- •1. Об'єкт, предмет та складові економічної соціології Об'єкт економічної соціології
- •Предмет економічної соціології
- •Категорії економічної соціології
- •Складові економічної соціології
- •3. Економічна соціологія м. Вебера
- •4. Економічна культура як регулятор економічної поведінки
- •5. Господарські ідеології: види, сутність
- •9.2.1. Лібералізм
- •9.2.2. Консерватизм
- •6. Споживацька поведінка
- •7. Теорія показного споживання Веблена
- •8. Економічна дія. Типи та види економічної поведінки
- •9. Національні особливості економічної культури
- •10. Економічна культура радянського суспільства
- •11. Проблема становлення ринкової економічної культури в Україні (?)
- •12. Методологія і методи економічної соціології
- •13. Людина і суспільство в теорії класичної політичної економії (Сміт, Рікардо)
- •14. Економіка і суспільство в теорії структурно-функціонального аналізу аналізу (т. Парсонса, Смелзера)
- •16. Власність як економічна і соціальна категорія
- •17. Суб’єкти економічних відносин
- •18. Безробіття та його види
- •20. Поняття господарської організації
- •21. Типологія господарських організацій
- •21. Соціально-економічна характеристика суспільства радянського типу
- •23. Поняття неформальної економіки
- •24. Соціологія підприємництва Зомбарга
- •25. Неекономічні мотиви підприємницької діяльності
18. Безробіття та його види
Безробіття — соціально-економічне явище, яке виникає в результаті того, що частина активного і дієздатного населення не може знайти роботу. В залежності від причин виникнення і тривалості виділяють три основних типи безробіття:
фрикційне безробіття виникає в результаті зміни умов праці і переходу працівників з одного місця на інше: в цілому носить позитивний характер і продовжується відносно нетривалий період часу;
структурне безробіття виникає в результаті крупних структурних змін в економіці і соціальній структурі; люди змушені пройти певну перепідготовку, змінити професію, що вимагає значного часу і моральних і матеріальних витрат;
циклічне безробіття є наслідком спаду в економічному циклі, коли зайнятість в суспільному виробництві скорочується, а безробіття зростає; воно може обернутися соціальною катастрофою для значного числа людей.
Крім цього, існують і інші види безробіття:
природне — працівник знаходиться в стадії пошуку місця роботи або підготовки до працевлаштування;
класичне — людина хоче і може працювати, але немає робочих місць;
добровільне — людина не хоче працювати при існуючій ставці заробітної плати і веде паразитичний спосіб життя;
приховане — форма неефективної зайнятості людей; безробіття, шо не фіксується на ринку праці;
конверсійне — результат скорочення чисельності армії і зайнятості в галузях військової економіки;
інтелектуальне — надлишок на ринку праці робітників з дипломами вищої школи;
регіональне — існує в тих або інших регіонах в силу їх особливостей;
сегментарне — викликане диспропорцією (незбалансованістю) робочої сили на ринку праці, коли в одних галузях виробництва існує надлишок робочої сили, а в інших — дефіцит;
інституціональне — може виникнути в силу надмірних виплат з соціального бюджету, коли частина населення відмовляється працювати; може спричинитися інерційністю ринку праці або не- достатньою інформованістю про вільні робочі місця.
20. Поняття господарської організації
Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (див. текст), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України (див. текст), а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарські організації створюються для задоволення потреб та інтересів людини і суспільства в зовнішній для організації середовищі. Дані організації можуть виробляти продукцію у вигляді товару, послуг, інформації або знань.
До господарських організацій належать:
• юридичні особи всіх форм (крім громадських та релігійних організацій), у тому числі товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, споживчі кооперативи і т.д.;
• неюридичні особи всіх форм, у тому числі підрозділи організацій, організації на базі індивідуально-трудової діяльності і т.д.
Господарські організації можуть мати такі форми власності: державну, муніципальну, суспільну, орендну, приватну, групову. Зустрічаються організації зі змішаною формою власності, наприклад, акціонерні товариства, в яких держава має тільки частину її акцій, а решта належить приватним особам - юридичним або фізичним.
Господарські організації прийнято поділяти на чотири групи: мікро, малі, середні і великі. Критеріями такого поділу можуть служити чисельність персоналу, вартість майнового комплексу, значення продукції, що випускається і частка займаного ринку у відповідному секторі.
Найбільш повно представлені критерії для віднесення організації до малому підприємству (МП), серед яких: а) частка статутного капіталу (КК ) МП, що належить його засновникам, які не є суб'єктами малого підприємництва, не повинна перевищувати 25% від КК МП; б) граничні значення середньооблікової чисельності працівників
(без сумісників і працівників неспісочного складу) не повинні перевищувати, чол.:
• в промисловості, будівництві та на транспорті - 100,
• в сільському господарстві та інноваційної діяльності - 60,
• у науці і науковому обслуговуванні, роздрібної торгівлі, громадському харчуванні і побутовому обслуговуванні - 30,
• в оптовій торгівлі, в інших галузях і інших видахдіяльності - 50.
Господарські організації в кількості, з суттєво меншою , ніж у МП, відносять до мікроорганізаціям, наприклад, аудиторська фірма з чисельністю персоналу шість чоловік.
Господарські організації (надалі організації) класифікуються за такими ознаками:
• за часом дії: безстрокові і тимчасові. У реєстраційних документах вказується час її діяльності. Можна зареєструвати організацію на рік, місяць і навіть на один день;
• по сезону активної дії: літні, зимові, в сезон дощів і т.д.
Цей статус дає можливість організації набирати персонал на певний циклічний термін;
• за масштабом виробництва: одиничне, серійне і масове виробництво;
• по спеціалізації виробництва: спеціалізоване і універсальне;
• за номенклатурою випуску продукції: монономенклатурное і багато-номенклатурних виробництво. Наприклад, виробництво оцинкованих труб для медичної промисловості, сільського господарства.
Організаційно-правові форми організацій.
Відповідно до ст. 50 ЦК України передбачаються наступні форми організацій:
Комерційні:
• господарські товариства і суспільства,
• виробничі кооперативи,
• державні та муніципальні унітарні підприємства.
Некомерційні:
• споживчі кооперативи,
• громадські або релігійні організації (об'єднання),
• благодійні та інші фонди,
• установи.
Допускається створення об'єднань комерційних та (або) некомерційнихорганізацій у формі асоціацій і союзів.
