18. Безробіття та його види

Безробіття — соціально-економічне явище, яке виникає в результаті того, що частина активного і дієздатного населення не може знайти роботу. В залежності від причин виникнення і тривалості виділяють три основних типи безробіття:

фрикційне безробіття виникає в результаті зміни умов праці і переходу працівників з одного місця на інше: в цілому носить позитивний характер і продовжується відносно нетривалий період часу;

структурне безробіття виникає в результаті крупних структурних змін в економіці і соціальній структурі; люди змушені пройти певну перепідготовку, змінити професію, що вимагає значного часу і моральних і матеріальних витрат;

циклічне безробіття є наслідком спаду в економічному циклі, коли зайнятість в суспільному виробництві скорочується, а безробіття зростає; воно може обернутися соціальною катастрофою для значного числа людей.

Крім цього, існують і інші види безробіття:

природне — працівник знаходиться в стадії пошуку місця роботи або підготовки до працевлаштування;

класичне — людина хоче і може працювати, але немає робочих місць;

добровільне — людина не хоче працювати при існуючій ставці заробітної плати і веде паразитичний спосіб життя;

приховане — форма неефективної зайнятості людей; безробіття, шо не фіксується на ринку праці;

конверсійне — результат скорочення чисельності армії і зайнятості в галузях військової економіки;

інтелектуальне — надлишок на ринку праці робітників з дипломами вищої школи;

регіональне — існує в тих або інших регіонах в силу їх особливостей;

сегментарне — викликане диспропорцією (незбалансованістю) робочої сили на ринку праці, коли в одних галузях виробництва існує надлишок робочої сили, а в інших — дефіцит;

інституціональне — може виникнути в силу надмірних виплат з соціального бюджету, коли частина населення відмовляється працювати; може спричинитися інерційністю ринку праці або не- достатньою інформованістю про вільні робочі місця.

20. Поняття господарської організації

Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (див. текст), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України (див. текст), а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарські організації створюються для задоволення потреб та інтересів людини і суспільства в зовнішній для організації середовищі. Дані організації можуть виробляти продукцію у вигляді товару, послуг, інформації або знань.

До господарських організацій належать:

• юридичні особи всіх форм (крім громадських та релігійних організацій), у тому числі товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, споживчі кооперативи і т.д.;

• неюридичні особи всіх форм, у тому числі підрозділи організацій, організації на базі індивідуально-трудової діяльності і т.д.

Господарські організації можуть мати такі форми власності: державну, муніципальну, суспільну, орендну, приватну, групову. Зустрічаються організації зі змішаною формою власності, наприклад, акціонерні товариства, в яких держава має тільки частину її акцій, а решта належить приватним особам - юридичним або фізичним.

Господарські організації прийнято поділяти на чотири групи: мікро, малі, середні і великі. Критеріями такого поділу можуть служити чисельність персоналу, вартість майнового комплексу, значення продукції, що випускається і частка займаного ринку у відповідному секторі.

Найбільш повно представлені критерії для віднесення організації до малому підприємству (МП), серед яких: а) частка статутного капіталу (КК ) МП, що належить його засновникам, які не є суб'єктами малого підприємництва, не повинна перевищувати 25% від КК МП; б) граничні значення середньооблікової чисельності працівників

(без сумісників і працівників неспісочного складу) не повинні перевищувати, чол.:

• в промисловості, будівництві та на транспорті - 100,

• в сільському господарстві та інноваційної діяльності - 60,

• у науці і науковому обслуговуванні, роздрібної торгівлі, громадському харчуванні і побутовому обслуговуванні - 30,

• в оптовій торгівлі, в інших галузях і інших видахдіяльності - 50.

Господарські організації в кількості, з суттєво меншою , ніж у МП, відносять до мікроорганізаціям, наприклад, аудиторська фірма з чисельністю персоналу шість чоловік.

Господарські організації (надалі організації) класифікуються за такими ознаками:

• за часом дії: безстрокові і тимчасові. У реєстраційних документах вказується час її діяльності. Можна зареєструвати організацію на рік, місяць і навіть на один день;

• по сезону активної дії: літні, зимові, в сезон дощів і т.д.

Цей статус дає можливість організації набирати персонал на певний циклічний термін;

• за масштабом виробництва: одиничне, серійне і масове виробництво;

• по спеціалізації виробництва: спеціалізоване і універсальне;

• за номенклатурою випуску продукції: монономенклатурное і багато-номенклатурних виробництво. Наприклад, виробництво оцинкованих труб для медичної промисловості, сільського господарства.

Організаційно-правові форми організацій.

Відповідно до ст. 50 ЦК України передбачаються наступні форми організацій:

Комерційні:

• господарські товариства і суспільства,

• виробничі кооперативи,

• державні та муніципальні унітарні підприємства.

Некомерційні:

• споживчі кооперативи,

• громадські або релігійні організації (об'єднання),

• благодійні та інші фонди,

• установи.

Допускається створення об'єднань комерційних та (або) некомерційнихорганізацій у формі асоціацій і союзів.