Розхрахунково-аналітичні методи оцінки рівня ризику та практика їх застосування.

Для оцінки багатьок видів господарського ризикук торго­вельного підприємства застосування статистичного методу є не­можливим у зв’язку з відсутностністю необхідної інформації, а застосування експертного методу виявляється недостатнім, оскі­льки не дозволяє отримати кількісної оцінки рівня ризику.

Ця обставина має дуже велике значення під час оцінки ризиків окремих управлінських рішень господарського харак­те­ру (далі – проектів), по яких необхідно найбільш точно визначи­ти рівень можливих фінансових втрат або фінансовий результат, що очікується.

Точної кількісної оцінки потребує рівен ризику комерцій­них угод, що укладаються; інвестиційних проектів, що планує здійснити підприємство; управлінських рішень з питань управ­лін­­­ня обіговими активами підприємства, структурою капіталу, залучення кредитів та ін. Без кількісної оцінки рівня означених вище ризиків неможливо визначити ефективність запропонова­них проектів та рішень, вибрати найбільш доцільний з них.

У цих випадках на допомогу ризик-менеджеру приходить розрахунково-аналітичні методи оцінки рівня ризику.

Суть методів цієї групи полягає у втановленні деякої еко­номіко-матиматичної залежності між факторами (параметрами проекту), який планується здійснити, та його кінцевими фінан­совими результатами.

Розробка моделі для оцінки рівня ризику передбачає:

1. визначення ключового (кінцевого) показника, який виз­начає ефективність проведення певної господарсько-фінан­сової операції і буде використовуватися для оцінки наслідків дії ри­зик­­­­-факторів (обсяг прибутку, витрат, грошового потоку, якіс­ні показники господарювання тощо);

2. вибір факторів, які обумовлюють ризик-зміни ключо­во­го (кінцевого) показника, у вигляді формули або через визна­чення параметрів економічної моделі;

3. встановлення кількісної залежності між зміною факто­рів та значенням ключового (кінцевого) показника.

Розглядаючи та оцінюючи деякі припущення відно зміни параметрів проекту у майбутньому, можна оцінити ступень ри­зи­кованості розглядуваного проекту.

При наявності альтернативних варіантів реалізації про­екту або наявності альтернативних проектів оцінка рівня ризику проекту здійснюється за крітерієм мінімальної чутливості про­екту до зміни його параметрів. При наявності єдиного варіанта реалізації проекта шляхом розрахунку коефіцієнта варіації кінце­­­вого результату проекту.

Загальна схема застосування розрахунково-аналітичних методів оцінки рівня ризику наведено на рисунку. Розрахунково-аналітичні методи оцінки рівня ризику має суттєві обмеження щодо свого застосування і використовуються лише для оцінки певного кола господарських ризиків під­при­ємс­тва (інфляційний, податковий, процентний, кредитний ризик, ри­зик подорощення послуг, ризик неплатоспроможності, ризики інвестиційної діяльності та ін.).

Залежно від характеру зміни параметрів проекту при оц­і­н­­ці ступеня його ризику в групі розрахунково-аналітичних ме­тодів виділяють:

1. метод аналізу чутливості;

2. метод аналізу сценаріїв.

Метод аналізу чутливості – найбільш простий та при­близний метод оцінки ступеня ризику, використання якого пот­ре­­бує мінімального обсягу вихідної інформації. Використання цього методу передбачає ізольовану зміну значення окремих параметрів (факторів) та визначення нового кінцевого фінансового результату проекту при такій зміні кожного його параметра.

Показник чутливості проекту до окремого його пара­мет­ра розраховується як відношення попереднього (первісного) фі­нансового результату проекту до його нового значення при змі­ні відповідного параметра проекту.

Розрахунок та порівняння між собою показників чутли­во­­с­ті проектів до зміни окремих його параметрів дозволяє вия­ви­ти найбільш вагомі параметри (фактори) проекту, зміна яких найбільшим чином впливає на зміну кінцевого результату. Порівняння коефіцієнтів чутливості по окремих альтернативних проектах дозволяє вибрати з них найменш ризикований з точки зору залежності його фінансового результату до зміни ризик-факторів.

Основний недолік методу аналізу чутливості полягає у то­­­му, що він не бере до уваги наскільки ймовірні та реалістичні очікувані зміни окремих параметрів (факторів) проекту, а також те, що зміни параметрів проекту можуть мати сумісний, а не ізо­льований характер.

Цього недоліку не має метод аналізу сценаріїв, який пе­ре­­дбачає одночасну зміну декілька змінних параметрів проекту. Таким чином створюються алтернативні сценарії реалізації про­екту, які відповідають різним припущенням відносно дії окремих факторів. Як правило розглядають базовий (реалістичний), оптимістичний та песимістичний варіант сценарію реалізації про­екту.

По кожному з розроблених сценаріїв реалізації проекту розраховується кінцевий фінансовий результат, який можна ймо­вірно очікувати при такому варіанті розвитку подій та зміни факторів.