3. Аналітичне подання функцій алгебри логіки
Існує багато способів задання логічних функцій. Раніше ми розглядали табличний спосіб, при якому кожному набору значень змінних в таблиці істинності вказується значення логічної функції. Даний спосіб наглядний, але при аналізі властивостей функцій алгебри логіки не компактний. Простіше користуватися аналітичним записом у вигляді формул.
Д
ана
формула надалі може бути мінімізована
або спрощена. Оскільки між множиною
аналітичних подань і множиною схем, які
реалізують дану функцію, є взаємна
однозначність, то пошук канонічної
форми запису є початковим етапом
синтезу логічних схем.
Розглянемо фіксований набір змінних {х1, х2, …, хn}, на якому задано функцію алгебри логіки. Оскільки довільна змінна хі = {0, 1}, то набір значень змінної практично є двійковим числом. Приймаємо, що номером набору буде довільне двійкове число і, яке отримуємо наступним чином:
і = 2n-1х1 + 2n-2х2 + … + хn.
Нехай функція fі (x1, x2, …, хn):
fі =

Функцію fі називають термом.
Диз’юнктивний терм (макстерм) – терм, що з’єднує всі змінні, подані в прямій або інверсній формі, знаком диз’юнкції (інакше кажучи «конституента нуля»).
Приклад 1: f7 =
х2 х3
х4, , f2 = х1
![]()
Кон'юнктивний терм (мінтерм) – терм, що зв’язує змінні, подані в прямій або інверсній формі, знаком кон’юнкції (інакше кажучи «конституанта одиниці»). Позначається мін терм наступним чином:
fі =

Приклад: f1 = х1х2х3х4;
f0 =
.
Ранг терма r визначається кількістю змінних, які входять в даний терм.
Приклад: для мінтерма f0=
ранг r = 4, для макстерма f2
= х1
-
r = 2.
Найбільше поширення отримала досконала диз’юнктивна нормальна форма (ДДНФ) і досконала кон’юнктивна нормальна форма (ДКНФ). В табл. 4 подано приклад функції двох змінних.
Значення функції f, які відповідають кожному і-му набору, позначені через f1, f2, f3, f4. Подання функції f у ДДНФ є диз’юнктивною сумою мінтермів, які відповідають наборам змінних, для яких fі = 1:
f 9 = f0 m0 f1 m1 f2 m2 f3 m3 = 1 m0 0 m1 0 m2 m3
= m0 + m3 =
![]()
х1х2.
Подання функції у ДКНФ записується у вигляді:
f 9 = (f0 М0) (f1 М1) (f2 М2) (f3 М3) = (1М0)(0М1)(0М2)(1М3)
= М1М2 = (х1
)(
х)
Таблиця 4.
|
х1 |
х2 |
f |
fі |
Мінтерм |
Макстерм |
|
0 |
0 |
1 |
f0 = 1 |
m0
=
|
М0 = х1 |
|
0 |
1 |
0 |
f1 = 0 |
m1
=
|
М1 = х1 |
|
1 |
0 |
0 |
f2 = 0 |
m2
= х1 |
М2 =
|
|
1 |
1 |
1 |
f3 = 1 |
m2 = х1х2 |
М2 =
|
Система функцій суперпозицією яких може бути подана будь-яка довільна булева функція, називається функціонально повною; вона утворює базис у логічному просторі.
Систему функцій називають мінімально повним базисом, якщо видалення з неї довільної функції перетворює систему в неповну. В алгебрі логіки доведено, що функціонально повні системи утворюють такі набори функцій:
-
,
Х1Х2,
Х1Х2 (булевий базис, надмірний). -
,
Х1Х2. -
,
Х1Х2. -

-
та інші.
