора
.
Вектор
перпендикулярний вектору
.
Оскільки похідна вектора постійної
довжини перпендикулярна вектору. Отже,
вектор
направлений по якійсь нормалі.
Нехай
в момент часу t
точка
перебуває в положенні М
на
траєкторії, а в момент
- в положенні М1
, переносячи
вектор
в
точку М
. знайдемо
зміну вектора
за проміжок часу
![]()
Вектор
при русі точки в напрямку додатного
відліку дуги направлений в бік ввігнутості
траєкторії (рис. 8.19,а), а при русі точки
в бік від'ємного відліку дуги - направлений
в бік випуклості траєкторії (рис. 8.19,6).

Рис. 8.19, а

Рис. 8.19, б
Вектор
буде завжди направлений в бік ввігнутості
траєкторії (рис. 1.19, а і б), тому що при
вектор
направлений протилежно вектору
,
при
він
направлений в той самий бік, що і вектор
.
Вектор
лежить в площині, що проходить через
точку М
і
вектори
і
(площина МАВ
).
Отже,
вектор
лежить в стичній
площині,
оскільки при
площина
МАВ
збігається
з стичною площиною в точці М
.
Таким
чином, вектор
лежить в стичній площині, направлений
в бік ввігнутості траєкторії,
перпендикулярний до
,
отже, він направлений по головній нормалі
до центра кривини.
Знайдемо
тепер величину
.
Трикутник АМВ
рівнобічний
(рис. 8.19,а), отже,
або користуючись рівняннями (8.43) і
(1.44). одержимо:

Враховуючи,
що
одиничний
вектор головної нормалі, будемо мати:
і, отже
(8.47)
З цієї формули випливає, що вектор прискорення лежить в стичній площині.
Складові
прискорення за напрямами
і
відповідно будуть:

Проекція
прискорення на напрямок
![]()
(8.48)
називається дотичним прискоренням.
Проекція прискорення на головну нормаль
(8.49)
називається нормальним прискоренням.
Нормальне
прискорення
.
Проекція прискорення на бінормаль
дорівнює нулю.
Дотичне прискорення характеризує зміну швидкості за величиною, а нормальне прискорення - зміну швидкості за напрямком.
Модуль вектора прискорення.
(8.50)
Дотичне
прискорення
дорівнює нулю при русі точки з постійною
за модулем швидкістю і в момент часу, в
якій швидкість
досягає
екстремальних значень.
Якщо
і
одного знака, то модуль швидкості
точки зростає і рух в цьому випадку
називається прискореним (рис. 8.20а).
Якщо
ж
і
різних
знаків, то модуль швидкості
спадає і рух буде сповільненим (рис.
8.20 б).


а) Рис 8.20 б)
При
модуль швидкості залишається постійним
і рух буде рівномірним.
Нормальне
прискорення дорівнює нулю при
прямолінійному русі (
J,
а
також в точках перегину криволінійної
траєкторії і в моменти часу, при якому
швидкість точки дорівнює нулю.
Радіус кривини траєкторії можна визначити за формулою:
(8.51)
Зазначимо,
що для обчислення дотичного прискорення
можна використати рівність
,
оскільки
![]()
Якщо
рух точки задано координатним способом,
у випадку опису руху в декартових
координатах
то будемо мати:

Для полярних координат одержимо:

